51. Кого варто слухати щодо повернення Господа?
Коли йдеться про зустріч повернення Господа, кого нам слід слухати? Чи маємо ми слухати Божий голос, чи наших пастирів? Раніше у своїй вірі я цього не розуміла, а сліпо слухала свого пастиря й ледь не втратила шанс зустріти повернення Господа. У червні 2017 року я познайомилася у Фейсбуці із сестрою Мінді та братом Декером із Німеччини. Зі спілкування я побачила, що вони скромні та надійні люди, мають чисте розуміння Біблії, а їхня бесіда дає просвітлення. Я багато здобула. Ми провели кілька зібрань, і я дізналася багато істин, яких раніше не розуміла. Наприклад, що таке істинна віра та істинне каяття, що означає слідувати за Богом і коритися Йому, і що означає слідувати за людьми й коритися їм. Я зрозуміла сутність і причину опору фарисеїв Господу Ісусу, дізналася, як слухати Божий голос, щоб зустріти Господа, та багато іншого. Я відчувала, що отримала велику поживу, і на душі стало світло. Мені дуже подобалися ці зібрання. На одному з них Декер прочитав кілька віршів із Біблії: «Бо як блискавка, блиснувши, світить із одного краю під небом до другого краю під небом, так буде Свого дня й Син Людський. А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього…» (Луки 17:24–25). Він сказав, що в останні дні Господь знову втілюється як Син Людський, щоб прийти й виконувати роботу, і що це пророцтво вже певний час тому збулося. Він сказав: «Господь повернувся як утілений Всемогутній Бог, Він висловлює істини й виконує роботу суду, починаючи з Божого дому. Всемогутній Бог висловив усі істини, які очищають і спасають людство. Це як велике світло, що сяє зі Сходу, і це і є та сама “блискавка” зі Сходу». Коли я це почула, я була трохи шокована. Я подумала: «Господь Ісус уже повернувся?». Потім я згадала слова священнослужителів про те, що лише Східна Блискавка свідчить, що Бог повернувся у плоті, і що ми не повинні в це вірити, бо тільки Господь Ісус є Христом. Після цього я дуже стривожилася й не могла зосередитися на бесіді Декера. Я подумала: «Пастир і пресвітери служать Богу й добре знають Біблію. Вони мали б чітко розуміти таку важливу подію, як повернення Господа, тож я спершу піду й запитаю їх».
Тієї неділі я пішла до церкви й запитала пастиря, і він сказав: «У тому, що проповідують віруючі у Всемогутнього Бога, є цінність, але вони свідчать, що Господь повернувся як Всемогутній Бог у плоті. Це неможливо. Лише наш Господь Ісус є втіленим Богом, тому вони вірять у людину. Їхню церкву утискає китайський комуністичний уряд, і віра у “Східну Блискавку” була б зрадою Господа Ісуса». Коли я це почула, мене пройняла хвиля страху. Я вирішила: якщо це так, то Мінді та Декер, мабуть, збилися з Господнього шляху. У мене з’явилися підозри щодо них, я стала обережною і більше не наважувалася з ними зустрічатися. Але я вагалася, коли згадувала їхнє свідчення про те, що Господь Ісус повернувся. Якщо це правда, а я не вивчу цього питання, хіба Господь не покине мене? Але, з іншого боку, якби Всемогутній Бог був утіленим Богом, чому ж пастир цього не приймає, а каже, що вони вірять у людину? Я подумала, що пастир знає Біблію і розуміє більше за мене, тому мені краще триматися подалі від Мінді та Декера, щоб не збитися зі шляху. Але коли я повернулася додому, я відчувала сильний неспокій і тривогу. Мені було дуже погано й похмуро на душі. Я помолилася Господу: «О Господи, сьогодні я послухала пастиря, і тепер почала підозрювати Мінді з Декером та остерігатися їх. Я боюся далі досліджувати “Східну Блискавку”. Господи, я прагну Твого повернення, але боюся піти хибним шляхом і зрадити Тебе. Я справді не знаю, що мені робити. Будь ласка, просвіти й спрямуй мене, щоб я могла відрізнити правильне від неправильного». Після молитви я поступово відчула спокій, а потім мені спало на думку те, про що колись бесідувала Мінді: «У нашій вірі ми маємо шанувати Бога як великого, і в усьому слід спиратися на Божі слова, особливо коли йдеться про таку важливу справу, як дослідження істинного шляху. Якщо ми чинимо згідно з людськими словами, якщо в усьому лише слухаємо інших і радимося з ними, тоді ми віримо в людей і слідуємо за ними, а це означає збитися з Господнього шляху». Тоді я почала розмірковувати над собою. Коли я почула, що Господь повернувся, я не помолилася, щоб спершу пошукати Господнього наміру або побачити, що про це кажуть слова Господа, чи