31. Я не потребую вашого нагляду
Незабаром після того, як я прийняла роботу Всемогутнього Бога в останні дні, про це дізнався пастор Лі. Якось він зателефонував мені та попросив зайти до церкви. Я вважала, що він добре знається на Біблії, служить Господові вже багато років і дуже побожний. Крім того, він завжди говорив нам, щоб ми з нетерпінням чекали на повернення Господа, і я хотіла поділитися з ним Євангелієм та розповісти йому, що Господь Ісус повернувся. Я подумала, що це добра нагода. Але коли ми зустрілися, на моє здивування, він поглянув на мене з докором і запитав: «Дияконе Чжан, як ви можете вірити у Всемогутнього Бога? Чому ви не порадилися зі мною, перш ніж прийняти цю віру? Я міг би допомогти вам у ній розібратися! Вам явно бракує біблійних знань, а без нашого нагляду вас дуже легко ввести в оману». Коли пастор Лі сказав це, мені стало ніяково. Я подумала: «Дослідження істинного шляху – це моя особиста свобода, чому ж вона має бути предметом вашого схвалення чи нагляду? Крім того, я вірю в Господа вже понад два десятиліття, і хоча я не знаю Біблію стільки, скільки ви, я теж можу мати свої власні думки та погляди! Я старанно досліджувала все це протягом трьох місяців, я прочитала чимало слів Всемогутнього Бога, і тільки коли я переконалася, що слова Всемогутнього Бога – це голос Бога, я прийняла їх». Тож я відповіла: «Пасторе Лі, достатньо прочитати слова Всемогутнього Бога, щоб зрозуміти, чи є Він Господом Ісусом, який повернувся, чи ні». Потім я відкрила застосунок «Церква Всемогутнього Бога» на своєму телефоні та зачитала уривок зі слів Всемогутнього Бога. Всемогутній Бог говорить: «Я вершу Свою роботу по всьому всесвіті, і на Сході безперервно лунає громовий гуркіт, стрясаючи всі народи та конфесії. Саме Мої висловлювання привели всіх людей у сьогоднішній день. Я змушую всіх людей бути завойованими Моїми висловлюваннями, падати в цей потік і впокорюватися переді Мною, бо Я давно відібрав Свою славу з усієї землі та знов явив її на Сході. Хто не прагне побачити Мою славу? Хто не очікує нетерпляче на Моє повернення? Хто не жадає Мого повторного явлення? Хто не тужить за Моєю красою? Хто не прийшов би до світла? Хто не побачив би багатства Ханаану? Хто не прагне повернення Викупителя? Хто не захоплюється Ним, Який володіє великою силою? Мої висловлювання популяризуватимуться землею і Я промовлятиму й говоритиму більше слів до Моїх обранців, наче могутній грім, що стрясає гори та ріки. Я говорю Свої слова до всього всесвіту й до людства. Тож слова з Моїх уст стали скарбом людей, і всі люди високо цінують Мої слова. Блискавка спалахує зі Сходу й аж до Заходу. Мої слова такі, що людина не хоче з ними розлучатися, при цьому вони незбагненні для людини й ще більше змушують її відчувати радість. Як новонароджені немовлята, всі люди почуваються щасливими й радісними та святкують Мій прихід. Своїми висловлюваннями Я приведу до Себе всіх людей. Відтоді Я офіційно ввійду поміж людей і зроблю так, що вони прийдуть віддати Мені шану. Завдяки славі, яку Я випромінюю, і словам із Моїх уст усі люди приходять до Мене та бачать, що зі Сходу спалахує блискавка, що Я також зійшов на “Єлеонську гору” Сходу й вже давно зійшов на землю, що Я більше не Син єврейський, а Блискавка Сходу. Бо Я давно воскрес, і пішов із-поміж людства, і знов явився між людей зі славою. Я Той, кому вклонялися протягом незліченних минулих віків, і Я та дитина, якої ізраїльтяни зреклися незліченні віки тому. Ба більше, Я всеславний Всемогутній Бог цього періоду!» (Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Гуркіт