25. Поширення Євангелія під час пандемії
Одного дня в травні 2023 року сестра Чжао Фей запросила мене разом з нею поширити Боже Євангеліє останніх днів одній віруючій в Господа. Цю віруючу звали Лі Хао. Раніше вона вела молодіжні зібрання в церкві, але останніми роками відвідуваність церкви упала, а молодь привабили матеріальні блага й гроші, і вона почала слідувати світським тенденціям. У церкві залишилися лише літні віруючі. Віра Лі Хао почала слабшати; вона перестала відвідувати зібрання й просто читала Біблію вдома. Вона знала, що зростання частоти лих є явною ознакою того, що незабаром прийде Господь, і постійно чекала на Його повернення. Коли я зрозуміла, що Лі Хао є істинною віруючою й прагне повернення Господа, мені ще більше захотілося поширювати їй Євангеліє.
Під час зустрічі ми говорили про наш досвід віри та наші надії. Ми також говорили про різні лихі й темні явища в сучасному світі, розбещеність і занепад людства, і що станеться з людьми без Божого спасіння. Лі Хао погодилася й сказала: «Люди сьогодні справді надто розбещені й готові на все заради прибутку й вигоди. Якщо Бог не прийде спасти людство, воно буде знищене». Після цього я свідчила їй про три етапи Божої роботи. Я розповіла про те, як наприкінці періоду Закону люди грішили дедалі частіше, у них не вистачало жертв за гріхи, і всім загрожувало засудження й прокляття за законом. Тоді Бог утілився, щоб виконати роботу спокути в період Благодаті. Господа Ісуса розіп’яли як жертву за гріхи людства, викупивши людину з лап сатани й забезпечивши їй виживання. Ми також говорили про те, що хоча людям як віруючим прощаються гріхи й вони насолоджуються багатьма благословеннями й благодаттю, ніхто не може заперечити, що вони ще не звільнилися від кайданів гріха і всі живуть у постійному циклі гріха й сповіді, не в змозі практикувати слова Господа. Вони нетерплячі й нетерпимі до інших, брехливі, нечесні, егоїстичні, нечестиві та жадібні й не можуть позбутися цієї розбещеності. Брати і сестри заздрять одне одному й змагаються між собою, діляться на групи, а коли йдеться про особисту вигоду, вони засуджують одне одного за спиною й нападають одне на одного. Бог говорить: «Отже, будьте святі, бо Я святий» (Левит 11:45). «Хіба можуть люди, повні розбещеності, увійти в Царство Небесне?» – запитала я. Лі Хао сказала: «Нечисті люди не можуть увійти в Царство Небесне, але як нам стати чистими?». Я відповіла: «Ми не можемо очиститися самі, нас має спасти Бог. Якщо Бог не прийде спасти нас, ми не звільнимося від гріха самотужки. Завдяки нашій вірі в Господа нам прощаються наші гріхи, але наша гріховна природа все ще глибоко вкорінена в нас. Якщо не розв’язати цю корінну проблему, ми й далі грішитимемо, наче бур’ян, що знову виростає після того, як його зрізали. Це свідчить про те, що ми досі живемо під владою сатани й не були по-справжньому здобуті Богом. Щоб повністю спасти людство від гріха, вирвати його з лещат темного впливу сатани й дозволити йому спастися та увійти в Царство Небесне, Господь Ісус повернувся в останні дні, щоб виконувати роботу суду й очищення через слова на основі роботи спокути. Він висловлює істину, щоб розвінчати й судити першопричину гріхів людини – її розбещений характер і сутність. Лише через суд Його слів ми усвідомлюємо, наскільки глибоко ми розбещені сатаною і що нам бракує людської подоби, і тільки тоді починаємо ненавидити себе й повставати проти себе та стаємо готовими прагнути до істини, шукати, як жити справжньою людською подобою й бути спасенними. Це виконує слова Господа: “Я ще маю багато сказати вам, та тепер ви не можете знести. А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди” (Івана 16:12–13).» Тоді Лі Хао сказала: «Я розумію, що ми не позбулися гріха просто віруючи в Господа, і що ми досі не гідні увійти в Царство Небесне. Ми ще маємо прийняти Божий суд і спасіння, щоб бути очищеними». Я їй відповіла: «Так, щоб спасти людство, Бог виконав три етапи роботи: у період Закону, у період Благодаті й у період Царства. Як і у землеробстві, де треба орати, сіяти й збирати врожай, робота завершується тільки після трьох етапів, і жоден із них не можна пропустити. Недостатньо бути просто відкупленими Господом Ісусом. Лише, якщо ми приймемо роботу суду в останні дні, наші розбещені характери будуть очищені, і ми зможемо вижити й увійти в Царство Боже». Ми також засвідчили їй про те, що всі три етапи роботи були виконані одним і тим же Богом, причому кожен етап ґрунтувався на роботі попереднього й поглиблював її, і все це з метою спасти людину й привести її до Царства Божого. Лі Хао все це зрозуміла й схвильовано сказала: «Господь Ісус повернувся, щоб спасти нас? Яка чудова новина!».
