4. Я визнаю, що слова, сказані Всемогутнім Богом, є істиною, але моя родина підпала під вплив усієї брехні та міфів, поширюваних КПК і релігійною громадою. Вони роблять усе можливе, щоб завадити мені досліджувати роботу Всемогутнього Бога останніх днів. Я не хочу розсваритися зі своєю родиною через свою віру в Усемогутнього Бога, але я також не хочу відмовлятися від своєї віри в Усемогутнього Бога та втратити свій шанс на Боже спасіння. Як мені правильно вчинити?
Біблійні вірші для довідки:
«Хто більш, як Мене, любить батька чи матір, той Мене недостойний. І хто більш, як Мене, любить сина чи дочку, той Мене недостойний. І хто не візьме свого хреста, і не піде за Мною слідом, той Мене недостойний» (Матвія 10:37–38).
«Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне» (Матвія 5:10).
Відповідні слова Бога:
Якби зараз Я поклав перед вами гроші та дав би вільно вибрати – і не засуджував би вас за зроблений вибір, – то більшість із вас вибрали б гроші, а істини б зреклися. Кращі з вас відмовилися б від грошей й нехотя вибрали б істину, а ті, хто посередині, однією рукою вхопилися б за гроші, а другою – за істину. Тож таким чином чи не відкрилося б ваше справжнє обличчя? Вибираючи з-поміж істини й того, чому ви вірні, усі ви вибирали б саме так, і ставлення ваше залишилося б незмінним. Чи це не так? Чи не багато з вас вагається між істинним і хибним? У всій боротьбі між позитивним і негативним, чорним і білим – між сім’єю і Богом, дітьми і Богом, гармонією і розривом, багатством і бідністю, статусом і пересічністю, між тим, чи вас підтримують чи відкидають тощо, ви точно не є необізнаними про той вибір, який ви зробили! Між гармонійною сім’єю і розколотою ви вибрали перше й зробили це без жодних сумнівів; між багатством і обов’язком ви знову вибрали перше, і вам навіть бракує волі повернутися до берега;a між розкішшю і злиднями ви вибрали перше; вибираючи між вашими дітьми, дружинами й чоловіками та Мною, ви вибрали перше; і між уявленнями та істиною ви однаково вибрали перше. Зіткнувшись із усілякими вашими лихими вчинками, Я просто втратив віру у вас, Я просто вражений. Ваші серця неочікувано дуже нездатні до пом’якшення. Кров серця, яке Я присвячував багато років, на диво, не принесла Мені нічого, крім вашого покидання та пристосовництва, але Мої сподівання на вас міцніють із кожним новим днем, бо Мій день цілковито відкритий перед кожним. Проте зараз ви досі прагнете темного та лихого й відмовляєтеся послабити свою хватку на ньому. Тож яким буде для вас результат? Чи ви колись думали про це серйозно? Якби вас знову попросили вибрати, яким було б ваше ставлення? Чи знову вибрали б перше? Чи й далі ви завдавали Мені розчарування й болісної скорботи? Невже у ваших серцях і досі жевріла б лише іскра тепла? Чи й далі б ви не знали, що робити, щоб втішити Моє серце?
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Кому ти вірний?»
Примітка:
a Повернутися до берега: китайський фразеологізм, що означає «зійти зі шляхів зла».
Можливо, ти скажеш, що якби ти не мав віри, то ти й не поніс би такої кари або не зазнав би такого суду. Але ти повинен знати, що без віри ти не тільки не зміг би отримати таку кару або таку турботу від Всемогутнього, а й назавжди втратив би можливість зустрітися з Творцем. Ти ніколи б не дізнався про походження людства й ніколи не осягнув би значущості людського життя. Навіть якби твоє тіло померло, а душа відлетіла, ти однаково не зрозумів би всіх діянь Творця, тим більше ти не знав би, що Творець виконав таку велику роботу на землі після того, як Він створив людство. Чи готовий ти, як член цього створеного Ним людства, отак у невігластві впасти в темряву й понести вічне покарання? Якщо ти відокремлюєш себе від сьогоднішньої кари та суду, то що чекає на тебе? Чи гадаєш ти, що, відокремившись від теперішнього суду, ти зможеш уникнути цього тяжкого життя? Хіба не правда, що, якщо ти залишиш «це місце», то на тебе чекають болісні тортури або жорстокі знущання диявола? Можливо, на тебе чекають нестерпні дні та ночі? Чи ти думаєш, що тільки тому, що ти уникнув цього суду сьогодні, ти зможеш довіку ухилятись від цих майбутніх тортур? Що чекає на тебе в майбутньому? Чи справді це може бути Шанґрі-Ла, на яку ти сподіваєшся? Чи думаєш ти, що зможеш уникнути цієї майбутньої вічної кари, просто тікаючи від реальності, як ти це робиш зараз? Після сьогодення чи зможеш ти колись знову знайти таку можливість і таке благословення? Чи зможеш ти знайти їх, коли тебе спіткає лихо? Чи зможеш ти знайти їх, коли все людство ввійде до спокою? Твоє теперішнє щасливе життя і твоя маленька гармонійна сім’я – чи зможуть вони замінити тобі твоє майбутнє вічне місце призначення? Якщо ти маєш істинну віру, і якщо ти чимало здобуваєш завдяки своїй вірі, тоді все це – те, що ти, створена істота, повинен здобути, а також те, що ти повинен був мати від самого початку. Немає нічого кориснішого для твоєї віри та життя, ніж таке завоювання.