семи громів: пророцтво про те, що Євангеліє Царства пошириться всесвітом). Він навіть не дочекався, коли я закінчу, а нетерпляче перебив: «Можеш не продовжувати. Я давно вже завантажив цей застосунок і прочитав слова Всемогутнього Бога. Вони свідчать, що Його слова – це слова Бога, але це ж неможливо! Усі Божі слова записані в Біблії. Поза нею не може бути жодних висловлювань від Бога. Навіть якщо слова Всемогутнього Бога справді мають владу, я все одно не повірю в Нього!» Я надзвичайно здивувалася, почувши від нього такі слова. Він – пастор, то як же він може говорити, що не повірить у Всемогутнього Бога, навіть якщо Його слова мають владу? Хіба він не віруючий? Я заперечила: «Пасторе Лі, чи можете ви бути впевненим у тому, що всі слова Бога містяться в Біблії? Ви самі часто цитували Євангеліє від Івана 21:25: “Багато є й іншого, що Ісус учинив. Але думаю, що коли б написати про все те зокрема про кожне, то й сам світ не вмістив би написаних книг!” Господь Ісус працював і проповідував на землі три з половиною роки. Як ви думаєте, скільки Він промовляв щодня? Як ви думаєте, скільки Він промовив у кожній Своїй проповіді? За ці три з половиною роки Господь Ісус, напевно, виголосив стільки проповідей, сказав стільки всього, що годі й полічити! Те, що записано в чотирьох Євангеліях, може становити лише малу, обмежену частину, верхівку айсберга. Ось чому твердження, що поза Біблією немає слів Бога, просто не відповідає дійсності. Крім того, Господь Ісус давно вже пророкував: “Я ще маю багато сказати вам, та тепер ви не можете знести. А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди” (Івана 16:12–13). Книга Одкровення також пророкує, що Господь повернеться в останні дні й розгорне сувій, що Він звертатиметься до церков. Усе це будуть нові слова, промовлені Богом в останні дні, і вони аж ніяк не могли бути записані в Біблії раніше. Отже, якщо жодної роботи чи слів Божих не існує поза Біблією, як можуть здійснитися ці пророцтва? В останні дні Всемогутній Бог висловив усі істини, які очищають і спасають людство, і це саме той сувій, який, за пророцтвом Книги Одкровення, буде розгорнуто Агнцем. Саме цього стосуються наступні слова: “Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам” (Об’явлення 2:7). Ми маємо шукати з відкритим серцем. Тільки так можна вітати повернення Господа». Коли я закінчила говорити, пастор Лі зневажливо сказав: «Ви маєте достатньо знань із цієї теми й, напевно, прочитали досить багато слів Всемогутнього Бога! Але ми не можемо відступатися від Біблії в нашій вірі. Якщо ж ви відступаєте, то як можете називати себе віруючою в Господа? Хай якими дивовижними є слова Всемогутнього Бога, навіть якщо вони є істиною, я ніколи не визнаю й не прийму нічого, що виходить за рамки Біблії. Я закликаю вас відмовитися від віри у Всемогутнього Бога. Інакше ваш дозвіл служити в церкві буде скасовано, і врешті-решт ви пошкодуєте про це!» Тоді я сказала: «Пасторе Лі, хіба ми, як віруючі, не чекаємо, що Господь прийде та прийме нас? Нині, коли Господь повернувся й висловив так багато істин, хіба ми не повинні ретельно досліджувати це? Якщо ми не шукатимемо неупереджено, а просто чіплятимемося за свої уявлення й фантазії та проґавимо шанс вітати повернення Господа, то потім буде вже запізно шкодувати!» На моє здивування, він сердито відповів: «Досить! Я не повірю у Всемогутнього Бога. Я дам вам ще трохи часу, щоб усе обміркувати, і якщо ви не перестанете вірити у Всемогутнього Бога, я вижену вас із церкви». Потім він, не озираючись, пішов. Така поведінка пастора мене дуже вразила. Він завжди казав нам, що тільки ті, хто шукає з відкритим серцем, будуть прийняті Господом. Я ніколи б не подумала, що перед лицем такої важливої події, як пришестя Господнє, він не тільки не буде шукати й прагнути, а й не даватиме нам досліджувати це та навіть погрожуватиме мені вигнанням із церкви. Хіба це не лицемірство – говорити одне, а робити інше? Ні, це не та людина, що жадає явлення Господа!
