3. У юдаїзмі та християнстві є багато людей, які також вірять в істинного Бога, поклоняються Йому в храмах і церквах і, на перший погляд, виглядають дуже побожними. Хоча деякі з них не приймають роботу Всемогутнього Бога останніх днів, вони не зробили нічого такого, що явно протистоїть Богові або засуджує Його. Чи спасе Бог таких людей?
Біблійні вірші для довідки:
«Бо Бог заповів: Шануй батька та матір, та: Хто злорічить на батька чи матір, хай смертю помре. А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові, то може вже й не шанувати той батька свого або матір свою. Так ви ради передання вашого знівечили Боже Слово. Лицеміри! Про вас добре Ісая пророкував був, говорячи: Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене! Та однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук людських заповідей…» (Матвія 15:4–9).
«Не кожен, хто каже Мені: “Господи, Господи!”, увійде в Царство Небесне, але той, хто слідує волі Мого Отця, що на небесах. Багато-хто скажуть Мені того дня: Господи, Господи, хіба ми не Ім’ям Твоїм пророкували, хіба не Ім’ям Твоїм демонів ми виганяли, або не Ім’ям Твоїм чуда великі творили? І їм оголошу Я тоді: Я ніколи не знав вас… Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!» (Матвія 7:21–23).
Відповідні слова Бога:
Міра, якою люди міряють інших людей, заснована на їхній поведінці; чия поведінка добра, ті праведні, а чия поведінка мерзенна, ті лихі. Міра, якою Бог міряє людей, заснована на тому, чи кориться Йому їхня сутність; хто кориться Богу, той праведний, а хто не кориться, той ворог і лиха людина, незалежно від того, чи добра в нього поведінка, чи лиха, чи правильно він говорить, чи неправильно. Деякі люди бажають добрими вчинками здобути добре місце призначення в майбутньому, а деякі люди бажають чудовими словами здобути добре місце призначення. Усі помилково вважають, що Бог визначає кінець для людей, поглянувши на їхню поведінку чи послухавши їхню мову; тому багато людей бажають цим скористатися, аби обманом виманити в Бога короткочасну милість. У майбутньому люди, які виживуть у стані спочинку, усі витерплять день нещастя, а також дадуть свідчення про Бога; усі вони будуть людьми, що виконали свої обов’язки та свідомо підкорилися Богу. Тим, хто просто хоче скористатися нагодою послужити, аби не втілювати істину в життя, не буде дозволено залишитися. Бог має належні стандарти впорядкування кінця для кожної людини; Він не приймає такі рішення просто на основі її слів і поведінки, і Він не приймає їх на основі дій людини в один певний період часу. Він у жодному разі не буде поблажливим до поганої поведінки, якщо раніше людина Йому послужила, і Він не пощадить життя людини через те, що одного разу вона багато віддала для Бога. Ніхто не може уникнути відплати за свою безбожність, і ніхто не може уникнути мук знищення, приховавши свою лиху поведінку. Якщо люди справді можуть виконувати власний обов’язок, це означає, що вони довічно вірні Богу та не прагнуть винагород, незалежно від того, чи отримують вони благословення, чи терплять нещастя. Якщо люди вірні Богу, коли бачать благословення, але втрачають вірність, коли не бачать жодних благословень, і якщо зрештою вони все одно не здатні свідчити про Бога чи виконувати покладені на них обов’язки, то вони все одно стануть об’єктами знищення, незважаючи на те, що колись вірно прислужували Богу. Словом, безбожні люди не можуть залишитись у вічності чи ввійти до відпочинку; лише праведні – пани спочинку.
