6. Ви свідчите, що Христос останніх днів, Усемогутній Бог, є другим пришестям Господа Ісуса, і що Він виражає всі істини для суду, очищення та спасіння людства. Однак КПК стверджує, буцімто «Всемогутній Бог», в якого ви вірите, є звичайною людиною. КПК знає все про родинне минуле цієї людини і навіть розмістила її фото, ім’я та адресу її сім’ї онлайн. Я не можу цього до кінця зрозуміти: те, що говорить КПК, правда чи брехня?
Відповідні слова Бога:
«Втілення» – це поява Бога у плоті; Бог працює серед створеного людства в образі плоті. Отже, оскільки Він є втіленням Бога, Він повинен спочатку бути плоттю, плоттю з нормальною людськістю; це найбазовіша передумова. Насправді, втілення Бога означає, що Бог живе і працює у плоті, що Бог за самою Своєю суттю стає плоттю, стає особою. Його життя й роботу у тілі можна розділити на два етапи. Перший – це те життя, яким Він живе до здійснення Свого служіння. Він живе в звичайній людській сім’ї, в абсолютно нормальній людськості, підкоряючись нормальній моралі і законам людського життя, з нормальними людськими потребами (їжа, одяг, сон, дах над головою), нормальними людськими слабкостями і нормальними людськими емоціями. Іншими словами, на цьому першому етапі Він живе в небожественній, абсолютно нормальній людськості, займаючись усіма звичайними людськими справами. Другий етап – це життя після початку Його служіння. Він усе ще перебуває в звичайній людськості зі звичайною людською оболонкою, не проявляючи жодних зовнішніх ознак надприродного. І все ж Він живе виключно заради Свого служіння, і протягом цього часу Його нормальна людськість існує виключно для того, щоб підтримувати нормальну роботу Його божественності, бо до того часу Його нормальна людськість дозріла до такої міри, що Він зміг нести Своє служіння. Отже, другий етап Його життя полягає в тому, щоб здійснювати Своє служіння у Його нормальній людськості, причому це є водночас життям як нормальної людської сутності, так і повної божественної природи. Причина того, чому на першому етапі Свого життя Він живе в абсолютно звичайній людській природі, полягає в тому, що Його людська сутність ще не здатна підтримувати повноту божественної роботи, вона ще не дозріла; тільки після того, як Його людська сутність дозріє, стане здатною нести Його служіння, Він може приступити до виконання служіння, яке Він повинен виконувати. Оскільки Він є плоттю, Він потребує зростання і дозрівання. Отже, перший етап Його життя – це звичайне людське життя, тоді як на другому етапі Його людська природа здатна виконувати Його роботу і нести Його служіння, а отже, життя, яким втілений Бог живе під час Свого служіння, є таким, що має одночасно людську та повну божественну сутність. Якби з моменту Свого народження втілений Бог формально почав Своє служіння, здійснюючи надприродні ознаки і чудеса, тоді у Нього не було б тілесної сутності. Отже, Його людськість існує заради Його тілесної сутності; не може бути плоті без людськості, а людина без людськості не є людиною. Таким чином, людськість Божого тіла є невід’ємною властивістю втіленої плоті Бога. Сказати, що «коли Бог стає плоттю, Він має лише божественність й не має жодної людськості», – це богохульство, оскільки цього твердження просто не існує і воно порушує принцип втілення. Навіть після того, як Він починає нести Своє служіння, Він усе ще живе у Своїй божественній сутності з людською зовнішньою оболонкою, коли виконує Свою роботу; просто в той час Його людська сутність служить єдиній меті – дозволити Його божественності виконувати роботу в звичайній плоті. Отже, виконавцем роботи є божественність, що мешкає в Його людськості. Працює Його божественність, а не Його