йде цей шлях від Бога. Натомість я поклонялася пастирю й слухала його. Це не відповідало Господньому наміру. На кожному зібранні з братами й сестрами із Церкви Всемогутнього Бога їхня бесіда була добре обґрунтованою та відповідала Біблії й осяювала. Їхні пояснення Божих намірів були чіткими. Лише за кілька зібрань я зрозуміла так багато істин, яких раніше не знала, і я відчувала, що стала ближчою до Бога і що моя віра зросла. Це однозначно було від Бога й мало роботу Святого Духа. Але я не дивилася на те, чи мала Церква роботу Святого Духа, чи давала вона поживу істини. Натомість я просто вирішила, що пастир добре знає Біблію, і визначала, чи повернувся Господь, ґрунтуючись на словах пастиря. Я була впевнена, що Церква Всемогутнього Бога має істину й роботу Святого Духа, але все одно не наважувалася дослідити її. Хіба це не віра в пастиря? Хіба це віра в Бога чи слідування за Ним? Я згадала час, коли з’явився й працював Господь Ісус. Первосвященники, книжники й фарисеї, які служили Богу в храмі, добре знали Писання й закони, але вони не впізнали в Господі Ісусі прийдешнього Месію. Натомість вони шалено опиралися Йому, засуджували Його й розіп’яли. Я зрозуміла, що бути добре обізнаним у Біблії – це не те саме, що знати Бога, і якщо я сліпо слухатиму пастиря, це суперечитиме Божому наміру, і я протистоятиму Йому! З такими думками я вирішила й далі відвідувати зібрання з Мінді та Декером, і якщо я переконаюся, що Всемогутній Бог – це Господь Ісус, Який повернувся, я прийму Його й буду слідувати за Ним.
На наступному зібранні я поділилася з ними своїми сумнівами. Декер сказав: «Чи є якесь підґрунтя для слів вашого пастиря про те, що Церква Всемогутнього Бога вірить у людину? Чи читав він слова Всемогутнього Бога чи досліджував Його роботу? Хіба він не боїться опиратися Богу, судячи та засуджуючи Церкву так сліпо? Фарисеї засуджували Господа Ісуса, бо вважали Його звичайною людиною. Вони не слухали істин, які Він висловлював, а шалено опиралися Йому й засуджували Його, і зрештою вступили у змову, щоб розіп’яти Його, заслуживши Боже покарання. Сучасні священнослужителі не дивляться на те, чи є слова Всемогутнього Бога істиною, чи є вони Божим голосом, а лише відкидають і засуджують Його. Хіба це не та сама помилка, якої припустилися фарисеї? Чи справді Всемогутній Бог є втіленим Богом, чи Він – Господь Ісус, Який повернувся, не визначається схваленням чи несхваленням релігійного світу чи будь-якого уряду. Радше нам треба бачити, чи є слова Всемогутнього Бога істиною і чи виконує Він Божу роботу. Це – ключ». Щоб краще пояснити втілення, Декер прочитав мені кілька уривків зі слів Всемогутнього Бога: «“Втілення” – це поява Бога у плоті; Бог працює серед створеного людства в образі плоті. Отже, оскільки Він є втіленням Бога, Він повинен спочатку бути плоттю, плоттю з нормальною людськістю; це найбазовіша передумова. Насправді, втілення Бога означає, що Бог живе і працює у плоті, що Бог за самою Своєю суттю стає плоттю, стає особою» (Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Сутність плоті, в якій поселився Бог). «Бог, Який став плоттю, зветься Христом, і тому іменувати Христа, Який може дарувати людині істину, Богом – це зовсім не перебільшення. Причина цього полягає в тому, що Він володіє сутністю Бога, Він володіє Божим характером і мудрістю Божої роботи, які є недосяжними для людини. Ті, хто називає себе христами, але не може виконувати роботу Бога, є самозванцями. Христос – це не просто прояв Бога на землі, а й конкретна плоть, яку приймає Бог, коли здійснює Свою роботу на землі та завершує Свою роботу серед людей. Цю плоть неможливо замінити будь-ким – це плоть, яка достатньо спроможна взяти на себе Божу роботу на землі, яка може виражати Божий характер, яка може адекватно представляти Бога та яка може забезпечувати людину життям» (Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Тільки Христос останніх днів може дати людині шлях вічного життя). «Він, Хто є Бог утілений, має сутність Бога, і Він, Хто є Бог утілений, має вираження Бога. Оскільки Бог став плоттю, Він несе із Собою ту роботу, яку наміряється виконати; оскільки Він є втіленим Богом, Він висловлює те, Ким Він є; оскільки Він є втіленим Богом, Він може принести людині істину, подарувати їй життя та вказати їй шлях. Плоть, що не має Божої сутності, – то, безперечно, не втілений Бог; у цьому немає