3. У релігійному світі владу мають пастирі й пресвітери. Вони прямують шляхом лицемірних фарисеїв, і хоча ми слідуємо за ними й робимо те, що вони кажуть, ми віримо в Господа Ісуса, а не в пастирів і пресвітерів. Тож чому ви кажете, що ми також прямуємо шляхом фарисеїв? Чи хочете ви сказати, що ті з нас, хто вірить у Бога в релігії, насправді не будуть спасенні?
Біблійні вірші для довідки:
«Це сліпі поводатарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, обоє до ями впадуть…» (Матвія 15:14).
«І сталося, що поводатарі цього народу зробилися звідниками, і гинуть проваджені ними» (Ісая 9:16).
«Погине народ Мій за те, що не має знання» (Осія 4:6).
Відповідні слова Бога:
Чи бажаєте ви знати першопричину того, чому фарисеї виступили проти Ісуса? Чи бажаєте ви знати сутність фарисеїв? У них було повно фантазій про Месію. Більше того, вони вірили тільки в те, що Месія прийде, але не прагнули життя-істини. Тож навіть сьогодні вони досі чекають на Месію, бо вони не мають знання про шлях життя та не відають, що таке шлях істини. Як, по-вашому, такі нерозумні, вперті й необізнані люди могли здобути Боже благословення? Як могли вони споглядати Месію? Вони виступили проти Ісуса, тому що не знали напряму роботи Святого Духа, тому що не знали шляху істини, про яку говорив Ісус, навіть більше – тому що не розуміли Месію. І оскільки вони ніколи не бачили Месію та ніколи не були пов’язані з Месією, вони припустилися помилки, чіпляючись за саме лише ім’я Месії та виступаючи проти сутності Месії всіма можливими засобами. Ці фарисеї у своїй сутності були вперті, зарозумілі й не слухалися істини. Принцип їхньої віри в Бога був такий: якими б глибокими не були Твої проповіді, якою б високою не була Твоя влада, Ти не Христос, якщо не звешся Месією. Хіба ця віра не безглузда й не сміховинна? І більше у вас спитаю: хіба вам не вкрай легко припуститися тих же помилок, що й фарисеям тих часів, з огляду на те, що ви Ісуса нітрохи не розумієте? Чи здатен ти розпізнати шлях істини? Чи можеш ти справді поручитися, що не виступатимеш проти Христа? Чи здатен ти слідувати за роботою Святого Духа? Якщо ти не знаєш, чи виступатимеш проти Христа, то Я кажу, що ти вже живеш на межі смерті. Ті, хто не знав Месію, всі були здатні виступити проти Ісуса, відцуратися від Ісуса, звести на Нього наклеп. Люди, які не розуміють Ісуса, всі здатні відмовитися від Нього та ганити Його. Тим паче, вони здатні побачити в поверненні Ісуса введення сатаною в оману, і більшість цих людей засудить Ісуса, що повернувся у плоті. Хіба все це вас не страхає? Ось із чим ви стикнетеся: богохульство на Святого Духа, руйнування слів Святого Духа до церков і цурання всього, що висловлює Ісус. Що ж ви можете здобути від Ісуса, коли ви такі затуманені? Як ви можете зрозуміти роботу, яку робить Ісус, коли Він повернеться у плоті на білій хмарі, якщо ви вперто відмовляєтесь усвідомити свої помилки? Ось що кажу вам: люди, які не приймають істину, але сліпо чекають приходу Ісуса на білих хмарах, це, безперечно, ті, хто богозневажає Святого Духа, і, безперечно, вони – та категорія, що буде знищена.