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Справжня історія про роботу завоювання (1)»
Ти мусиш зазнавати тягот за істину, ти мусиш жертвувати себе заради істини, ти мусиш терпіти приниження за істину, і заради здобуття більше істини, ти мусиш переносити більше страждань. Ось що ти маєш робити. Ти мусиш не відкидати істину заради насолоди сімейною гармонією, і ти мусиш не втрачати все життя гідності й доброчесності заради тимчасової втіхи. Ти маєш прагнути всього прекрасного й доброго, і ти маєш прагнути змістовнішого життєвого шляху. Якщо ти ведеш таке ординарне й світське життя й не маєш ніяких цілей для досягнення, хіба це не марнування твого життя? Що ти можеш здобути від такого життя? Ти мусиш зректись усіх плотських втіх заради однієї істини, а не відкидати всі істини заради малої втіхи. Люди, що так роблять, не мають ні доброчесності, ні гідності; у їхньому існуванні немає змісту!
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Досвід Петра: його знання про кару та суд»
За яким принципом, згідно з вимогами слів Бога, люди мають ставитися до інших? Любіть те, що любить Бог, і ненавидьте те, що ненавидить Бог, – ось принцип, якого слід дотримуватися. Бог любить тих, хто шукає істину та здатний дотримуватися Його волі. Ми також маємо любити таких людей. Ті, хто не здатний дотримуватися Божої волі, хто ненавидить Бога й повстає проти Бога, таких людей зневажає Бог, і ми теж маємо їх зневажати. Це те, чого Бог просить від людини. Якщо твої батьки не вірять у Бога, якщо вони чітко розуміють, що віра в Бога – це правильний шлях і що він може привести до спасіння, але залишаються несприйнятливими, тоді немає жодного сумніву в тому, що вони – люди, яким набридла істина, які ненавидять істину, і немає жодного сумніву в тому, що вони є тими, хто чинить опір Богу й ненавидить Бога – а Бог, звісно ж, відчуває відразу до них і зневажає їх. Чи міг би ти зневажати таких батьків? Вони схильні виступати проти Бога та паплюжити Його; у цьому разі вони, безсумнівно, є демонами й сатанинськими істотами. Чи ти також міг би відчути відразу до них і проклясти їх? Усе це – реальні запитання. Якщо твої батьки стоять на заваді твоєї віри в Бога, як тобі слід ставитися до них? Як просить Бог, ти маєш любити те, що любить Бог, і ненавидіти те, що Бог ненавидить. У період Благодаті Господь Ісус сказав: «Хто мати Моя? І хто браття Мої?» «Бо хто волю Мого Отця, що на небі, чинитиме, той Мені брат, і сестра, і мати!». Ці слова вже існували в період Благодаті, і тепер Божі слова ще чіткіші: «Любіть те, що любить Бог, і ненавидьте те, що ненавидить Бог». Ці слова говорять відразу по суті справи, але люди часто неспроможні оцінити їхнє справжнє значення.