Одного вечора, через кілька днів, ми знову прийшли до Лі Хао. Та щойно ми увійшли, вона злякано подивилася на нас і сказала: «Ви повинні негайно йти. Я не можу вас прийняти!». Я розгубилася й запитала, що сталося. Вона з тривогою відповіла: «Я захворіла на ковід, нічого не можу їсти, у мене діарея, і я почуваюся дуже слабкою. Здається, я довго не протягну. Ідіть негайно, я не хочу вас заразити». Коли я побачила, якою худою і виснаженою вона стала, мені захотілося залишитися й побесідувати з нею про те, як пережити цю ситуацію, але водночас я тривожилася, що якщо залишуся, то можу заразитися. Останнім часом багато людей померло від ковіду, тому я боялася, що можу заразитися, якщо буду тісно контактувати з нею. Залишитися чи піти? Я не могла вирішити. Я помолилася про себе до Бога й згадала уривок із Його слів: «Бог створив усе, і, створивши все, Він володарює над усім. Окрім того, що Він володарює над усім, Він контролює все. Що означає ця ідея про те, що “Бог контролює все”? Як її можна пояснити? Як вона застосовується до реального життя? Як розуміння того факту, що Бог контролює все, може привести до розуміння Його влади? Із самої фрази “Бог контролює все” ми маємо бачити, що Бог контролює не частину планет і не частину творіння, і тим більше не частину людства, але все: від велетенського до мікроскопічного, від видимого до невидимого, від зірок космосу до живих істот на землі, а також мікроорганізмів, які не можна побачити неозброєним оком, та істот, що існують в інших формах. Це – точне визначення “всього”, що Бог “контролює”; це – сфера Його влади, обсяг Його володарювання й правління» (Слово, т. 2. Про пізнання Бога. Сам Бог, унікальний III). Бог панує над усім сущим, зокрема пошесті й віруси. Оскільки Лі Хао була істинною віруючою та мала чисте й справжнє розуміння, я мала свідчити їй про Божі слова, поки вона боролася з ковідом. Божі слова є істиною, шляхом і життям. Лише в Божих словах ми знаходимо належну підтримку. Без них вона не знала б, як це пережити, і почувалася б розгубленою серед лих. А чи заражуся я, чи ні, – залежало від Бога. Навіть якби я захворіла, то не померла б без Божого дозволу. Моє життя було в Божих руках, і навіть якби я мала заразитися ковідом, щоб сестра прийняла істинний шлях, я б скорилася. Я сказала Лі Хао: «Не хвилюйся, Бог володарює над усім. Зараз для нас найважливіше – покладатися на Бога й читати Його слова. Ніхто, крім Бога, не може нас спасти». Я провела з нею бесіду про Божу владу й про те, що навіть пандемія й мікроорганізми – теж під Його пануванням, і що сатана не може зашкодити нашому життю без Божого дозволу. Бог говорить: «Без Божого дозволу сатана не може легко доторкнутися навіть до краплі води або піщинки на землі; без Божого дозволу сатана не має права навіть переміщати мурах по землі, не кажучи вже про людство, створене Богом» (Слово, т. 2. Про пізнання Бога. Сам Бог, унікальний I). Вислухавши мою бесіду, вона запросила нас увійти.
