8. Тепер ви свідчите, що Всемогутній Бог – це Христос останніх днів, явлення Спасителя, і що Він виражає істину й виконує роботу суду, починаючи з дому Божого, щоб остаточно очистити й спасти людину та звільнити її від темного впливу сатани. Як Усемогутній Бог остаточно очищає й спасає людину?
Відповідні слова Бога:
Божа робота в нинішньому втіленні призначена виражати Його характер переважно через кару та суд і на цій основі приносити людям більше істини та вказувати їм більше способів її практики, таким чином досягаючи Своєї мети: завоювати людей і спасти їх від власних розбещених характерів. Ось що криється за роботою Бога в період Царства.
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Передмова»
Христос останніх днів використовує багато різних істин, щоб навчати людину, розвінчувати її суть і аналізувати людські слова та діла. Ці слова вміщують різні істини, як-от людський обов’язок, те, як людині слід коритися Богові та бути Йому відданою, як вона має жити нормальною людськістю, а також мудрістю й характером Бога тощо. Усі ці слова спрямовані на суть людини та її розбещений характер. Зокрема, розвінчувальні слова про те, як людина відкидає Бога, сказані про те, що людина є втіленням сатани та ворожою силою, що спрямована проти Бога. Беручись за Свою роботу суду, Бог не просто кількома словами роз’яснює природу людини; Він розвінчує і обтинає протягом тривалого часу. Усі ці різні способи розвінчування й обтинання не можна замінити звичайними словами, а істиною, якої людина цілковито позбавлена. Тільки такі способи можна назвати судом; тільки таким судом може людина бути упокорена й повністю переконана щодо Бога, ба більше – може здобути правдиве знання про Бога. До чого приводить робота суду, то це до розуміння людиною істинного лику Божого та істини про свою власне бунтарство. Робота суду дозволяє людині здобути багато розуміння Божих намірів, мети Божої роботи й таємниць, які людина осягнути не може. Також вона дозволяє людині зрозуміти й пізнати свою розбещену сутність та корені своєї розбещеності, а також усвідомити потворність свого обличчя. Усі ці наслідки викликані роботою суду, бо сутність цієї роботи насправді полягає у відкритті істини, шляху та життя Божого для всіх, хто в Нього вірує. Ця робота є роботою суду, яку виконує Бог.
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Христос здійснює роботу суду за допомогою істини»
Якими засобами вершиться Боже вдосконалення людини? Воно вершиться за допомогою Його праведного характеру. Божий характер переважно складається з праведності, гніву, величі, суду та прокляття, і Він удосконалює людину переважно через Свій суд. Деякі люди не розуміють і питають, чому Бог може зробити людину досконалою лише через суд і прокляття. Вони кажуть: «Якби Бог прокляв людину, хіба б людина не померла? Якби Бог судив людину, хіба б людина не була осуджена? Тоді як її все ж можна зробити досконалою?». Так говорять люди, які не знають Божої роботи. Те, що Бог проклинає, – це людське бунтарство, а те, що Він судить, – це людські гріхи. Хоча Він говорить суворо, без жодної пощади до почуттів людини, і Він розвінчує все, що є всередині людини, розвінчуючи через деякі суворі слова те, що в людині істотне, через такий суд Він дає людині глибоке знання суті плоті, і так людина кориться перед Богом. Людська плоть від гріха й від сатани, вона бунтівнича, і вона – об’єкт Божої кари. Тож щоб людина змогла пізнати себе, її мають спіткати слова Божого суду, і має бути застосовано всякий вид переплавки; тільки тоді Божа робота може бути дієвою.
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Лише через досвід болісних випробувань ти можеш пізнати красу Бога»
Чи Бог судить людину, чи проклинає, і те і те робить її досконалою: і те і те робиться, щоб зробити досконалим те, що в людині нечисте. Таким чином людина переплавляється, і те, чого в людині не вистачає, робиться досконалим через Його слова та роботу. Кожний крок Божої роботи – чи то суворі слова, чи то суд, чи кара – робить людину досконалою та є цілковито доречним. Ніколи впродовж віків Бог не вершив такої роботи; сьогодні він творить у вас роботу, щоб ви цінували Його мудрість. Хоча ви терпіли всередині певний біль, ваші серця відчувають твердість і мир; мати змогу втішатися цією стадією Божої роботи – то ваше благословення. Що б ви не змогли здобути в майбутньому, уся Божа робота у вас, яку ви сьогодні бачите, – то любов. Якщо людина не пройде через Божий суд і рафінування, її дії й наснага назавжди залишаться поверхневими, і її характер назавжди залишиться незмінним. Чи можна це вважати за здобуття Богом? Хоча сьогодні в людині досі багато чванливого, та людський характер став набагато стійкішим. Бог обтинає тебе, щоб спасти тебе, і хоча ти при цьому можеш відчувати певний біль, та прийде той день, коли у твоєму характері станеться зміна. У той час ти озирнешся на минуле та побачиш, яка мудра Божа робота, і в той час ти зможеш справді зрозуміти Божі наміри.
