198  Лише повстаючи проти плоті, ти можеш побачити Божу красу

I

Якщо люди хочуть вірити в Бога й любити Його, тоді вони мусять сплатити ціну. Замість того, щоб намагатися поводитися певним чином назовні, вони повинні прагнути істинної проникливості в глибині своїх сердець. Любов до Бога вимагає шукати Божі наміри в усіх речах і, коли з тобою щось станеться, розслідувати глибоко всередині, намагаючись осягнути Божі наміри й намагаючись побачити, якими є Божі наміри в цих питаннях, чого Він просить тебе досягти і як ти повинен дбати про Його наміри.

II

Якщо ти по-справжньому любиш Бога і не задовольняєш плоть, ти побачиш, що все, що робить Бог, є таким належним і таким хорошим, і що Його прокляття твого бунтарства і суд над твоєю неправедністю виправдані. Прийде час, коли Бог провчатиме й дисциплінуватиме тебе, створюючи умови, щоб загартувати тебе, змушуючи тебе постати перед Ним, – і ти завжди відчуватимеш, що те, що робить Бог, – прекрасне. Так ти відчуватимеш, наче болю небагато, і що Бог такий любий.

III

Якщо ж ти потураєш слабкостям плоті і кажеш, що Бог заходить задалеко, тоді ти відчуватимеш, що тобі завжди болить і ти завжди скорботний, і тобі буде неясною вся робота Бога, і тобі здаватиметься, наче Бог зовсім не співчуває слабкості людини і не знає про її труднощі. І таким чином ти постійно почуватимешся нещасним і самотнім, наче ти зазнав великої несправедливості, і в цей момент ти почнеш скаржитися. Чим більше ти в такий спосіб потуратимеш слабкостям плоті, тим більше відчуватимеш, що Бог задалеко заходить, доки не стане настільки погано, що ти заперечуватимеш роботу Бога і почнеш опиратися Богові і сповнишся бунтарства. Отже, ти мусиш повстати проти плоті, а не потурати їй: «Чоловік (дружина), діти, перспективи, шлюб, сім’я – всі ці речі не мають значення! В моєму серці є тільки Бог, і я маю щосили намагатися задовольнити Бога, а не плоть». Ти повинен мати таку рішучість.

зі «Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Лише той, хто любить Бога, по-справжньому вірить у Бога»