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. До часу, коли ти узриш духовне тіло Ісуса, Бог відновить небо й землю»
Деякі люди не радіють істині, а тим більше суду. Натомість вони радіють владі й багатству; таких людей називають властолюбцями. Вони шукають лише ті конфесії у світі, які мають вплив, і шукають лише пасторів та вчителів із семінарій. Хоча вони прийняли шлях істини, вони лише напіввіруючі; вони не в змозі віддати своє серце та розум цілком, їхні уста говорять слова про повне присвячення себе Богові, але їхні очі зосереджені на великих пастирях і вчителях, і вони навіть не дивляться на Христа. Їхні серця зосереджені на популярності, багатстві та славі. Вони думають, що неможливо, щоб така маленька людина могла завоювати настільки багатьох, щоб хтось настільки незначний міг вдосконалити людину. Вони думають, що це неможливо, щоб такі незначні люди серед пилу та гнойовищ були тими, кого обрав Бог. Вони вірять, що якби такі люди були об’єктами Божого спасіння, то небо і земля перевернулися б догори дном, і всі люди сміялися б до сліз. Вони вірять, що якби Бог вибрав таких незначних істот, щоб вдосконалити їх, то ці великі люди стали б Самим Богом. Їхні погляди забруднені невірою; вони більше ніж невіруючі, вони просто безглузді звірі. Бо вони цінують лише статус, престиж і владу, а шанують лише великі групи та конфесії. Вони анітрохи не поважають тих, кого веде Христос; вони просто зрадники, які відвернулися від Христа, від істини та від життя.
Ти не захоплюєшся смиренням Христа, але ти благоговієш перед тими неправдивими пастирями, які мають видатне положення. Ти обожнюєш не красу чи мудрість Христа, але тобі подобаються ті розпусники, які зливаються з брудом світу. Ти лише глузуєш із болю Христа, якому немає де прихилити голову, але захоплюєшся тими мерцями, які полюють за пожертвами та живуть у розпусті. Ти не бажаєш страждати разом із Христом, але з радістю кидаєшся в обійми безрозсудних і свавільних антихристів, хоча вони забезпечують тебе лише плоттю, словами та контролем. Навіть зараз твоє серце все ще звертається до них, до їхньої репутації, до їхнього статусу, їхніх сил. І все ж ти продовжуєш приймати ставлення, за яким ти вважаєш, що роботу Христа тяжко прийняти, й не бажаєш її прийняти. Лише тому Я кажу, що ти позбавлений віри визнання Христа. Причина, чому ти слідував за Ним до сьогодні, полягає лише в тому, що в тебе не було іншого виходу. Низка високих образів назавжди височіє у твоєму серці; ти не можеш забути жодного їхнього слова і вчинку, а також жодних їхніх впливових слів та рук. Вони назавжди верховні й назавжди герої у ваших серцях. Але що стосується сьогоднішнього Христа – це не так. У твоєму серці Він назавжди є незначним і назавжди не заслуговує на боязнь. Бо Він занадто звичайний, має занадто мало впливу та далекий від високого.
У будь-якому разі, Я кажу, що всі, хто не цінує істину, є маловірами та зрадниками істини. Такі люди ніколи не отримають схвалення Христа. Чи зрозумів ти тепер, скільки невіри є всередині тебе, і скільки в тобі зради Христа? Тож Я закликаю тебе: оскільки ти обрав шлях істини, ти повинен присвятити себе йому всім серцем; не будь двозначним чи сповненим суперечливих почуттів. Тобі слід розуміти, що Бог не є Богом світу чи будь-якої однієї людини, але Богом усіх тих, хто істинно вірить у Нього, усіх тих, хто Йому поклоняється, і всіх тих, хто відданий і вірний Йому.
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Чи ти є істинним віруючим у Бога?»