сумніву. Якщо людина має намір дослідити, чи то втілена плоть Божа, то мусить визначити це за характером, який Він виражає, і словами, які Він говорить. Тобто, щоб визначити, чи це втілена Божа плоть, чи ні, і чи є це істинним шляхом, чи ні, потрібно розрізняти на основі Його сутності. Отже, ключ до того, чи є це плоть утіленого Бога, полягає в Його сутності (Його роботі, Його словах, Його характері та багатьох інших аспектах), а не в зовнішньому вигляді. Якщо людина досліджує лише Його зовнішній вигляд і внаслідок цього не звертає уваги на Його сутність, це показує, що людина нерозумна й нетямуща» (Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Передмова).
Тоді Декер провів таку бесіду: «Втілений Бог – це Дух Божий, зодягнений у плоть. Він стає звичайною людиною, Яка говорить і працює на землі, щоб спасти людство. Втілений Бог виглядає цілком нормальним і звичайним. Він володіє нормальною людськістю, нормально їсть і одягається, як і всі інші, і має нормальні людські емоції. Проте Його сутність – божественна. Він може висловлювати істину, щоб давати людям поживу відповідно до їхніх потреб у будь-який час і в будь-якому місці. Він виконує власну роботу Бога й виражає Божий характер і те, Хто Він є і чим володіє. Це те, чого не могла б зробити жодна створена істота. Це як Господь Ісус, Який виглядав як звичайна людина, але висловлював істину й приніс шлях каяття. Він прощав гріхи людей і виражав Божий характер милосердя й любові. Він зцілював хворих, виганяв демонів і творив багато знамень і чудес, наприклад, нагодував п’ять тисяч людей п’ятьма хлібами й двома рибинами, заспокоїв вітер і море одним словом, воскрешав мертвих і багато іншого. Він демонстрував силу й владу Бога. Зрештою Він був прибитий до хреста, завершивши Свою роботу спокути людства від гріха. З роботи й слів Господа та з характеру, який Він виявляв, ми можемо бачити, що Він був утіленим Богом – Він був Христом. Бог знову став плоттю в останні дні як Всемогутній Бог. Як і Господь Ісус, Він виглядає як нормальна людина ззовні й справді живе серед людства, але Всемогутній Бог висловлює всі істини, які очищають і спасають людство. Він виконує Божу роботу суду в останні дні, щоб очистити й спасти людей, повністю звільнивши їх від рабства гріха і привівши їх у Боже Царство. Слова Всемогутнього Бога відкривають усі таємниці Божого плану управління для спасіння людства. Він включає істину про три етапи Божої роботи в періоди Закону, Благодаті й Царства й те, чого вони досягають, таємниці Божих імен і Його втілення, значення Божого суду в останні дні, те, як Бог завершує період і розподіляє людей за родом їхнім, фінал і кінцеве місце різних людей, як Царство Христа буде реалізовано на землі, і багато іншого. Всемогутній Бог також виявив істину нашої розбещеності сатаною і нашу сатанинську природу, що опирається Богу, щоб ми могли пізнати наш сатанинський розбещений характер, як-от зарозумілість, пиху, криводушність, лукавство, егоїзм і ницість. Він також виявив нам Божий праведний характер, Якого не можна образити, і показав нам конкретний шлях для зміни нашого характеру, і багато іншого. Хто, окрім Бога, міг би висловити істину й відкрити таємниці Божого плану управління? Хто ще міг би виконати роботу суду, щоб очистити й спасти людство? Хто ще міг би виявити Божий праведний характер, Якого не можна образити? І хто ще міг би визначити фінал і кінцеве місце людей? Тільки Бог у плоті може виконати таку практичну роботу для спасіння людства. Робота й слова Всемогутнього Бога здійснюються на основі роботи спокути Господа Ісуса. Це новіший, вищий етап роботи. Це повністю справджує пророцтва Господа Ісуса: “Я ще маю багато сказати вам, та тепер ви не можете знести. А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди” (Івана 16:12–13). “Я прийшов не для того, щоб судити світ, а щоб спасти світ. Кожен, хто відкидає Мене і не приймає Моїх слів, має того, хто судитиме його: той самий Шлях, який Я мовив, судитиме його в останній день” (Івана 12:47–48). Істини, висловлені Всемогутнім Богом, Його робота суду й характер, який Він виявляє, доводять, що Всемогутній Бог є Богом у плоті, Він – Господь Ісус, Який повернувся. Він – Христос, Який з’являється в останні дні. Визначаючи, чи Він є Христом, ми не можемо судити за зовнішністю. Головне – чи може Він висловлювати істину, і чи може Він відкупити та спасти людство».