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Бог і людина разом увійдуть до відпочинку»
У слідуванні Богу принципово важливо, щоб усе відповідало сьогоднішнім Божим словам. Прагнеш ти до життя-входження чи до задоволення Божих намірів – все має бути зосереджене навколо сьогоднішніх слів Божих. Якщо те, про що ти бесідуєш та в що хочеш увійти, не зосереджено навколо сьогоднішніх слів Бога, то ти чужий словам Божим і повністю позбавлений роботи Святого Духа. Бог хоче, щоб люди йшли Його слідами. Яким би чудовим і бездоганним не було все те, що ти зрозумів раніше, Бог цього не бажає, і якщо ти не здатний відмовитися від подібних речей, то в майбутньому вони стануть величезною перешкодою для твого входження. Благословенні всі ті, хто здатний слідувати за нинішнім світлом Святого Духа. Люди минулих періодів також ішли слідами Бога, однак вони виявилися не в змозі слідувати аж до сьогодні; це благословення людей останніх днів. Ті, хто здатний слідувати за нинішньою роботою Святого Духа, ті, хто здатний іти слідами Бога, завдяки чому вони йдуть за Богом, куди б Він їх повів, – це люди, благословенні Богом. Ті, хто не слідує за нинішньою роботою Святого Духа, не ввійшли в роботу Божих слів, і скільки б вони не трудилися, наскільки б великими не були їхні страждання, або скільки б вони не метушилися, все це не має для Бога жодного значення, і Він не похвалить таких людей. Сьогодні всі ті, хто дотримується нинішніх Божих слів, перебувають у потоці Святого Духа; а ті, кому слова Божі чужі, знаходяться поза потоком Святого Духа, і таких людей Бог не схвалює. Служіння, відокремлене від нинішніх висловлювань Святого Духа, є служінням від плоті та від переконань, і воно жодним чином не може відповідати Божій волі. Якщо люди живуть серед релігійних уявлень, то вони не здатні зробити що-небудь, що відповідає Божій волі, і навіть якщо вони й служать Богу, то служать серед своїх фантазій та переконань і абсолютно не здатні служити відповідно до Божої волі. Ті, хто не здатний слідувати за роботою Святого Духа, не розуміють Божу волю, а ті, хто не розуміє Божу волю, не можуть служити Богу. Бог бажає такого служіння, яке Йому до серця; Він не хоче служіння від переконань і від плоті. Якщо люди неспроможні йти за роботою Святого Духа, то вони живуть серед переконань. Служіння таких людей порушує та заважає, і таке служіння суперечить Богу. Отже, ті, хто неспроможний йти слідами Бога, нездатні служити Богу; ті, хто не здатний йти слідами Бога, поза всяким сумнівом, протистоять Богові та не можуть бути сумісними з Богом. «Слідувати за роботою Святого Духа» означає розуміти Божу волю в даний момент часу, бути здатним діяти відповідно до нинішніх вимог Бога, коритися Богові нашого часу та слідувати за Ним, а також здійснювати входження відповідно до новітніх Божих висловлювань. Тільки така людина йде за роботою Святого Духа та знаходиться в потоці Святого Духа. Такі люди здатні не тільки здобути Божу похвалу та побачити Бога, але й пізнати Божий характер на основі останньої роботи Бога й можуть пізнати поняття та непослух людини, а також людську природу та сутність, виходячи з останньої Божої роботи. Більше того, у процесі свого служіння вони здатні поступово досягти змін у своєму характері. Тільки такі люди є тими, хто здатний здобути Бога, і тими, хто насправді знайшов правдиву дорогу. Вигнані ж роботою Святого Духа – це люди, які нездатні слідувати за останньою роботою Бога, це ті, хто повстає проти останньої Божої роботи. Таке відкрите протистояння цих людей Богу пов’язане з тим, що Бог здійснив нову роботу, і з тим, що образ Бога не відповідає їхнім уявленням. В результаті вони відкрито протистоять Богу та виносять судження про Нього, через що стають огидними Богу, і Він їх відкидає. Оволодіти знаннями про останню Божу роботу непросто, але якщо люди мають намір підкорятися Божій роботі та шукають Божу роботу, в такому разі у них буде шанс побачити Бога і в них буде шанс здобути нове керівництво Святого Духа. Ті, хто навмисно протистоїть Божій роботі, не можуть знайти просвітління Святого Духа або Боже керівництво. Таким чином, здатність людей здобути останню роботу Бога залежить від Божої благодаті, залежить від їхнього прагнення та залежить від їхніх намірів.
Благословенні всі ті, хто здатний коритися нинішнім висловлюванням Святого Духа. Неважливо, якими вони були раніше або як раніше Святий Дух виконував у них роботу – найбільш благословенними є ті, хто знайшов останню Божу роботу. Ті ж, хто сьогодні неспроможний слідувати за останньою роботою, є відсіяними.