Дрібні витівки тих, хто не має розсудливості, призведуть до їхньої загибелі від рук нечестивих, вони будуть заманюватися ними, щоб ніколи не повернутися. І вони заслуговують на подібне ставлення, бо не люблять істини, тому що вони не здатні стояти на боці істини, тому що вони йдуть за злими людьми і стоять на боці злих людей, бо вступають у змову зі злими людьми та зневажають Бога. Вони прекрасно знають, що ті злі люди випромінюють зло, але вони озлобили свої серця і відвернулися від істини, щоб піти за ними. Хіба всі ці люди, які не втілюють істину в життя, але чинять руйнівні та мерзенні речі, не чинять зло? Хоча серед них є ті, хто називає себе царями, а інші слідують за ними, хіба їхня богопротивна природа не однакова? Яке вони можуть мати виправдання, стверджуючи, що Бог не рятує їх? Яке вони можуть мати виправдання, стверджуючи, що Бог не праведний? Хіба не їхнє власне зло їх руйнує? Хіба не їхня власна непокірність тягне їх у пекло? Люди, які втілюють істину в життя, зрештою, завдяки істині будуть спасенні та стануть досконалими. Ті, хто не втілює істину в життя, зрештою, через істину накличуть на себе погибель. Таким буде кінець тих, хто втілює істину в життя, і тих, хто її не втілює.
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Застереження для тих, хто не втілює істину в життя»
Таким людям, які стверджують, що вони йдуть за Богом, було б краще розплющити свої очі та уважно подивитися, в кого саме вони вірять: насправді ти віриш у Бога чи в сатану? Якщо ти знаєш, що ти віриш не в Бога, а в своїх власних ідолів, тоді тобі краще не називати себе віруючим. Якщо ти насправді не знаєш, в кого ти віриш, тоді, знову ж таки, тобі краще не називати себе віруючим. Говорити так було б богозневагою! Ніхто не змушує вас вірити в Бога. Не кажіть, що ви вірите в Мене; з Мене досить таких розмов, Я більше не хочу їх чути, бо те, у що ви вірите – це ідоли у ваших серцях та місцеві задираки серед вас. Ті, хто хитає головою, коли чує істину, хто шкіриться, коли чує розмови про смерть, – всі є виплодками сатани, і саме вони будуть відсіяні. Багато хто в церкві не має розрізнення. Коли трапляються випадки введення людей в оману, вони навпаки стають на бік сатани. Вони навіть почуваються надзвичайно несправедливо звинуваченими, коли їх називають слугами сатани. Хоча люди можуть говорити, що вони не мають розрізнення, вони завжди стають на бік неістини, – вони ніколи не стають на бік істини в критичну мить, вони ніколи не піднімаються та не відстоюють істину. Тож чи справді їм бракує розрізнення? Чому вони навпаки стають на бік сатани? Чому вони ніколи не кажуть жодного справедливого та розумного слова на підтримку істини? Чи справді ця ситуація виникла внаслідок їхнього хвилинного сум’яття? Чим менше в людей розрізнення, тим менше вони здатні стати на бік істини. Про що це свідчить? Чи не про те, що люди, яким бракує розпізнання, люблять гріх? Хіба це не свідчить про те, що вони є відданим породженням сатани? Чому так виходить, що вони завжди здатні ставати на бік сатани та говорити його мовою? Кожне їхнє слово і вчинок, вирази їхніх облич є достатнім доказом того, що вони ніякі не любителі істини. Радше, вони ненавидять істину. Вони можуть ставати на бік сатани, і цього достатньо, щоб довести, що сатана дуже любить цих дрібних бісів, які все своє життя борються в ім’я сатани. Хіба усі ці факти недостатньо очевидні? Якщо ти дійсно є людиною, яка любить істину, тоді чому ти не поважаєш тих, хто втілює її в життя, а одразу йдеш за тими, хто не втілює її в життя, варто їм лише поманити? У чому тут проблема? Мені байдуже, чи маєш ти розсудливість, чи ні. Мені байдуже, наскільки високу ціну ти заплатив. Мені байдуже, наскільки великі твої сили, і мені байдуже, чи ти місцевий задирака, чи лідер із прапором. Якщо твої сили великі, то це тільки за допомогою сил сатани. Якщо твій авторитет високий, то це просто тому, що в твоєму оточенні багато таких, хто не втілює істину в життя. Якщо тебе не виключили, то це тому, що зараз не час виключати, радше це час для праці відсіювання. Не треба поспішати виключати тебе зараз. Я просто чекаю на той день, коли Я покараю тебе, відсіявши тебе перед цим. Кожен, хто не втілює істину в життя, буде відсіяний!
