1. Ви свідчите, що Господь Ісус повернувся, і що Він став плоттю, щоб виконати Свою роботу. Як це можливо? У Біблії сказано: «Галілейські мужі, чого стоїте й задивляєтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, прийде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!» (Дії Апостолів 1:11). Після того, як Господь Ісус завершив роботу розп’яття, Він воскрес із мертвих і явився Своїм учням. Він став славним духовним тілом і вознісся на небо. Коли Господь повернеться, Він також повинен явитися нам як духовне тіло, що воскресло з мертвих. Чому ви кажете, що Бог мусить стати плоттю, явитися і працювати як Син Людський в останні дні?

Біблійні вірші для довідки:

«Тому будьте готові і ви, бо прийде Син Людський тієї години, коли ви не думаєте!» (Луки 12:40).

«Бо як блискавка, блиснувши, світить із одного краю під небом до другого краю під небом, так буде Свого дня й Син Людський. А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього…» (Луки 17:24–25).

«Отець і не судить нікого, а ввесь суд віддав Синові…» (Івана 5:22).

«І Він дав Йому силу чинити і суд, бо Він Людський Син» (Івана 5:27).

Відповідні слова Бога:

Ісус сказав, що Він прийде так само, як і пішов, але чи відоме тобі справжнє значення Його слів? Чи може бути так, що Він розказав вашій групі? Усе, що ти знаєш, так це те, що Він прибуде так само, як і пішов, на хмарі, але чи ти знаєш точно, як Сам Бог виконує Свою роботу? Якщо ти дійсно міг би бачити, то як можна пояснити слова, сказані Ісусом? Він сказав: коли Син Людський прийде в останні дні, Він Сам не знатиме, ангели не знатимуть, посланці на небесах не знатимуть, і все людство не знатиме. Тільки Отець знатиме, тобто тільки Дух буде знати. Навіть Сам Син Людський не знає, а ти здатен бачити і знати? Якби ти був здатен знати і бачити своїми власними очима, хіба ці слова не були би сказані марно? І що сказав Ісус у той час? «А про день той й годину не знає ніхто: ані Анголи небесні, ані Син, лише Сам Отець. Як було за днів Ноєвих, так буде і прихід Сина Людського. … Тому будьте готові й ви, бо прийде Син Людський тієї години, коли ви не думаєте!» Коли цей день настане, Сам Син Людський не знатиме про це. Син Людський означає втілену плоть Бога, нормальну та звичайну людину. Навіть Сам Син Людський не знає, так як же ти можеш знати? Ісус сказав, що Він прийде так само, як і пішов. Коли Він прийде, навіть Він сам не знає, то чи може він повідомити про це тобі заздалегідь? Ти можеш побачити Його пришестя? Хіба це не жарт?

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Бачення роботи Бога (3)»

Бог став плоттю, тому що об’єктом Його роботи є не дух сатани або яка-небудь безтілесна річ, а людина, яка є з плоті і яку розбестив сатана. Саме тому, що плоть людини була зіпсована, Бог зробив плотську людину об’єктом Своєї роботи; більше того, оскільки людина є об’єктом зіпсованості, Бог зробив людину єдиним об’єктом Своєї роботи на всіх стадіях Своєї роботи спасіння. Людина – смертна істота, з плоті і крові, і Бог – єдиний, хто може спасти людину. Таким чином, Бог повинен стати плоттю, що володіє тими ж атрибутами, що й людина, щоб виконувати Свою роботу, щоб Його робота могла досягти кращих результатів. Бог повинен стати плоттю, щоб виконувати Свою роботу саме тому, що людина є з плоті і нездатна подолати гріх або позбутися власної плоті.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Зіпсованому людству більше потрібне спасіння втіленим Богом»