Бесіда Декера дала мені велике просвітлення. Втілений Бог – це Бог на небі, зодягнений у плоть звичайної людини. Він виглядає нормально й звичайно, але має Божу сутність. Він може висловлювати істину й виконувати власну роботу Бога. Це те, чим не володіє і чого не може зробити жодна людина. Хто ще, крім утіленого Бога, міг би так чітко пояснити таємниці втілення? Не читаючи істин Всемогутнього Бога, а судячи лише за зовнішністю, справді легко сприйняти Христа за звичайну людину, що призведе до відкидання Бога та протистояння Йому!
Потім Мінді провела бесіду. Вона сказала: «Поява й робота Всемогутнього Бога повністю здійснюють біблійні пророцтва. Він – Господь Ісус, Який повернувся. Багато істинних віруючих із різних деномінацій прочитали слова Всемогутнього Бога, переконалися, що це істина та Божий голос, і навернулися до Всемогутнього Бога. Його робота й слова сколихнули весь релігійний світ. Священнослужителі точно чули або бачили це, тож чому вони не шукають і не досліджують роботу Всемогутнього Бога і не читають Його слова? Чому вони вперто опираються Йому та засуджують Його? Свого часу фарисеї чітко знали, що Господь Ісус зцілював хворих, виганяв демонів і проповідував шлях каяття, і що все це було від Бога. Але вони свідомо відкидали Його, кажучи, що Він назарянин, син теслі. Вони шалено протистояли Йому, засуджували Його і вступили у змову з римським урядом, щоб розіп’яти Його. Вони відкидали й засуджували Христа. Вони були Його ворогами. Вони були антихристами, викритими Божою роботою. Всемогутній Бог явився й працює в останні дні, і тепер пастирі та пресвітери знають, що Він висловлює істини, щоб виконувати роботу суду останніх днів. Вони не лише відмовляються шукати й досліджувати це, але й поширюють єресі та облуди, щоб відкидати й засуджувати Всемогутнього Бога. У своїх церквах вони поширюють безпідставні чутки та диявольські слова КПК, що зводять наклеп на Церкву Всемогутнього Бога й засуджують її, і вони об’єднують зусилля з атеїстичною партією, щоб протистояти Йому. Чим вони відрізняються від фарисеїв, які протистояли Господу Ісусу? У Біблії сказано: “Бо в світ увійшло багато обманців, які не визнають Ісуса Христа, що прийшов був у тілі. Такий то обманець та антихрист!” (2 Івана 1:7). “Кожен дух, який не визнає Ісуса, той не від Бога, але він антихристів, про якого ви чули, що йде, а тепер уже він у світі” (1 Івана 4:3). Священнослужителі відкидають Христа, засуджуючи Христа останніх днів, протистоячи Йому й уперто опираючись Богу. Хіба вони не антихристи, викриті Божою роботою в останні дні?».
Мої сумніви остаточно розвіялися завдяки бесіді Мінді. Я зрозуміла, що священнослужителі нічого не знають ні про Христа, ні про втілення. Вони вірять у Господа Ісуса, але зовсім не знають Його сутності. Господь Ісус повернувся, щоб працювати в плоті, і висловлює так багато істин, але вони не шукають і не досліджують цього, і тим більше не визнають, що Господь повернувся. Вони лише безрозсудно засуджують Його й протистоять Йому. Вони – вороги Бога! Я знала, що більше не можу слідувати за ними, а маю прийняти роботу Всемогутнього Бога та йти в ногу з Божими слідами. Я твердо вирішила слідувати за Всемогутнім Богом, як би мій пастир не докучав мені й не вводив в оману.