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Застереження для тих, хто не втілює істину в життя»
Скільки б віруючих у Бога не було, якщо Він визначає їхній спосіб віри як такий, що належить до релігійної групи, тоді ці люди не є об’єктами Божих роботи та спасіння, і Бог уже прийняв рішення щодо цього – ці люди не можуть бути спасенними. Чому Я так кажу? Група без Божої роботи чи керівництва, яка не підкоряється й не поклоняється Йому взагалі, може номінально вірити в Бога, але вони йдуть за пастирями та пресвітерами релігії й підкоряються їм, а пастирі й пресвітери релігії за своєю суттю є сатанинськими й лицемірними. Тому те, за чим ці люди йдуть і чому вони підкоряються, – це сатани й дияволи. У своєму серці вони практикують віру в Бога, але насправді ними маніпулює людина, вони підпорядковуються людському влаштуванню й управлінню. Отже, по суті, те, за чим вони йдуть і чому підкоряються, – це сатана, дияволи, сили зла, які протистоять Богові й ворожі Йому. Чи спас би Бог таке угруповання людей? (Ні.) Чому ні? А чи здатні такі люди на покаяння? Ні, вони не покаються. Вони беруть участь у людських справах і починаннях під прапором віри в Бога, всупереч Божому плану управління для спасіння людини, і в кінцевому підсумку Бог їх відцурається. Неможливо, щоб Бог спас цих людей; вони не здатні до покаяння, і оскільки їх захопив сатана, Бог віддає їх йому. Чи залежить схвалення Богом віри людини від тривалості тієї віри? Чи залежить воно від того, яких ритуалів чи приписів дотримується людина? Чи зважає Бог на людські практики? Чи дивиться Він на їхню кількість? (Ні.) На що тоді Він зважає? Коли Бог обрав групу людей, на якій підставі Він визначив, чи можуть вони спастися, чи спасе Він їх? Це залежить від того, чи можуть вони прийняти істину, і від того, якою дорогою вони йдуть. … Скільки би проповідей ти не прослухав, скільки б істин не зрозумів – якщо ти досі йдеш за людиною, якщо ти досі йдеш за сатаною і не здатен урешті-решт іти Божим шляхом, не здатен боятися Його, а від злого втікати, то таких людей Бог цурається. Релігійні люди можуть проповідувати багато біблійних знань, розуміти деякі духовні вчення, але вони не можуть підкоритися Божій роботі, не можуть практикувати й переживати Його слова, не можуть по-справжньому поклонятися Йому, не можуть боятися Його, а від злого втікати. Усі вони лицеміри, а не люди, які справді підкоряються Богові. У Божих очах такі люди визначаються як конфесія, людська група, людське угруповання, і як оселя сатани. Усі разом вони є бандою сатани, царством антихристів, і Бог їх повністю цурається.