людськість, але ця божественність прихована в Його людськості; в сутності, Його робота здійснюється Його повною божественністю, а не Його людськістю. Але виконавець цієї роботи – Його плоть. Можна було б сказати, що Він – людина й також Бог, бо Бог стає Богом, що живе у плоті; Він має людську оболонку й людську сутність і, ще більше, Він має також сутність Бога. Оскільки Він – людина з сутністю Бога, Він вище за всіх створених людей, вище за будь-яку особу, яка може виконувати Божу роботу. І ось, серед усіх тих, у кого є людська оболонка, подібна до Його, серед усіх тих, хто має людськість, тільки Він Сам є втіленим Богом, а всі інші – створені люди. Хоча всі вони володіють людськістю, у створених людей немає нічого, крім людськості, в той час як утілений Бог відрізняється: в Його плоті присутня не тільки людськість, але і, що найбільш важливо, божественність. Його людськість можна побачити в зовнішньому вигляді Його плоті та в Його повсякденному житті, але Його божественність сприйняти складно. Оскільки Його божественність проявляється тільки тоді, коли в Нього є людськість, і Він не є настільки надприродним, як Його собі уявляють люди, то людям надзвичайно важко це побачити. Навіть сьогодні людям украй важко осягнути справжню сутність утіленого Бога. Навіть після того, як Я так докладно розповів про це, Я очікую, що це все ще залишається загадкою для більшості з вас. Насправді, це питання дуже просте: оскільки Бог стає плоттю, Його сутність є поєднанням людськості та божественності. Це поєднання називається Самим Богом, Самим Богом на землі.
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Сутність плоті, в якій поселився Бог»
Утілений Бог зветься Христос, і Христос – це плоть, у яку вбрався Дух Божий. Та плоть не подібна до жодної людини з плоті. Відмінність їх у тому, що Христос – це радше втілення Духа, Він не є плотським. Він має і нормальну людськість, і повну божественність. Його божественності не має жодна людина. Його звичайна людськість живить усе, що Він робить як звичайна людина з плоті, а Його божественність вершить роботу Самого Бога. Та і Його людськість, і божественність коряться волі Небесного Отця. Сутність Христа є Дух, себто божественність. Тож Його сутність – то сутність Самого Бога; ця сутність не перерве Його власну роботу, і Він би ніколи не зробив нічого, що зруйнувало б Його власну роботу, і не сказав би жодних слів, які йшли б усупереч Його власній волі. Тому втілений Бог абсолютно ніколи не зробив би нічого, що порушило б Його власне управління. Це мають зрозуміти усі люди.
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Сутність Христа – це покора волі Небесного Отця»
Він, хто є Бог утілений, матиме сутність Бога, і Він, хто є Бог утілений, матиме вираження Бога. Оскільки Бог стає плоттю, Він принесе ту роботу, яку наміряється виконати, і оскільки Бог стає плоттю, Він висловить те, чим Він є, і зможе принести людині істину, подарувати їй життя та вказати їй дорогу. Плоть, що не має Божої сутності, – то безперечно не втілений Бог; у тому немає сумніву. Якщо людина має намір дослідити, чи то втілена плоть Божа, то мусить підтвердити це за характером, який Він виражає, і словами, які Він каже. Тобто, щоб підтвердити, чи це втілена Божа плоть, чи ні, і чи є це істинним шляхом, чи ні, потрібно розрізняти на основі Його сутності. Отже, при визначенні, чи є це плоть утіленого Бога, ключ полягає в Його сутності (Його роботі, Його висловлюваннях, Його характері та багатьох інших аспектах), а не у зовнішньому вигляді. Якщо людина пильно розглядає лише Його зовнішній вигляд і внаслідок цього упускає з виду Його сутність, це показує, що людина темна й нетямуща.