Боже спасіння людини не здійснюється безпосередньо з використанням методу Духа та ідентичності Духа, бо людина не може ні доторкнутися до Його Духа, ні побачити Його; не може людина і наблизитися до Нього. Якби Він спробував спасти людину безпосередньо, використовуючи точку зору Духа, людина не змогла б отримати Його спасіння. Якби Бог не зодягнувся в зовнішню форму створеної людини, у людини не було б можливості отримати це спасіння. Бо в людини абсолютно немає можливості наблизитися до Нього, так само як ніхто не міг наблизитися до хмари Єгови. Тільки ставши створеною людиною, тобто тільки вклавши Своє Слово в плоть, якою Він збирається стати, Він може особисто працювати Словом у всіх, хто слідує за Ним. Тільки тоді людина може особисто почути й побачити Його Слово, і навіть здобути Його Слово, і таким чином прийти до повного спасіння. Якби Бог не став плоттю, ніхто з плоті й крові не зміг би отримати такого великого спасіння, і жодна людина не була б спасенною. Якби Дух Божий працював безпосередньо посеред людства, все людство було б уражене, або, не маючи можливості мати контакт з Богом, люди були б повністю захоплені сатаною. Перше втілення було для відкуплення людини від гріха, відкупити її за допомогою Ісусового тіла з плоті, тобто Він урятував людину від хреста, але всередині людини все ще залишився зіпсутий сатанинський характер. Друге втілення більше не призначене для того, щоб служити жертвою за гріх, а для повного спасіння тих, хто був відкуплений від гріха. Це робиться для того, щоб ті, чиї гріхи були прощені, могли звільнитися від своїх гріхів і бути повністю очищеними, і домогтися зміненого характеру й так позбутися сатанинського впливу темряви, й повернутися перед престол Божий. Тільки так людина може бути повністю освячена. Після того, як період Закону добіг кінця, і почався період Благодаті, Бог почав роботу спасіння, яка триває до останніх днів, коли, судячи й караючи людський рід за його бунтарство, Він повністю очистить людство. Тільки тоді Бог завершить Свою роботу спасіння й увійде в спокій. Отже, на трьох стадіях роботи тільки двічі Бог ставав плоттю, щоб Самому виконувати Свою роботу серед людей. Це тому, що тільки одна з трьох стадій роботи полягає в тому, щоб скеровувати людей у веденні їхнього життя, у той час як дві інших складаються з роботи спасіння. Тільки ставши плоттю, Бог може жити пліч-о-пліч із людиною, відчувати страждання світу та жити в нормальному тілі з плоті. Тільки таким чином Він може забезпечити людей практичним Словом, якого вони потребують як створені істоти. Саме через втілення Бога людина отримує повне спасіння від Бога, а не безпосередньо з небес у відповідь на свої молитви. Людина – від плоті й крові, вона не має жодного шляху побачити Духа Божого, а тим паче наблизитися до Його Духа, тому єдине, з чим вона може мати контакт, – це втілена плоть Бога. Тільки завдяки цьому людина здатна осягнути все Слово й всі істини та отримати повне спасіння.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Таїнство втілення (4)»