Незабаром мій пастир дізнався про мою віру у Всемогутнього Бога. Він одразу розлютився й почав лаяти мене за віру у Всемогутнього Бога. Він сказав, що я вірю в людину, що це неправильно, і підмовив мого чоловіка спробувати переконати мене. Мій чоловік не мав розпізнання щодо диявольських слів пастиря, тому почав перешкоджати моїй вірі. Він ніби став іншою людиною. Він шаленів і розкидав речі, коли дізнавався, що я була на зібранні, і навіть закинув наш сімейний бізнес, намагаючись змусити мене відмовитися від віри. Мені було дуже боляче від цього. Дружина пастиря теж намагалася мене зупинити. Вона сиділа в моєму домі годинами, і я не могла читати Божі слова, бо мусила складати їй компанію. Я навіть не встигала займатися домашніми справами. Усе це дуже мене тривожило.
Дії пастиря справді розлютили мене. Він не хотів шукати чи досліджувати повернення Господа Ісуса і намагався ввести мене в оману єресями та облудами, щоб завадити мені прийняти істинний шлях. Він навіть підбурював і використовував мого чоловіка, щоб стати мені на заваді і щоб я втратила Боже спасіння. Як це ницо! Я згадала, як Господь Ісус розвінчував і засуджував фарисеїв: «Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що перед людьми зачиняєте Царство Небесне, бо й самі ви не входите, ані тих, хто хоче ввійти, увійти не пускаєте!» (Матвія 23:13). Я відчула, що сучасні пастирі та пресвітери саме такі. Вони не хочуть чути Божий голос і зустрічати Господа, і вони поширюють безпідставні чутки та облуди, щоб вводити в оману й зупиняти тих із нас, хто хоче зустріти Господа й увійти в Боже Царство. Вони хочуть, щоб ми пішли до пекла й були покарані разом із ними, щоб нас поховали разом із ними. Вони – наші камені спотикання на шляху до Царства Небесного. Вони – антихристи й демони, що пожирають душі! Як говорить Всемогутній Бог: «Є ті, хто читає Біблію у величних церквах і цілими днями декламує уривки з неї, але жоден із них не розуміє мети Божої роботи, і серед них немає хоч когось, хто міг би пізнати Бога, – не кажучи вже хоч про когось, хто міг би відповідати Божим намірам. Усі вони – нікчемні, мерзенні люди, які стоять високо, щоб повчати “Бога”. Це люди, які діють під прапором Бога, але навмисно опираються Богу, які носять ярлик віруючих у Бога, водночас поїдаючи плоть людини й п’ючи кров людини. Усі такі люди – це злі дияволи, які пожирають душу людини, головні демони, які навмисно заважають людям стати на правильний шлях, і камені спотикання, які перешкоджають людям шукати Бога. Вони можуть здаватися “фізично міцними”, але звідки їхнім послідовникам знати, що вони – антихристи, які ведуть людей до опору Богу? Звідки їхнім послідовникам знати, що вони – живі дияволи, які віддалися пожиранню душі людини?» (Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Усі люди, які не знають Бога, є людьми, які опираються Богу). Я побачила наскрізь лицемірну сутність пастиря, що ненавидить істину, і це додало мені ще більше рішучості слідувати за Всемогутнім Богом. Я завжди поклонялася пастирям, і навіть уявити не могла, що ці люди, які добре знають Біблію і служать Богу, насправді є антихристами, які ненавидять істину та перекривають віруючим вхід до Божого Царства. Якби Всемогутній Бог не з’явився й не працював у плоті, викривши цих злих слуг і антихристів, захованих у церквах, пастир увів би мене в оману й згубив би, а я б навіть не знала цього. Це Божа милість і спасіння, що я змогла прийняти роботу Всемогутнього Бога в останні дні!
Після цього я покладалася на Бога й була непохитною у своєму свідченні, і мій чоловік перестав мені перешкоджати. Тепер я відвідую зібрання з братами й сестрами, ми разом бесідуємо про Боже слово, і я також починаю виконувати свій обов’язок у церкві. Я сповнена спокою та радості. Дяка Всемогутньому Богу!