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Передмова»
Значення втілення полягає в тому, що звичайна, нормальна людина виконує роботу Самого Бога; тобто, що Бог виконує Свою божественну роботу в людськості й тим самим перемагає сатану. Втілення означає, що Божий Дух стає плоттю, тобто Бог стає плоттю; робота, яку здійснює плоть, – це робота Духа, яка реалізується у плоті, виражається плоттю. Ніхто, крім Божої плоті, не може виконати служіння втіленого Бога; тобто тільки втілена плоть Бога, ця нормальна людськість – і ніхто інший – може виразити божественну роботу. Якби під час Свого першого пришестя Бог не мав нормальної людськості до двадцяти дев’яти років – якби, як тільки Він народився, Він міг творити чудеса, якби, як тільки Він навчився говорити, Він міг говорити мовою небес, якби в той момент, коли Він щойно ступив на землю, Він міг осягати всі мирські справи, розрізняти думки і наміри кожної людини – таку людину не можна було б назвати нормальною людиною, і таку плоть не можна було б назвати людською плоттю. Якби це було так із Христом, то сенс і сутність втілення Бога були би втрачені. Те, що Він володіє нормальною людськістю, доводить, що Він – Бог, який втілився у плоті; той факт, що Він проходить процес росту нормальної людини, ще більше демонструє, що Він – звичайна плоть; більш того, Його робота є достатнім доказом того, що Він – Боже Слово, Божий Дух, Який став плоттю. Бог стає плоттю з огляду на потреби Своєї роботи; іншими словами, цей етап роботи повинен бути виконаний у плоті, він повинен бути виконаний в нормальній людськості. Це є передумовою для «Слова, що стало плоттю», для «явлення Слова у плоті», і це справжня історія двох втілень Бога.
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Сутність плоті, в якій поселився Бог»
Робота й вираження Христа визначають Його сутність. Він здатний з істинним серцем завершити те, що було доручено Йому. Він здатний поклонятися Богу на небесах з істинним серцем і з істинним серцем шукати волі Бога Отця. Усе це визначається Його сутністю. І так само Його природне одкровення визначається Його сутністю; причина, з якої я називаю це Його «природним одкровенням», полягає в тому, що його вираження не є наслідуванням або плодом людського навчання чи багаторічного культивування людиною. Він не навчився цього та не прикрасив Себе цим; радше, це Йому притаманно. Людина може заперечувати Його роботу, Його вираження, Його людську сутність і все життя Його звичайної людської сутності, але ніхто не може заперечувати того, що Він поклоняється Богу на небесах із істинним серцем; ніхто не може заперечувати, що Він прийшов виконати волю Небесного Отця, і ніхто не може заперечувати щирість, із якою Він шукає Бога Отця. Хоча Його образ не тішить чуття, Його промови не справляють враження чогось надзвичайного, а Його робота не настільки приголомшлива, аби двигтіла земля чи здригалися небеса, як це уявляє собі людина, Він насправді є Христом, який виконує волю Небесного Отця з правдивим серцем, цілковито підкорюється Небесному Отцю та залишається покірним до смерті. Це так, тому що Його сутність – це сутність Христа. У цю правду людині важко повірити, але це правда. Коли служіння Христа буде повністю виконане, людина з Його справ зможе побачити, що Його характер і Його природа являють характер і природу Бога на небесах. Тоді підсумок всієї Його роботи зможе підтвердити, що Він насправді є плоттю, якою стало Слово, а не людиною з крові та тіла.