У неділю, коли я прийшла до церкви, до мене підійшов пастор Хун і сказав: «Я чув, ви придивляєтеся до Церкви Всемогутнього Бога? Те, що там проповідують, не відповідає Біблії, а наша віра заснована на Писанні. Відступитися від Біблії означає відвернутися від Господа. Ви маєте відмовитися від цієї вашої віри у Всемогутнього Бога!» Тоді я запитала його: «Коли Господь Ісус розпочав роботу, чи дотримувався Він Старого Заповіту? Він проповідував шлях покаяння, зціляв хворих і виганяв бісів. Він був розіп’ятий як жертва за гріх людства. Усе те, що говорив і робив Господь Ісус, виходило за рамки Писання, цього не було в Старому Заповіті. Чи скажете ви, що Господь Ісус не є істинним Богом, що Його робота не є істинним шляхом? Невже ви скажете, що віра в Господа Ісуса означає відмову від Бога Єгови? Чи наважитеся ви стверджувати, що Божа робота та слова не можуть виходити за рамки Біблії? Хіба при такому використанні Біблії ви не намагаєтесь обмежити Бога та протистояти Йому?» Він сердито обірвав мене: «Досить! Якщо ви наполягаєте на вірі у Всемогутнього Бога, вам немає про що шкодувати». При цьому він презирливо посміхнувся й пішов. Вираз його обличчя трохи налякав мене – я не знала, що він робитиме далі. На моє здивування, після початку служби пастор Хун показав кілька відео, які зводили наклеп на Церкву Всемогутнього Бога – ці безпідставні відео, повні вигадок, обурили мене. Пастори та пресвітери служили Господові багато років, і загалом вони здавалися дуже побожними, але я ніколи не думала, що їм бракує навіть найелементарнішої пошани до Бога. Як можуть так чинити віруючі люди? Всемогутній Бог висловив дуже багато істин, і всі вони вільно доступні в Інтернеті кожному для пошуку та вивчення. Незалежно від того, приймаєте ви їх чи ні, ви ніколи не маєте займатися наклепами чи робити неправдиві заяви, і вже тим більше не маєте заважати іншим досліджувати істинний шлях. Чим така поведінка пасторів відрізняється від поведінки фарисеїв, які свого часу протистояли Господу Ісусу? Після показу відеороликів пастор Хун став за кафедру та прочитав уривок зі слів Павла з Біблії: «Дивуюся я, що ви так скоро відхилюєтесь від того, хто покликав Христовою благодаттю вас, на іншу Євангелію, що не інша вона, але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Євангелію. Але якби й ми або Ангол із неба зачав благовістити вам не те, що ми вам благовістили, нехай буде проклятий!» (До Галатів 1:6–8). Потім він сказав: «Ми вже віруємо в Господа Ісуса, і ми маємо залишатися вірними імені Господа та Його шляху. Ми не можемо йти та слухати все, що проповідується, і тим більше ми не можемо прийняти жодне інше Євангеліє. Зараз ми не можемо слухати Церкву Всемогутнього Бога, яка свідчить про те, що Господь Ісус вже повернувся. Це буде відступом від нашої віри та йтиме врозріз із нею. Той, кого буде викрито у прийнятті Всемогутнього Бога, буде негайно вигнаний із церкви! Відразу повідомте мені, якщо хтось ділиться з вами Євангелієм Всемогутнього Бога, інакше ви зрадите Господа!» Сказавши все це, він пильно поглянув на мене. Бачачи, який він задоволений собою, я подумала про фарисеїв у храмі, які обманювали віруючих і підбурювали їх