Єдина причина, з якої втілений Бог прийшов у плоть, – це потреби розбещеної людини. Це сталося через нужди людини, а не Бога, і всі Його жертви й страждання – заради людства, а не заради блага Самого Бога. Для Бога немає жодних плюсів і мінусів або нагород; Він пожне не якийсь майбутній урожай, а те, що від початку Йому належить. Усе, що Він робить і чим жертвує заради людства, здійснюється не для того, щоб отримати великі нагороди, а виключно заради людства. Хоча Божа робота в плоті пов’язана з багатьма неймовірними труднощами, результати, яких вона в кінцевому підсумку досягає, набагато перевершують результати роботи, виконуваної безпосередньо Духом. Робота плоті пов’язана з великими труднощами, і плоть не може володіти тією ж величною ідентичністю, що й Дух, Він не може здійснювати ті ж надприродні діяння, що й Дух, і тим більше не може мати ту ж владу, що й Дух. Проте, суть роботи, виконуваної цією непримітною плоттю, набагато перевершує роботу, виконувану безпосередньо Духом, і Сама ця плоть є відповіддю на потреби всього людства. Для тих, хто буде спасенний, практична цінність Духа набагато нижча, ніж плоті: робота Духа здатна охопити весь усесвіт, усі гори, річки, озера й океани, але робота плоті більш ефективно пов’язана з кожною людиною, з якою Він вступає в контакт. Більше того, Божа плоть, що має відчутну форму, може бути краще зрозуміла людині, яка може їй довіряти, і може ще більше поглибити людське знання про Бога, а також може залишити в людини більш глибоке враження про практичні діяння Бога. Робота Духа оповита таємницею; смертним істотам складно її передбачити, і ще важче їм побачити її, і тому вони можуть покладатися тільки на безпідставні фантазії. Робота плоті, однак, нормальна, практична й багата на мудрість; вона є фактом, який може бути особисто побачений очима смертної людини; людина може особисто оцінити мудрість роботи Бога, і їй не потрібно використовувати свою щедру уяву. У цьому полягає точність і практична цінність роботи Бога в плоті. Дух може робити тільки те, що невидимо для людини й що їй важко собі уявити, наприклад, просвітління Духом, рух Духом й ведення Духом, але для людини, що володіє розумом, це не може мати жодного чіткого сенсу. Це може лише зворушити або дати приблизно подібний сенс і не може дати словесних вказівок. Однак робота Бога в плоті значно відрізняється: вона містить точне спрямування за допомогою слів, і в неї є чіткі наміри й чіткі обов’язкові цілі. І тому людині не потрібно діяти навпомацки або використовувати свою уяву, а тим більше будувати здогадки. У цьому полягає ясність роботи в плоті та її велика відмінність від роботи Духа. Робота Духа підходить тільки для обмеженого обсягу й не може замінити роботу плоті. Точні цілі, які вимагаються від людини через роботу плоті і практична цінність знань, які людина отримує через цю роботу, значно переважають точність і практичну цінність роботи Духа. Найціннішою роботою для розбещених людей є лише робота, що дає точні слова й чіткі цілі для досягнення і є видимою та відчутною. Тільки реалістична робота й своєчасне спрямування відповідають смакам людини, і тільки практична робота може спасти людину від її розбещеного та деградуючого характеру. Це може бути досягнуто тільки втіленим Богом; тільки втілений Бог може спасти людину від її розбещеного та давно вже деградуючого характеру. Хоча Дух є невід’ємною сутністю Бога, така робота, як ця, може бути виконана тільки Його плоттю. Якби Дух працював самотужки, то Його робота не могла б бути ефективною – це проста правда.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Зіпсованому людству більше потрібне спасіння втіленим Богом»