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Лише через досвід болісних випробувань ти можеш пізнати красу Бога»
Якщо ти не знаєш Божого характеру, тоді ти неминуче впадеш під час випробувань, тому що ти не свідомий того, як Бог робить людей досконалими, якими засобами Він робить їх досконалими, і коли Божі випробування обрушаться на тебе, і вони не відповідатимуть твоїм уявленням, ти не зможеш бути непохитним. Справжня любов Бога – це Його характер у всій повноті, і коли Божий характер у всій повноті відкривається перед людьми, що це приносить твоїй плоті? Коли праведний характер Бога відкривається перед людьми, їхня плоть неминуче зазнає сильного болю. Якщо ти не зазнаєш цього болю, тоді ти не зможеш бути вдосконаленим Богом, ані не зможеш присвятити правдиву любов Богу. Якщо Бог удосконалить тебе, Він неодмінно відкриє тобі Свій характер у всій повноті. Від часів створення і до сьогодні Бог ніколи не показував людині Свій характер у всій повноті, але в останні дні Він відкриває його цій групі людей, яких Він напередвизначив і обрав, і, вдосконалюючи людей, Він розкриває Свій характер, через який Він робить групу людей довершеними. Такою є правдива любов Бога до людей. Щоб відчути правдиву любов Божу, людям доводиться терпіти невимовний біль і платити високу ціну. Тільки після цього люди зрештою можуть бути здобуті Богом і нарешті зможуть повернути Богові свою правдиву любов, і лише тоді Боже серце буде задоволене. Якщо люди хочуть, щоб Бог зробив їх досконалими, і якщо вони хочуть слідувати Його волі й повністю віддати свою правдиву любов Богу, тоді вони повинні пережити багато болю й багато мук від своїх обставин, страждаючи від мук, гірших за смерть. Урешті-решт вони будуть змушені повернути своє правдиве серце Богові. Чи справді хтось любить Бога, чи ні, відкривається під час страждань і переплавки. Боже очищення людської любові також досягається лише через страждання й переплавку.
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Лише той, хто любить Бога, по-справжньому вірить у Бога»
Бог має багато засобів удосконалення людини. Він використовує всякі обставини, щоб розібратися з розбещеним характером людини, і застосовує багато всякого, щоб викрити людину; з одного боку, Він розбирається з людиною, з іншого – викриває людину, а ще з іншого Він відкриває людину, докопуючись до «таємниць» у глибинах людського серця, і виявляючи їх, і розкриваючи людині її численні стани: так Він показує людині її натуру. Бог удосконалює людину багатьма способами: шляхом одкровення, шляхом розбору з людиною, шляхом рафінування людини та кари, – щоб людина пізнала, що Бог практичний.
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Тільки ті, хто зосереджується на практиці, можуть бути вдосконалені»
Робота, що виконується зараз, полягає в тому, щоб змусити людей зректися сатани – їхнього давнього предка. Усі словесні суди спрямовано на те, щоб викрити розбещений характер людства та дати людям можливість зрозуміти сутність життя. Ці постійні суди пронизують серця людей. Кожен суд безпосередньо стосується їхньої долі та покликаний ранити їхні серця, щоб вони могли відкинути все це й тим самим пізнати життя та цей брудний світ, пізнати Божу мудрість і всемогутність, а також пізнати людство, розбещене сатаною. Що більше такої кари й суду отримує людина, то більше її серце може поранитися, а дух – пробудитися. Пробудження духу цих украй розбещених, найглибше обманутих із людей і є метою судів такого роду. Людина не має духу, тобто її дух давно помер, і вона не знає, що є Небо, що є Бог і, звісно, що вона борсається в безодні смерті; звідки б вона дізналася, що живе в цьому злому пеклі на землі? Звідки б вона дізналася, що цей її гнилий труп через сатанинське розбещення потрапив у підземне царство смерті? Звідки б вона дізналася, що все на землі вже давно й безповоротно зруйновано людством? І звідки б вона дізналася, що сьогодні Творець прийшов на землю та шукає громаду розбещених людей, яких Він може спасти? Навіть після того, як людина переживає всі можливі рафінування й суди, її притуплена свідомість усе одно ледве ворушиться та, по суті, практично не реагує. Яке ж людство вироджене! І хоча такий суд подібний до жорстокого граду з неба, він приносить людині найбільшу користь. Якби не цей суд над людьми, не було б жодного результату, а людей було б абсолютно неможливо спасти з безодні страждань. Якби не ця робота, людям було б дуже важко вийти з підземного царства, бо їхні серця давно померли, а дух давно розтоптано сатаною. Аби спасти вас, погрузлих у найглибших глибинах виродження, потрібно завзято волати до вас, завзято судити вас; тільки тоді можна буде розбудити ваші застиглі серця.