відкидати Господа Ісуса. Мене дуже розсердило те, що слова пастора Хуна нажахали всіх присутніх. Пастор Хун дуже добре знав Біблію, невже він не знав, що означають ці слова Павла? Насправді Павло говорив, що існує тільки одне Євангеліє для періоду Благодаті – Євангеліє про роботу спокути Господа Ісуса. Слухати будь-яке інше Євангеліє в період Благодаті було б зрадою Господа. Але коли Павло говорив це, Бог ще не здійснював Своєї роботи в останні дні, і ніхто не поширював Євангеліє Царства. Тому слова «інше Євангеліє» абсолютно точно не могли стосуватися Євангелія про повернення Господа в останні дні. Павло ніколи не казав, що неправильно проповідувати Євангеліє Царства, коли Господь повернеться, і тим більше він ніколи не наважився би сказати, що прийняття Євангелія повернення Господа Ісуса є зрадою Господа. Пастор Хун довільно застосовував слова Павла до роботи Всемогутнього Бога в останні дні. Хіба це не виривання уривка з контексту й не хибне тлумачення Біблії з метою ввести людей в оману? Після служби пастор Хун ще раз попередив мене, щоб я не ділилася Євангелієм Всемогутнього Бога ні з ким із братів і сестер. Я подумала: «Усі брати та сестри належать до Божої пастви, а Божі вівці чують Його голос. Пастор Хун каже мені не ділитися з ними Євангелієм, робить усе можливе, щоб вони не чули Божого голосу, не дає їм звернутися до Бога. Хіба це не закриває їм шлях до Царства Небесного?» Це змусило мене згадати слова Господа Ісуса, які Він сказав на осуд фарисеїв: «Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що перед людьми зачиняєте Царство Небесне, бо й самі ви не входите, ані тих, хто хоче ввійти, увійти не пускаєте!» (Матвія 23:13). «Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходите море та землю, щоб придбати нововірця одного; а коли те стається, то робите його сином геєнни, вдвоє гіршим від вас!» (Матвія 23:15). Почувши свідчення повернення Господа, священнослужителі не тільки не стали шукати самі, а й завадили Божим вівцям почути Його голос і вітати Господа. Вони були абсолютно такими самими, як і фарисеї – усі вони лукаві раби, що перешкоджають іншим увійти до Царства Небесного. Мене не мали стримувати пастори, я мала використовувати будь-яку можливість ділитися Євангелієм із моїми братами й сестрами та не давати їм ще більше помилятися під впливом пасторів, втрачаючи свій шанс вітати повернення Господа.
Невдовзі після цього мені несподівано зателефонував пастор Лі та попросив зайти до церкви. Коли я прийшла, там було ще п’ятеро людей, включно з ним, дияконами та адміністраторами. Пастор Лі запитав мене під загальні посмішки: «Ну що, ви все обдумали?» Я серйозно відповіла: «Всемогутній Бог висловив багато істин і здійснює роботу суду в останні дні. Прочитавши Його слова, я вже переконалася, що Всемогутній Бог – це повернення Господа Ісуса. Єдиний спосіб скинути кайдани гріха й очиститися – це прийняти Божу роботу суду в останні дні. Тільки так ми будемо гідними увійти в Царство Небесне. Я завжди віритиму у Всемогутнього Бога, незважаючи ні на що». Не встигли ці слова злетіти з моїх вуст, як один із дияконів підвівся та сказав, гнівно вказуючи на мене: «Як віруюча у Всемогутнього Бога, від завтрашнього дня ви більше не маєте права викладати в недільній школі та займатися фінансами церкви!» Пастор Лі повернувся до цього диякона й махнув йому рукою, а потім сказав мені: «Наші гріхи вже прощені через нашу віру в Господа Ісуса. Господові зовсім немає потреби судити й очищати людство. Коли Він прийде, Він візьме нас прямо в Царство Небесне». Я відповіла: «Це правда, що Господь