Хоча втілена плоть Бога далека від того, щоб бути на рівні Божої ідентичності та Його положення, і людині вона здається несумісною з Його фактичним статусом, ця плоть, яка не володіє притаманним образом Бога або притаманною ідентичністю Бога, може виконувати роботу, яку Божий Дух не в змозі виконувати безпосередньо. Такими є притаманні значення і цінність втілення Бога, і саме ці значення і цінність людина не в змозі оцінити й визнати. Хоча все людство дивиться з повагою на Божий Дух і дивиться зверхньо на Божу плоть, незалежно від того, як вони дивляться або думають, практичне значення й цінність плоті набагато перевершують значення й цінність Духа. Звичайно, це стосується лише зіпсованого людства. Для кожного, хто шукає істину й жадає появи Бога, робота Духа може дати тільки рух або натхнення, а також відчуття чуда через те, що ця робота нез’ясовна й неймовірна, і відчуття, що вона велична, незрівнянна й гідна захоплення, але в той же час недосяжна й недоступна для всіх. Людина й Дух Божий можуть дивитися один на одного тільки звіддаля, як ніби між ними – величезна відстань, і вони ніколи не можуть бути подібними, так, ніби людина й Бог розділені невидимою прірвою. Насправді це – ілюзія, дана людині Духом, тому що Дух і людина не належать до одного й того ж виду й ніколи не будуть співіснувати в одному й тому ж світі, ще й тому, що Дух не має нічого від людини. Таким чином, людина не потребує Духа, бо Дух не може безпосередньо виконувати роботу, найбільш необхідну людині. Робота плоті пропонує людині практичні цілі для досягнення, чіткі слова й відчуття того, що Він – практичний і нормальний, що Він – смиренний і звичайний. Хоча людина може страшитися Його, для більшості людей із Ним легко мати стосунки: людина може бачити Його обличчя та чути Його голос, і їй не потрібно дивитися на Нього здалеку. Ця плоть здається людині доступною, не далекою або незбагненною, але видимою й відчутною, бо ця плоть знаходиться в тому ж світі, що й людина.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Зіпсованому людству більше потрібне спасіння втіленим Богом»

Оскільки під судом перебуває людина, людина, яка є з плоті і яку було розбещено, і безпосередній суд проводиться не над духом сатани, то робота суду здійснюється не в духовному світі, а серед людей. Ніхто не є більш придатним і не має більше права, ніж Бог у плоті, для роботи суду над розбещенням людської плоті. Якби суд здійснювався безпосередньо Духом Божим, тоді він не був би всеосяжним і тим паче людині було б складно його прийняти, оскільки Дух не може зустрітися віч-на-віч із людиною. Лише у світлі цього аспекту результати не були б негайними, і тим більше людина не змогла б більш чітко побачити характер Бога, який не можна образити. Сатана може бути повністю переможений тільки в тому випадку, якщо Бог у плоті судить розбещення людства. Бог у плоті є також людиною з нормальною людськістю, і Він може безпосередньо судити неправедність людини; це ознака Його вродженої святості і Його винятковості. Тільки Бог має право й перебуває у положенні для того, щоб судити людину, бо Він володіє істиною і праведністю, і тому Він здатний судити людину. Ті, у кого немає істини й праведності, не підходять для того, щоб судити інших. Якби цю роботу виконував Дух Божий, то це не означало б перемоги над сатаною. Дух за своєю суттю більш піднесений, ніж смертні істоти, а Дух Божий за своєю суттю святий і торжествує над плоттю. Якби Дух виконував цю роботу безпосередньо, Він не зміг би судити все людське бунтарство й не зміг би розкрити всю неправедність людини. Бо робота суду також здійснюється через уявлення людини про Бога, а в людини ніколи не було жодних уявлень про Духа, і тому Дух не здатний краще виявити неправедність людини, а тим більше ретельно розвінчати таку неправедність. Втілений Бог – ворог усіх тих, хто не знає Його. Розсуджуючи уявлення й опір Йому з боку людини, Він викриває все бунтарство людства. Результати Його роботи в плоті більш очевидні, ніж результати роботи Духа. Отже, суд над усім людством не здійснюється безпосередньо Духом; він є роботою втіленого Бога. Людина може побачити Бога в плоті й доторкнутися до Нього, і Бог у плоті може повністю завоювати людину. Людина переходить від протистояння Йому до покори Йому, від гоніння Його до прийняття Його, від уявлень про Нього до пізнання Його й від відкидання Його до любові до Нього – такими є результати роботи втіленого Бога. Людина рятується тільки через прийняття Його суду, людина тільки поступово пізнає Його через слова з Його вуст, Він підкорює людину під час її протистояння Йому, і вона отримує від Нього забезпечення життям під час прийняття Його кари. Уся ця робота – це робота Бога в плоті, а не робота Бога в Його ідентичності як Духа.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Зіпсованому людству більше потрібне спасіння втіленим Богом»