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Сутність Христа – це покора волі Небесного Отця»
Цього разу Бог приходить виконувати роботу не в духовному тілі, а в дуже звичайному. Крім того, це тіло другого втілення Бога, і це також тіло, через яке Бог повертається до плоті. Це дуже звичайна плоть. Дивлячись на Нього, ти не можеш побачити нічого, що б виділяло Його з-поміж інших, але ти можеш здобути від Нього раніше нечувані істини. Просто ця непримітна плоть є втіленням усіх Божих слів істини, носієм Божої роботи в останні дні та вираженням, за яким людина розуміє весь Божий характер. Чи ти не палко бажаєш побачити Бога на небесах? Чи ти не палко бажаєш зрозуміти Бога на небесах? Чи ти не палко бажаєш побачити місце призначення людства? Він розповість тобі всі ці таємниці – таємниці, які жодна людина ніколи не могла тобі розказати, і Він також розповість тобі про істини, яких ти не розумієш. Він – твоя брама до царства та твій провідник у новий період. Ця звичайна плоть містить багато таємниць, незбагненних для людини. Його вчинки є для тебе незбагненними, та вся мета роботи, яку Він виконує, є достатньою, щоби дати тобі можливість побачити, що Він не проста плоть, як вважають люди, бо Він представляє Божі наміри в останні дні й Божу турботу про людство в останні дні. Хоча ти не можеш почути Його слова, що ніби стрясають небеса й землю, хоча ти не можеш побачити Його очі, котрі наче вогняне полум’я, і хоча ти не можеш отримати дисциплінування Його залізним жезлом, та все ж ти можеш почути з Його слів, що Бог гнівається, і зрозуміти, що Бог проявляє милосердя до людства, і побачити праведний характер Бога і Його мудрість, і, навіть більше, оцінити Боже піклування про все людство. Робота Бога в останні дні полягає в тому, щоб дозволити людині побачити на землі Бога, що на небесах, Який живе поміж людьми, і дати людині змогу пізнати Бога, скоритися Йому, боятися й любити Його. Ось чому Він вдруге повернувся у плоті. Хоча сьогодні людина бачить Бога, такого ж, як і людина: Бога з носом і двома очима, Бога дуже не примітного, та зрештою Бог вам покаже, що якби цієї особи не існувало, то небеса й земля зазнали б величезної зміни; якби цієї особи не існувало, небеса б затьмарились, і земля занурилася б у хаос, а все людство жило б серед голоду та епідемій. Він вам покаже, що якби втілений Бог останніх днів не прийшов спасти вас, то Бог давно б знищив усе людство в пеклі; якби цієї плоті не існувало, то ви б вічно були архигрішниками, і мерцями ви були б довіку. Мусите знати, що якби цієї плоті не існувало, всьому людству було б неможливо уникнути великого лиха й неможливо уникнути ще суворішого покарання, яке Бог відміряє людству в останні дні. Якби ця звичайна плоть не народилася, ви всі були б у такому стані, коли благаєте про життя, не маючи можливості жити, коли благаєте про смерть і не можете вмерти; якби цієї плоті не існувало, то ви не могли б сьогодні здобути істину та постати перед Божим престолом, а натомість Бог покарав би вас за ваші тяжкі гріхи. Чи ви знали, що якби Бог не повернувся у плоті, ніхто не мав би шансу на спасіння; і якби не прихід цієї плоті, Бог давно поклав би край старому періоду? Чи ви з огляду на це досі будете відкидати друге втілення Бога? Оскільки ви можете отримати такі великі блага від цієї звичайної особи, то чому б вам із радістю Його не прийняти?
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Чи ти знав? Бог учинив велику справу серед людей»
В кінці безліч народів поклонятиметься цій звичайній особі, а також будуть дякувати і коритися цій скромній особі, бо саме істина, шлях і життя, які Він приніс, спасли все людство, послабили протистояння між людством і Богом, скоротили між ними відстань і відкрили зв’язок між думками Бога й людей. Також це був саме Він, Хто здобув для Бога ще більшу славу. Хіба така звичайна особа не варта твоєї довіри й обожнювання? Хіба така звичайна плоть не гідна зватися Христом? Хіба така звичайна особа не може стати проявом Бога серед людей? Хіба така особа, що вберегла людство від катастрофи, не заслуговує на вашу любов і бажання за Нього триматися? Якщо ви відкидаєте істини, висловлені Його устами, і зневажаєте Його існування поміж вас, то що тоді стане з вами в кінці?
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Чи ти знав? Бог учинив велику справу серед людей»