Ісус простив нам наші гріхи, коли Він був розіп’ятий, але чи означає прощення гріхів, що ми більше не грішимо, що ми очистилися? Прощення гріхів означає отримання спокути від Господа Ісуса, означає, що ми вже не засуджені за законом. Це не означає, що ми більше не грішимо, або що ми гідні увійти в Царство Небесне. Ми віримо в Господа й у прощення гріхів, але нашу гріховну природу не усунуто, – тобто ми, як і раніше, постійно грішимо, сповідуємося та знову грішимо, проявляємо риси сатанинського характеру, як-от зарозумілість і хитрість, б’ємося за славу й багатство, рвемося до влади, повстаємо проти Бога та чинимо Йому опір. Ми не в змозі вирватися з пут гріха. У Біблії сказано: “Без святості ніхто не побачить Господа” (До Євреїв 12:14). Господь святий, то як ми, сповнені бруду й абсолютно не гідні бачити обличчя Господнього, можемо бути гідними Царства Небесного? Саме тому Господь Ісус обіцяв нам, що Він повернеться в останні дні, щоб висловити істини і здійснити ще один етап роботи, щоб судити й очистити людство. Ми не гідні увійти до Божого Царства, якщо не приймемо суду Божого в останні дні і якщо нашу зіпсованість не буде очищено». Після цього пастор Лі презирливо сказав: «Ми чекаємо на Господа Ісуса зі слідами цвяхів на руках, який прийде на хмарі, щоб прийняти нас у Царство Небесне. Навіть якщо все, що говорить Всемогутній Бог, – правда, я все одно не прийму цього!» Диякони теж приєдналися до нього, кажучи: «Так, ми чекаємо, коли Господь Ісус спуститься на хмарі й забере нас у Царство Небесне». Потім вони сказали ще дещо – наклеп і хулу на Всемогутнього Бога. Бачачи, наскільки вони непохитні й уперті, я розлютилася. Я сказала: «Ви – лідери церкви, але коли ви чуєте свідчення про те, що Господь повернувся, ви не тільки відмовляєтеся шукати й досліджувати це з відкритим серцем і розумом, але наважуєтеся поширювати хибні думки, чинити опір і засуджувати роботу Всемогутнього Бога. Ви робите все, що тільки можете, щоб перешкодити нам шукати та приймати істинний шлях. Чи замислювалися ви про природу такої поведінки та про те, якими будуть її результати і наслідки? Фарисеї чіплялися за свої власні уявлення й фантазії, шалено чинили опір і засуджували Господа Ісуса. Вони послали Його на розп’яття, образивши Божий характер, і за це їх було проклято й покарано Богом. Невже цей урок провалу фарисеїв не є для вас застереженням? Ви маєте хоча б вислухати слова Всемогутнього Бога, перш ніж ухвалювати рішення!» Потім я прочитала їм уривок зі слів Всемогутнього Бога: «Ті, хто хоче здобути життя, не покладаючись на істину, висловлену Христом, – це найбільш безглузді люди на землі, а ті, хто не приймає шлях життя, принесений Христом, губляться у фантазіях. І тому Я кажу, що ті, хто не прийме Христа останніх днів, назавжди будуть огидні Богові. Христос – це ворота людини до Царства в останні дні, і немає нікого, хто міг би обійти Його. Ніхто не може бути вдосконалений Богом інакше, як через Христа. Ти віриш у Бога, тому ти повинен приймати Його слова та коритися Його Слову. Не думай тільки про здобуття благословень, будучи нездатним прийняти істину й постачання життя. Христос приходить в останні дні, щоб Він міг надати життя всім тим, хто щиро вірить у Нього. Ця робота існує заради завершення старого періоду й входження до нового, і ця робота – це шлях, яким повинні йти всі ті, хто вступить у новий період. Якщо ти не визнаєш Христа й тим паче засуджуєш, богохульствуєш або переслідуєш Його, тоді ти приречений горіти вічно та ніколи не ввійдеш у Царство Боже. Оскільки, цей Христос Сам є виразом Святого