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Тільки вдосконалені можуть жити змістовним життям»
Ти повинен знати, що Боже вдосконалення, довершення та здобуття людей не приносить нічого, крім мечів і ударів по людській плоті, а також нескінченних страждань, великих пожеж, нещадного суду, кари, прокльонів і безмежних випробувань. Такими є правда й підспідок роботи управління людиною. Але все це спрямоване на плоть людини, і всі стріли ворожнечі нещадно націлені на плоть людини (бо людина невинна). Усе це робиться заради Його слави, свідчення й управління. Річ у тому, що Його робота виконується не тільки заради людства, а й заради всього плану, а також для здійснення Його первісної волі, з якою Він створював людство. Тому, мабуть, дев’яносто відсотків того, що переживає людина, пов’язано зі стражданнями й випробуваннями вогнем, а солодких і щасливих днів, яких прагнула людська плоть, дуже мало, а то й зовсім немає. Ще менше людина здатна тішитися щасливими моментами в плоті, проводячи прекрасний час із Богом. Плоть брудна, тому те, що бачить і чим тішиться людська плоть, є нічим іншим, як Божою карою, яку люди вважають нерозважливою – так, начебто їй бракує здорового глузду. Причина в тому, що Бог проявляє Свій праведний характер, який є «нерозважливим щодо людини», не терпить людських проступків і гидує ворогами. Бог відкрито виявляє весь Свій характер будь-якими необхідними засобами, тим самим завершуючи роботу Своєї шеститисячолітньої битви із сатаною – роботу спасіння всього людства та знищення сатани старого!
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Мета управління людством»
Кожне слово Боже б’є в одне з наших вразливих місць, ранячи нас і наповнюючи жахом. Він викриває наші переконання, наші фантазії та наш розбещений характер. Від усього, що ми говоримо та робимо, до кожної нашої думки та ідеї, Його слова викривають нашу природу-сутність, викликаючи в нас страх і трепет через неможливість сховатися від сорому. Одному за одним Він розповідає нам про всі наші вчинки, наші цілі та наміри, навіть про розбещений характер, якого ми самі ніколи не помічали, змушуючи нас почуватися беззахисними в усій нашій жалюгідній недосконалості та, більше того, повністю переможеними. Він судить нас за те, що протистоїмо Йому, карає нас за те, що богохульствуємо та засуджуємо Його, і дає нам відчути, що в Його очах ми не маємо жодної позитивної риси, що ми – сатана у плоті. Наші сподівання втрачені; ми більше не наважуємося пред’являти до Нього якісь нерозумні вимоги чи мати щодо Нього якісь наміри, і навіть наші мрії щезають в одну мить. Це факт, який ніхто з нас не може уявити й ніхто з нас не може прийняти. Ми миттєво втрачаємо свою внутрішню рівновагу та не знаємо, ні як продовжувати йти дорогою, що простягається перед нами, ні як і далі дотримуватися своїх переконань. Здається, ніби наша віра знову повернулася до вихідної точки, так ніби ми ніколи не зустрічали Господа Ісуса та не знали його. Все, що ми бачимо перед своїми очима, сповнює нас розгубленості та змушує коливатись у нерішучості. Ми збентежені, ми засмучені, і в глибині наших сердець панує нестримний гнів і сором. Ми намагаємося випустити пару, знайти вихід і, більше того, чекати нашого Спасителя Христа, щоб вилити Йому своє серце. Хоч бувають часи, коли зовні ми здаємося спокійними, не виявляючи ні зарозумілості, ні смирення, в глибині свого серця ми як ніколи раніше страждаємо від відчуття втрати. І хоча іноді зовні ми можемо здаватися надзвичайно спокійними, наш розум вирує від мук як бурхливе море. Його суд і кара позбавили нас усіх надій і мрій, поклали край нашим нестримним бажанням, залишили нас у небажанні вірити в те, що Він наш Спаситель і здатний врятувати нас. Його суд і кара розкрили між нами та Ним таке глибоке провалля, що ніхто не хоче його долати. Його суд і кара – це перший випадок, коли ми зазнали такої великої невдачі, такого великого приниження. Його суд і кара спонукали нас по-справжньому оцінити Божу гідність і Його нетерпимість до людської кривди, порівняно з якими ми надзвичайно ниці, надзвичайно нечисті. Його суд і кара змусили нас вперше усвідомити, що ми гордовиті та пихаті, і що людина ніколи не буде рівною Богу або на одному рівні з Богом. Його суд і кара розпалили в нас бажання більше не жити в такому розбещеному характері, якнайшвидше позбутися такої природи-сутності та більше не викликати в Нього огиду й зневагу. Його суд і кара змусили нас радо слухатися Його слів і більше не повставати проти Його керівництва та розпоряджень. Його суд і кара знову подарували нам бажання залишитися в живих і змусили нас радо прийняти Його як нашого Спасителя… Ми вийшли за межі роботи завоювання, за межі пекла, за межі долини смертної тіні… Всемогутній Бог здобув нас, цю групу людей! Він переміг сатану та завдав поразки безлічі Своїх ворогів!
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Додаток 4. Узріти появу Бога в Його суді та карі»