Найбільша перевага Його роботи в плоті – це те, що Він може залишити точні слова й напучування, а також Свої точні наміри для людства тим, хто слідує за Ним, щоб згодом Його послідовники могли більш точно й практичнішими термінами передати всю Його роботу в плоті і Його наміри для всього людства, для тих, хто приймає цей шлях. Тільки Бог у плоті, Який працює серед людей, дійсно робить те, що Бог знаходиться разом і живе разом із людиною, реальністю і сповнює бажання людини побачити лик Божий, стати свідком Божої роботи й почути особисте слово Бога. Утілений Бог завершує період, коли людству була явлена тільки спина Єгови, і Він також завершує період віри людства в невизначених богів. Зокрема, робота останнього Божого втілення приводить усе людство в період, який є більш реалістичним, більш практичним і більш прекрасним. Ця робота не тільки завершує період Закону й приписів, але, що більш важливо, вона відкриває людству Бога, Який є практичним і нормальним, Який є праведним і святим, Який відкриває роботу плану управління і Який демонструє таємниці й місце призначення людства, Який створив людство й кладе кінець роботі управління, і Який залишався прихованим протягом тисяч років. Ця робота повністю завершує період невизначеності, вона завершує період, у який усе людство бажало шукати обличчя Бога, але не змогло, вона завершує період, у який усе людство служило сатані, і вона веде все людство в абсолютно нову еру. Усе це є результатом роботи Бога в плоті замість Божого Духа. Лише коли Бог діє в Своїй плоті, ті, хто слідує за Ним, більше не шукають і не намацують те, що здається одночасно існуючим і неіснуючим, і перестають мати здогадки про наміри невизначених богів. Коли Бог поширить Свою роботу в плоті, ті, хто слідує за Ним, передадуть роботу, яку Він виконав у плоті, усім релігіям і деномінаціям, і розповсюдять усі Його слова до вух усього людства. Усе, що почують ті, хто прийме Його Євангеліє, – це будуть факти про Його роботу, буде те, що особисто побачить і почує людина, і це будуть факти, а не чутки. Ці факти є доказами, за допомогою яких Він поширює Свою роботу, і вони також є інструментами, які Він використовує для поширення цієї роботи. Без наявності фактів Його Євангеліє не поширилося б по всіх країнах і в усі місця; без фактів, а тільки за допомогою людської уяви, Він ніколи не зміг би звершити роботу завоювання всього всесвіту. Дух невідчутний для людини й невидимий для людини, і робота Духа не здатна залишити людині жодних подальших свідчень або подальших фактів про Божу роботу. Людина ніколи не побачить справжнього обличчя Бога, вона завжди віритиме в невизначеного бога, якого не існує. Людина ніколи не побачить обличчя Божого, і людина ніколи не почує слів, промовлених особисто Богом. Зрештою, людські фантазії порожні й не можуть замінити істинний лик Бога; властивий Богу характер і роботу Самого Бога людина не може уособлювати. Невидимий Бог на небесах і Його робота можуть бути принесені на землю тільки Богом, Який стає плоттю й приходить поміж людей, щоб особисто виконати Свою роботу. Це – найбільш ідеальний спосіб для Бога з’явитися людині, у такий спосіб людина бачить Бога й пізнає справжнє обличчя Бога, і це не може бути досягнуто невтіленим Богом.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Зіпсованому людству більше потрібне спасіння втіленим Богом»