«Слово, т. 3. Промови Христа останніх днів. Тільки зі страхом Божим можна йти шляхом спасіння»
Ті, хто не приймає нову роботу Бога, позбавлені Божої присутності і, більше того, позбавлені Божих благословень і захисту. Більшість їхніх слів і дій дотримується минулих вимог роботи Святого Духа; вони є доктриною, а не істиною. Таких доктрини і припису достатньо, щоб довести, що збори цих людей – не що інше, як релігія; вони не є обраними або об’єктами Божої роботи. Зібрання всіх таких людей можна лише назвати великим релігійним конгресом, але не церквою. Це непорушний факт. У них немає нової роботи Святого Духа; те, що вони роблять, ніби тхне релігією; те, чим вони живуть, здається наповненим релігією; у них немає присутності й роботи Святого Духа, і тим більше вони не мають права бути дисциплінованими або просвітленими Святим Духом. Усі ці люди – бездиханні трупи й гробаки, позбавлені духовності. Вони не знають про людське бунтарство й опір, не знають про всі злодіяння людини, і тим більше вони не знають усієї Божої роботи й Божих намірів на даний час. Усі вони – необізнані, ниці люди, вони – покидьки, негідні називатися віруючими! Ніщо з того, що вони роблять, не має жодного відношення до Божого управління, а тим більше не може порушити Божі плани. Їхні слова й дії занадто огидні, занадто жалюгідні й просто недостойні згадки. Те, що робиться людьми, які не перебувають у потоці Святого Духа, не має нічого спільного з новою роботою Святого Духа. Через це, що б вони не робили, вони не мають дисципліни Святого Духа і, більше того, не мають просвітління Святого Духа. Бо всі вони – люди, які не мають любові до істини, від яких відцурався Святий Дух. Вони звуться лиходіями, тому що вони ходять у плоті й роблять усе, що їм заманеться, під вивіскою Бога. У той час, коли Бог працює, вони свідомо є ворожими до Нього й біжать в протилежному від Нього напрямку. Відмова людини співпрацювати з Богом сама по собі є надзвичайним бунтарством, тож хіба люди, які навмисно йдуть супроти Бога, не отримають своєї справедливої відплати?
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Божа робота й людська практика»
Ті, хто хоче здобути життя, не покладаючись на істину, висловлену Христом, – це найбільш безглузді люди на землі, а ті, хто не приймає шлях життя, принесений Христом, губляться у фантазіях. І тому Я кажу, що ті, хто не прийме Христа останніх днів, назавжди будуть огидні Богові. Христос – це ворота людини до Царства в останні дні, і немає нікого, хто міг би обійти Його. Ніхто не може бути вдосконалений Богом інакше, як через Христа. Ти віриш у Бога, тому ти повинен приймати Його слова та коритися Його Слову. Не думай тільки про здобуття благословень, будучи нездатним прийняти істину й постачання життя. Христос приходить в останні дні, щоб Він міг надати життя всім тим, хто щиро вірить у Нього. Ця робота існує заради завершення старого періоду й входження до нового, і ця робота – це шлях, яким повинні йти всі ті, хто вступить у новий період. Якщо ти не визнаєш Христа й тим паче засуджуєш, богохульствуєш або переслідуєш Його, тоді ти приречений горіти вічно та ніколи не ввійдеш у Царство Боже. Оскільки, цей Христос Сам є виразом Святого Духа, виразом Бога, Тим, кому Бог довірив здійснювати Свою роботу на землі, Я кажу, що якщо ти не можеш прийняти все, що зроблено Христом останніх днів, ти хулиш Святого Духа. Належна відплата для тих, хто хулить Святого Духа, очевидна для всіх. Я також кажу тобі таке: якщо ти чиниш опір Христу останніх днів, якщо ти відкидаєш Христа останніх днів, то ніхто не може понести наслідки цього за тебе. Більш того, з цього моменту й надалі в тебе не буде іншого шансу здобути схвалення Бога; навіть якщо ти захочеш виправитися, ти не зможеш знову побачити обличчя Бога. Причина цього в тому, що той, кому ти опираєшся, – це не людська істота, той, кого ти відкидаєш, – це не якась незначна особа, а Христос. Чи знаєш ти, які наслідки цього? Ти робиш не просто маленьку помилку, а коїш жахливий гріх. І тому Я раджу кожній особі не оголювати свої ікла, і не погрожувати своїми кігтями, і не робити свавільних критичних зауважень перед істиною, бо тільки істина може принести тобі життя, і ніщо, крім істини, не може дати тобі можливість відродитися та знов узріти обличчя Бога.
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Тільки Христос останніх днів може дати людині шлях вічного життя»