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Пізнайте найновішу роботу Бога та слідуйте Його стопами»
На кожній стадії Божої роботи існують також відповідні вимоги до людини. Усі ті, хто перебуває у потоці Святого Духа, мають присутність і дисципліну Святого Духа, а ті, хто не перебуває у потоці Святого Духа, знаходяться під керівництвом сатани й не мають жодної роботи Святого Духа. Люди, що знаходяться в потоці Святого Духа, – це ті, хто приймає нову роботу Бога та співпрацює у новій роботі Бога. Якщо ті, хто перебуває в цьому потоці, не здатні співпрацювати й застосовувати на практиці істину, яку вимагає Бог у цей час, тоді їх буде дисципліновано, а в гіршому випадку вони будуть залишені Святим Духом. Ті, хто приймає нову роботу Святого Духа, житимуть в потоці Святого Духа й отримають турботу та захист Святого Духа. Тих, хто готовий застосовувати істину на практиці, просвіщає Святий Дух, а тих, хто не бажає застосовувати істину на практиці, Святий Дух дисциплінує й може навіть покарати. Незалежно від того, що це за людина, за умови, що вона знаходиться в потоці Святого Духа, Бог візьме на Себе відповідальність за всіх тих, хто приймає Його нову роботу заради Його імені. Ті, хто прославляє Його ім’я і бажає втілювати Його слова на практиці, отримають Його благословення; ті, хто бунтує проти Нього й не практикує Його слова, отримають Його покарання. Люди, що знаходяться в потоці Святого Духа, – це ті, хто приймає нову роботу, і оскільки вони прийняли нову роботу, вони повинні належним чином співпрацювати з Богом і не повинні діяти як бунтівники, які не виконують свій обов’язок. Це єдина вимога Бога до людини. Інакша ситуація з людьми, які не приймають нову роботу: вони знаходяться поза потоком Святого Духа, і дисциплінування та дорікання від Святого Духа на них не розповсюджуються. Увесь день ці люди живуть у плоті, вони живуть у межах свого розуму, і все, що вони роблять, відповідає вченню, створеному в результаті аналізу й дослідження їхнього власного розуму. Це не те, що потрібно для нової роботи Святого Духа, а тим більше не співпраця з Богом. Ті, хто не приймає нову роботу Бога, позбавлені Божої присутності і, більше того, позбавлені Божих благословень і захисту. Більшість їхніх слів і дій дотримується минулих вимог роботи Святого Духа; вони є доктриною, а не істиною. Таких доктрини і припису достатньо, щоб довести, що збори цих людей – не що інше, як релігія; вони не є обраними або об’єктами Божої роботи. Зібрання всіх таких людей можна лише назвати великим релігійним конгресом, але не церквою. Це непорушний факт. У них немає нової роботи Святого Духа; те, що вони роблять, ніби тхне релігією; те, чим вони живуть, здається наповненим релігією; у них немає присутності й роботи Святого Духа, і тим більше вони не мають права бути дисциплінованими або просвітленими Святим Духом. Усі ці люди – бездиханні трупи й гробаки, позбавлені духовності. Вони не знають про людське бунтарство й опір, не знають про всі злодіяння людини, і тим більше вони не знають усієї Божої роботи й Божих намірів на даний час. Усі вони – необізнані, ниці люди, вони – покидьки, негідні називатися віруючими! Ніщо з того, що вони роблять, не має жодного відношення до Божого управління, а тим більше не може порушити Божі плани. Їхні слова й дії занадто огидні, занадто жалюгідні й просто недостойні згадки. Те, що робиться людьми, які не перебувають у потоці Святого Духа, не має нічого спільного з новою роботою Святого Духа. Через це, що б вони не робили, вони не мають дисципліни Святого Духа і, більше того, не мають просвітління Святого Духа. Бо всі вони – люди, які не мають любові до істини, від яких відцурався Святий Дух. Вони звуться лиходіями, тому що вони ходять у плоті й роблять усе, що їм заманеться, під вивіскою Бога. У той час, коли Бог працює, вони свідомо є ворожими до Нього й біжать в протилежному від Нього напрямку. Відмова людини співпрацювати з Богом сама по собі є надзвичайним бунтарством, тож хіба люди, які навмисно йдуть супроти Бога, не отримають своєї справедливої відплати?