Робота Бога в плоті повинна бути виконана в плоті. Якби її було виконано безпосередньо Духом Божим, це не принесло б жодних результатів. Навіть якби її було здійснено Духом, ця робота не мала б великого значення і в кінцевому підсумку була б непереконливою. Усі створені істоти бажають знати, чи має значення робота Творця, і що вона представляє, і заради чого вона здійснюється, і чи повна робота Бога влади й мудрості, і чи має вона найвищу цінність і значення. Робота, яку Він здійснює, здійснюється заради спасіння всього людства, заради перемоги над сатаною і для того, щоб засвідчити про Нього серед усього сущого. Таким чином, робота, яку Він виконує, повинна мати велике значення. Плоть людини була розбещена сатаною, і вона була якнайглибше засліплена й надзвичайно пошкоджена. Найбільш фундаментальна причина, чому Бог діє особисто в плоті, полягає в тому, що об’єктом Його спасіння є людина, яка з плоті, і тому, що сатана також використовує плоть людини, щоб заважати роботі Бога. Битва з сатаною насправді є роботою завоювання людини, і в той же час людина також є об’єктом Божого спасіння. Отож те, що Бог став плоттю, щоб виконати Свою роботу, є надзвичайно необхідним. Сатана розбестив плоть людини, і людина стала втіленням сатани й об’єктом, який повинен бути переможений Богом. Таким чином, робота ведення боротьби проти сатани й спасіння людства відбувається на землі, і Бог повинен стати людиною, щоб вести битву із сатаною. Це – робота з максимальною практичністю. Коли Бог працює в плоті, Він насправді бореться із сатаною в плоті. Коли Він працює в плоті, Він виконує Свою роботу в духовному світі, і Він робить усю Свою роботу в духовному світі реальною на землі. Той, кого завойовано, – це людина, людина, яка бунтує проти Нього, а той, кого переможено, – це втілення сатани (звичайно, це теж людина), яке ворогує з Ним, і той, кого в кінцевому підсумку врятовано, – теж людина. Отож Богу ще більше необхідно стати людиною, що має зовнішню оболонку створеної істоти, щоб Він міг вести дійсну битву з сатаною, завоювати людину, яка бунтує проти Нього й володіє такою ж зовнішньою оболонкою, що й Він, і спасти людину, яка має таку ж зовнішню оболонку, що й Він, і яка постраждала від сатани. Його ворог – людина, об’єкт Його завоювання – людина, і об’єкт Його спасіння – людина, яка була створена Ним. Тому Він повинен стати людиною, і таким чином Його робота стає набагато легшою – Він здатний завдати поразки сатані й завоювати людство, і, навіть більше того, здатний спасти людство. … Ця плоть – така важлива для людства, тому що Він – людина і, навіть більше того, Він – Бог, тому що Він може виконувати роботу, яку не може здійснити жодна звичайна людина з плоті, і тому що Він може спасти розбещену людину, яка живе разом із Ним на землі. Хоча Він також є людиною, втілений Бог більш важливий для людства, ніж будь-яка цінна особистість, оскільки Він може виконувати роботу, яка не може бути виконана Духом Божим; Він більш здатний, ніж Дух Божий, свідчити про Самого Бога й більш здатний, ніж Дух Божий, повністю здобути людство. У результаті цього, хоча ця плоть нормальна й звичайна, що стосується Його внеску в людство і Його значення для існування людства, вони дуже цінні, і фактична цінність і значущість цієї плоті незмірні для будь-якої людини. Хоча ця плоть не може безпосередньо знищити сатану, Він може використовувати Свою роботу, щоб завоювати людство й перемогти сатану, а також змусити сатану повністю скоритися Його владі. Саме тому, що Бог втілився, Він може перемогти сатану й здатний спасти людство. Він не знищує сатану безпосередньо, але замість цього стає плоттю, щоб виконати роботу завоювання людства, яке було розбещено сатаною. Таким чином, Він може краще свідчити про Себе серед Своїх створених істот, і Він може краще спасати зіпсовану людину. Завдання поразки сатані втіленим Богом є більшим свідченням, а також є більш переконливим, ніж безпосереднє знищення сатани Духом Божим. Бог у плоті є більш корисним для людини, яка знає Творця, і більш здатним засвідчити про Себе серед Своїх створених істот.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Зіпсованому людству більше потрібне спасіння втіленим Богом»