«Слово, т. 3. Промови Христа останніх днів. Лише пізнавши власні хибні погляди, можна по-справжньому преобразитися»
Йов розділяє любов і ненависть
Ще один бік Йовової людської сутності можна побачити в цій розмові з його дружиною: «Тоді сказала йому дружина його: “Ти все ще тримаєшся своєї непорочності? Зречися бога й помри!”. А він сказав їй: “Ти говориш, як одна з безумних жінок. Що? Хіба ми будемо приймати добро з руки Божої, а лиха не приймемо?”» (Йов 2:9–10). Бачачи муки, які терпів Йов, дружина спробувала дати йому пораду, як позбутися страждань, але її «добрі наміри» не отримали схвалення Йова; навпаки, вони його розгнівали, бо вона заперечувала його віру в Бога Єгову, послух Йому та саме існування Бога Єгови. Для Йова це було нестерпно, адже собі він ніколи не дозволяв робити нічого, що йшло би проти Бога чи завдавало Йому болю, не кажучи вже про інших. То як він міг залишатися байдужим, коли бачив, як інші говорять слова, що богозневажають і ображають Бога? Тож Йов назвав свою дружину «божевільною». Ставлення Йова до дружини було сповнене гніву й ненависті, а також докору й осуду. Це було природним виявленням людської сутності Йова – розрізненням між любов’ю та ненавистю – і справжнім відображенням його праведної людської сутності. Йов був наділений почуттям справедливості – почуттям, яке змушувало його ненавидіти вітри та припливи нечестя, зневажати, засуджувати й відкидати абсурдну єресь, сміховинні аргументи й безглузді твердження, а також давало йому змогу залишатися вірним своїм власним, правильним принципам і позиції, коли він був відкинутий масами та покинутий близькими.
«Слово, т. 2. Про пізнання Бога. Божа робота, Божий характер і Сам Бог II»
Ти мусиш мати в собі Мою відвагу, і ти повинен мати принципи, коли доходить до зустрічі з родичами, які не вірять. Однак заради Мене ти також не маєш піддаватися жодним темним силам. Покладайся на Мою мудрість, щоб іти досконалим шляхом; не дозволяй жодній із сатанинських змов оволодіти тобою. Зроби все можливе, щоб покласти своє серце переді Мною, і Я втішу тебе та принесу тобі мир і радість. Не слід намагатися виглядати якимось певним чином перед іншими; хіба те, що ви робите Мене задоволеним, не має більшої цінності та ваги? Задовольняючи Мене, чи не наповнишся ти ще більшим вічним і пожиттєвим миром і щастям? Твої нинішні страждання свідчать лише про те, якими великими будуть твої майбутні благословення; вони неописанні. Ти не знаєш величі благословень, які матимеш; ти навіть не міг і помріяти про таке. Сьогодні це стало реальним; дуже, дуже реальним! Це не так далеко, ти бачиш це? Все це до останньої крихти знаходиться в Мені; яка ж то світла дорога попереду! Утри свої сльози та більше не відчувай ні болю, ні смутку. Усе влаштовано Моїми руками, і Моя мета – невдовзі зробити вас переможцями та ввести вас у славу разом зі Мною. За все, що з тобою відбувається, ти маєш бути відповідно вдячний і сповнений хвали; це принесе Мені глибоке задоволення.
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Висловлювання Христа на початку, Глава 10»
Між віруючим чоловіком і невіруючою дружиною немає стосунків, і між віруючими дітьми та невіруючими батьками немає стосунків; ці два типи людей повністю несумісні. Перш ніж увійти до відпочинку, людина має фізичних родичів, але ввійшовши до відпочинку, вона вже не матиме жодних фізичних родичів. Ті, хто виконує свій обов’язок, – вороги тих, хто його не виконує; ті, хто любить Бога, і ті, хто Його ненавидить, протистоять одне одному. Ті, хто ввійде до відпочинку, і ті, кого буде знищено, – два несумісних типи істот. Істоти, які виконують свої обов’язки, зможуть вижити, тоді як ті, хто не виконує своїх обов’язків, будуть об’єктами знищення; ба більше, це триватиме вічність. Чи ти любиш свого чоловіка, щоб виконати свій обов’язок як створена істота? Чи ти любиш свою дружину, щоб виконати свій обов’язок як створена істота? Чи ти покірний своїм невіруючим батькам, щоб виконати свій обов’язок як створена істота? Правильним є людський погляд на віру в Бога чи хибним? Чому ти віриш у Бога? Що ти бажаєш здобути? Як ти любиш Бога? Ті, які не можуть виконати свої обов’язки як створені істоти та які не можуть докладати всіх зусиль, стануть об’єктами знищення. Між людьми сьогодення є плотські стосунки, а також кровні зв’язки, але в майбутньому всі вони будуть розбиті. Віруючі та невіруючі не сумісні; натомість вони протистоять одне одному. Люди в спочинку віритимуть, що Бог є, і коритимуться Богу, тоді як усі люди, які є бунтівничими проти Бога, будуть знищені. На землі більше не існуватиме сімей; як можуть існувати батьки, чи діти, чи подружні стосунки? Сама несумісність віри й невіри повністю розірве такі плотські стосунки!
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Бог і людина разом увійдуть до відпочинку»