Духа, виразом Бога, Тим, кому Бог довірив здійснювати Свою роботу на землі, Я кажу, що якщо ти не можеш прийняти все, що зроблено Христом останніх днів, ти хулиш Святого Духа. Належна відплата для тих, хто хулить Святого Духа, очевидна для всіх» (Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Тільки Христос останніх днів може дати людині шлях вічного життя). Не встигла я закінчити читати, як один з адміністраторів встав і з червоним від гніву обличчям закричав на мене: «Годі про це! Я ніколи не прийму цього, скільки б істини не було у словах Всемогутнього Бога!» Я сказала: «Ви всі неймовірно самовпевнені! Усе це – слова Святого Духа, слова з вуст Самого Бога. Невже ви не розумієте? Чи справді ви здатні розпізнати голос Бога? Чи справді ви Божі вівці?» Пастор Лі відповів так само презирливо, як і раніше: «Я не вірю ні в кого, крім Господа Ісуса!» Я побачила, наскільки всі вони неймовірно нерозумні, і мені не хотілося нічого більше їм більше казати. Коли я вже збиралася йти, пастор Лі пригрозив мені: «Я даю вам ще один місяць, щоб передумати. Якщо ви, як і раніше, будете вірити у Всемогутнього Бога, вас буде вигнано!» Я гнівно сказала йому: «Немає потреби чекати ще місяць – ви можете вигнати мене просто зараз. Я не боюся, що мене відлучать від церкви. Боюся ж я того, що не почую голос Бога або не побачу явлення Господнього, не зможу вітати Господа та втрачу благословення увійти в Царство Небесне на віки вічні. Нині я почула голос Бога, була піднесена до Божого престолу та присутня на шлюбному бенкеті Агнця. Навіть якщо ви не виженете мене, я все одно більше ніколи не прийду сюди на служби!» На моє здивування, пастор Лі холодно розсміявся та сказав: «Ми не можемо вигнати вас зараз, тому що брати й сестри скажуть, що ми не ставимося до вас із любов’ю. Мине ще місяць, і ми скажемо їм, що ви відвернулися від Господа та твердо вирішили покинути церкву, що ми докладали всіх зусиль, щоб переконати вас, але ви так само наполягаєте на вірі у Всемогутнього Бога. Ми скажемо, що нам не залишається іншого вибору, окрім як вигнати вас із церкви». Коли я почула ці його слова, мене охопила лють. Яке ж лицемірство! Пастор Лі зазвичай дуже дбайливо ставився до своїх парафіян, але виявилося, що все це було лише вдаванням. Він робив це тільки для того, щоб підтримувати свій імідж, зміцнювати своє становище та створювати собі фальшивий образ. Це нагадало мені про те, що сказав Господь Ісус, проклинаючи фарисеїв: «Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що подібні до гробів побілених, які гарними зверху здаються, а всередині повні трупних кісток та всякої нечистости! Так і ви, назовні здаєтеся людям за праведних, а всередині повні лицемірства та беззаконня!» (Матвія 23:27–28). Я думала про те, що брати й сестри вірили в Бога упродовж багатьох років, увесь цей час чекаючи на пришестя Господа, але пастори вводили їх в оману та збивали зі шляху. Повіривши їхнім пліткам і брехні, люди позбавляють себе можливості вітати повернення Господнє. Це воістину трагічно. Ніхто й подумати не міг, що ті священнослужителі, які постійно закликають нас бути пильними проти Христів неправдивих і антихристів, виявляться справжнісінькими антихристами й тими, хто збиває людей зі шляху. Вони подібні до злодіїв, що кричать «Злодій!» – як же це огидно! З цією думкою я вийшла, не бажаючи більше вступати з ними в розмови. Пастор Лі знову застеріг мене: «Якщо ви хочете вірити у Всемогутнього Бога – це ваша справа, але я не дозволю вам ділитися цим Євангелієм з іншими братами та сестрами».