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Божа робота й людська практика»
Юдейські фарисеї, первосвященники та книжники періоду Закону номінально вірили в Бога, але вони відвернулися від Його шляху й навіть розіп’яли втіленого Бога. Чи могла їхня віра отримати Боже схвалення? (Ні.) Бог уже охарактеризував їх як юдеїв, як членів релігійної групи. І Бог так само бачить тих, хто сьогодні вірить в Ісуса, як членів релігійної групи, в тому сенсі, що Він не визнає їх членами Своєї церкви або віруючими в Нього. Чому Бог так засудив релігійний світ? Тому що всім членам релігійних груп, особливо високопоставленому керівництву різних конфесій, бракує богобоязливого серця, і вони не є послідовниками волі Божої. Вони всі маловіри. Вони не вірять у втілення, а тим більше не приймають істину. Вони ніколи не шукають, не запитують, не досліджують і не приймають Божу роботу останніх днів або істини, які Він висловлює, натомість відразу починають засуджувати й хулити роботу Божого втілення останніх днів. Тут чітко видно, що вони, може, номінально й вірять у Бога, але Бог не визнає їх віруючими в Нього; Він каже, що вони лиходії, що жодні їхні дії аж ніяк не стосуються Його роботи спасіння, що вони є невіруючими, які перебувають поза межами Його слів. Якщо ви вірите в Бога так, як зараз, чи не настане день, коли ви теж перетворитеся на релігійних адептів? Віра в Бога в рамках релігії не може привести до спасіння – чому саме так? Якщо ви не можете пояснити, чому це так, це свідчить про те, що ви зовсім не розумієте ні істини, ні Божих намірів. Найтрагічніше, що може статися з вірою в Бога – це зведення її до релігії і відсіювання її Богом. Це немислима річ для людини, і той, хто не розуміє істини, ніколи не може ясно це бачити. Скажіть Мені, якщо церква за довгі роки свого існування поступово перетворилася в очах Бога на релігію і стала деномінацією, чи є люди, які її відвідують, об’єктом Божого спасіння? Чи є вони членами Його сім’ї? (Ні.) Не є. Якою дорогою йдуть ці люди, які номінально вірять в істинного Бога, але вважаються Ним релігійними людьми? Дорога, якою вони йдуть, – це та, на якій вони несуть прапор віри в Бога, але ніколи не йдуть Його шляхом; це дорога, на якій вони вірять у Нього, але не поклоняються Йому й навіть залишають Його; це дорога, на якій вони стверджують, що вірять у Бога, але протистоять Йому, номінально вірять в ім’я Бога, в істинного Бога, але поклоняються сатані й дияволам, беруть участь у людських справах і створюють незалежне людське царство. Ось дорога, якою вони йдуть. Зважаючи на дорогу, якою вони йдуть, стає очевидним, що вони є купкою маловірів, бандою антихристів, угрупованням сатани й дияволів, які явно поставили собі за мету протистояти Богові й переривати Його роботу. У цьому суть релігійного світу. Чи має група таких людей хоч якийсь стосунок до Божого плану управління зі спасіння людини? (Ні.) Скільки б віруючих у Бога не було, якщо Він визначає їхній спосіб віри як такий, що належить до релігійної групи, тоді ці люди не є об’єктами Божих роботи та спасіння, і Бог уже прийняв рішення щодо цього – ці люди не можуть бути спасенними. Чому Я так кажу? Група без Божої роботи чи керівництва, яка не підкоряється й не поклоняється Йому взагалі, може номінально вірити в Бога, але вони йдуть за пастирями та пресвітерами релігії й підкоряються їм, а пастирі й пресвітери релігії за своєю суттю є сатанинськими й лицемірними. Тому те, за чим ці люди йдуть і чому вони підкоряються, – це сатани й дияволи. У своєму серці вони практикують віру в Бога, але насправді ними маніпулює людина, вони підпорядковуються людському влаштуванню й управлінню. Отже, по суті, те, за чим вони йдуть і чому підкоряються, – це сатана, дияволи, сили зла, які протистоять Богові й ворожі Йому. Чи спас би Бог таке угруповання людей? (Ні.) Чому ні? А чи здатні такі люди на покаяння? Ні, вони не покаються. Вони беруть участь у людських справах і починаннях під прапором віри в Бога, всупереч Божому плану управління для спасіння людини, і в кінцевому підсумку Бог їх відцурається. Неможливо, щоб Бог спас цих людей; вони не здатні до покаяння, і оскільки їх захопив сатана, Бог віддає їх йому. Чи залежить схвалення Богом віри людини від тривалості тієї віри? Чи залежить воно від того, яких ритуалів чи приписів дотримується людина? Чи зважає Бог на людські практики? Чи дивиться Він на їхню кількість? (Ні.) На що тоді Він зважає? Коли Бог обрав групу людей, на якій підставі Він визначив, чи можуть вони спастися, чи спасе Він їх? Це залежить від того, чи можуть вони прийняти істину, і від того, якою дорогою вони йдуть. Хоча Бог, можливо, не відкрив людині стільки істин у період Благодаті, як відкриває зараз, і хоча вони не були такими конкретними, Він усе одно міг зробити людину досконалою, і все одно були люди, які могли би бути спасенними. Отже, якщо люди нинішнього періоду, які почули стільки істин і розуміють Божі наміри, не можуть іти Його дорогою або стати на шлях спасіння, то яким зрештою буде їхній фінал? Їхній фінал буде таким же, як і у віруючих християнства та іудаїзму, – як і ті, вони не зможуть спастися. У цьому полягає праведний характер Бога. Скільки би проповідей ти не прослухав, скільки б істин не зрозумів – якщо ти досі йдеш за людиною, якщо ти досі йдеш за сатаною і не здатен урешті-решт іти Божим шляхом, не здатен боятися Його, а від злого втікати, то таких людей Бог цурається. Релігійні люди можуть проповідувати багато біблійних знань, розуміти деякі духовні вчення, але вони не можуть підкоритися Божій роботі, не можуть практикувати й переживати Його слова, не можуть по-справжньому поклонятися Йому, не можуть боятися Його, а від злого втікати. Усі вони лицеміри, а не люди, які справді підкоряються Богові. У Божих очах такі люди визначаються як конфесія, людська група, людське угруповання, і як оселя сатани. Усі разом вони є бандою сатани, царством антихристів, і Бог їх повністю цурається.
«Слово, т. 3. Промови Христа останніх днів. Тільки зі страхом Божим можна йти шляхом спасіння»
Ті, хто хоче здобути життя, не покладаючись на істину, висловлену Христом, – це найбільш безглузді люди на землі, а ті, хто не приймає шлях життя, принесений Христом, губляться у фантазіях. І тому Я кажу, що ті, хто не прийме Христа останніх днів, назавжди будуть огидні Богові. Христос – це ворота людини до Царства в останні дні, і немає нікого, хто міг би обійти Його. Ніхто не може бути вдосконалений Богом інакше, як через Христа. Ти віриш у Бога, тому ти повинен приймати Його слова та коритися Його Слову. Не думай тільки про здобуття благословень, будучи нездатним прийняти істину й постачання життя. Христос приходить в останні дні, щоб Він міг надати життя всім тим, хто щиро вірить у Нього. Ця робота існує заради завершення старого періоду й входження до нового, і ця робота – це шлях, яким повинні йти всі ті, хто вступить у новий період. Якщо ти не визнаєш Христа й тим паче засуджуєш, богохульствуєш або переслідуєш Його, тоді ти приречений горіти вічно та ніколи не ввійдеш у Царство Боже. Оскільки, цей Христос Сам є виразом Святого Духа, виразом Бога, Тим, кому Бог довірив здійснювати Свою роботу на землі, Я кажу, що якщо ти не можеш прийняти все, що зроблено Христом останніх днів, ти хулиш Святого Духа. Належна відплата для тих, хто хулить Святого Духа, очевидна для всіх. Я також кажу тобі таке: якщо ти чиниш опір Христу останніх днів, якщо ти відкидаєш Христа останніх днів, то ніхто не може понести наслідки цього за тебе. Більш того, з цього моменту й надалі в тебе не буде іншого шансу здобути схвалення Бога; навіть якщо ти захочеш виправитися, ти не зможеш знову побачити обличчя Бога. Причина цього в тому, що той, кому ти опираєшся, – це не людська істота, той, кого ти відкидаєш, – це не якась незначна особа, а Христос. Чи знаєш ти, які наслідки цього? Ти робиш не просто маленьку помилку, а коїш жахливий гріх. І тому Я раджу кожній особі не оголювати свої ікла, і не погрожувати своїми кігтями, і не робити свавільних критичних зауважень перед істиною, бо тільки істина може принести тобі життя, і ніщо, крім істини, не може дати тобі можливість відродитися та знов узріти обличчя Бога.
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Тільки Христос останніх днів може дати людині шлях вічного життя»