Щоразу, коли я стикалася з братами й сестрами, з якими я раніше бувала на службі, вони ставилися до мене дуже холодно, а деякі намагалися уникати мене. Це дуже засмучувало мене, але я знала, що так відбувається виключно через те, що пастори вводять їх в оману, провокують і підбурюють. Я згадала уривок із Божого слова, який колись читала на одному із зібрань: «Є люди, які читають Біблію у величних церквах і цілоденно декламують її, але жоден серед них не розуміє мети Божої роботи. Жоден серед них не здатен пізнати Бога; і тим більше жоден із них не може бути в згоді з Божими намірами. Усі вони нікчемні, підлі люди, кожен із яких стоїть високо, щоб дорікати “Богові”. Вони є людьми, які несуть Божий стяг, однак свідомо опираються Богу, несуть маркування віри в Бога, при цьому поїдаючи плоть та п’ючи кров людини. Усі такі люди – це злі дияволи, які пожирають душу людини, головні демони, які навмисне заважають тому, щоб люди ступили на правильний шлях, і камені спотикання, які заважають людському пошуку Бога. Вони можуть видаватися людьми “здорової статури”, але звідки їхнім послідовникам знати, що вони не хто інші, як антихристи, які ведуть людей до опору Богові? Звідки їхнім послідовникам знати, що це живі дияволи, віддані пожиранню людських душ?» (Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Усі люди, які не знають Бога, є людьми, які опираються Богу). Це змусило мене замислитися про пасторів і пресвітерів. Вони добре знаються на Біблії, зовні виглядають побожними та люблячими, і здається, що вони перебувають у стані пильності, очікуючи на Господнє пришестя. Але коли вони чують від когось свідчення про те, що Господь уже повернувся, вони не тільки відмовляються від пошуків і дослідження, а й наполегливо продовжують дотримуватися своїх релігійних уявлень і перекручують Писання. Вони чудово знають, що Всемогутній Бог висловив безліч істин, але однаково відмовляються прийняти Його, натомість свідомо чинячи опір і засуджуючи Його, доходячи навіть до поширення всіляких єресей і лжевчень. Вони роблять усе можливе, щоб звеличувати Біблію та свідчити про неї, кажучи, що вся Божа робота і слова містяться в ній, а все інше – єресь і зрада Господа, змушуючи людей сліпо поклонятися Біблії та творити з неї ідола. Це спроба використовувати Біблію для того, щоб тримати віруючих під своїм жорстким контролем. Вони постійно розводяться про те, що несуть відповідальність за життя віруючих, але водночас роблять усе можливе, щоб завадити людям шукати й досліджувати роботу Всемогутнього Бога в останні дні. Вони навіть вдаються до підлої тактики, забороняючи служіння та виганяючи нас із церкви, щоб погрожувати і залякувати нас, щоб змусити нас відмовитися від істинного шляху. Вони воліли б, щоб люди животіли в релігійній пустелі без роботи Святого Духа, щоб робили їм приношення, забезпечували їх, і щоб втратили шанс зустріти повернення Господа. Вони не дозволяють людям читати слова Всемогутнього Бога, чути голос Бога та звертатися до Бога. Це неймовірне зло! Вони – слуги зла, антихристи й сучасні фарисеї, викриті Божою роботою останніх днів. Вони – біси, що стають на шляху людей до Царства Небесного. Я побачила справжнє обличчя їхнього лицемірства й подумала: хай що вони роблять, щоб перегородити мені шлях чи зашкодити мені, вони ніколи не зможуть мене стримати; я продовжуватиму молитися та покладатися на Бога і шукатиму будь-яку нагоду продовжувати ділитися Євангелієм із тими братами й сестрами, які щиро вірять у Господа. Так Божі вівці зможуть швидше почути Його голос, вирватися з обману і влади антихристів релігійного світу та піти слідами Агнця.