Ми продовжили бесідувати з нею, сказавши: «Господь Ісус пророкував у Біблії, що з Його пришестям відбудуться великі катастрофи. У Книзі Об’явлення також пророкується, що наприкінці світу відбудуться великі катастрофи. Зараз, коли катастрофи стають дедалі більшими, у чому полягає Божий намір?». Лі Хао відповіла: «Наближається апокаліпсис, і Бог збирається знищити людство». Я запитала: «Невже єдиною метою лих є знищення людства? Подивімося, що про це говориться в Божих словах. Бог говорить: ‘Бог використовує поточні події у всьому світі як можливість викликати в людей почуття паніки, спонукаючи їх шукати Бога, щоб вони могли повернутися і постати перед Ним. Тож Бог каже: “Це – один зі способів, у який Я працюю, і, без сумніву, це – акт спасіння людства, і те, що Я даю їм, усе ж є свого роду любов’ю”’ (Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Тлумачення таємниць «Божих слів до цілого всесвіту», Глава 10). З цього ми бачимо, що Бог використовує лиха, щоб спонукати людей шукати істинний шлях і показати їм, що Він прийшов, аби вони могли прокинутися й спішно вітати Господа. Для лиходіїв лиха є покаранням і повним знищенням, а для істинно віруючих, які готові шукати, вони є попередженням і спасінням». Лі Хао відповіла: «Розумію. Люди шукатимуть Бога, лише зіткнувшись із труднощами. У всьому цьому відображаються кропіткі Божі наміри!». Я сказала: «Так, але багато людей у релігійному світі, почувши про повернення Господа, не зосередилися на пошуку, вважаючи, що навіть якщо настануть великі катастрофи, Господь захистить їх, і вони не торкнуться їх. Вони вважають, щойно Господь прийде, вони одразу ж будуть підхоплені в Царство Небесне. Усе це їхні уявлення й фантазії. Бог виконав роботу суду, почавши з Божого дому. Хіба можна справді вітати Господа, якщо просто чекати в церкві? Це так само, як коли прийшов Господь Ісус: багато людей просто залишалися в храмі, поклонялися Єгові й не йшли слухати проповіді Господа Ісуса. Як же тоді вони могли отримати шлях покаяння й благодать Господа? У той час Господь Ісус не виконував роботу в храмі. Він проповідував Своїм послідовникам на вершинах гір і в пустелі. Окрім Петра, Івана та кількох інших, які послідували за Господом у той час, більшість людей у храмі слідували за первосвященниками й фарисеями, опираючись Господу Ісусу й засуджуючи Його. Усі вони були покинуті й відсіяні Богом, і врешті-решт зазнали Його покарання й прокляття. Те саме відбувається й зараз. Оскільки Всемогутній Бог виконує Свою роботу суду в останні дні, багато людей у релігійному світі чують слова Всемогутнього Бога, але не шукають і не вітають Господа. Дехто навіть докладає зусиль, щоб опиратися Всемогутньому Богу і засуджувати Його. Вони вірять у Бога, але не слухають Його голос і не приймають істину, проте все одно хочуть потрапити на небеса. Вони, мабуть, марять. Лиха стають дедалі руйнівнішими, і якщо ми не покаємося вчасно, то врешті-решт будемо знищені у великих катастрофах, як і невіруючі. Ворота благодаті незабаром зачиняться, але Бог усе ж дав нам шанс покаятися. Усі, хто вітає Господа, приймає Божу роботу останніх днів та очищується від своїх розбещених характерів, будуть під захистом Бога під час лих». Потім ми подивилися кілька відео зі свідченнями про Євангеліє, у яких показувалось, як брати і сестри шукають і слухають голос Божий та вітають Господа. Незважаючи на те, що Лі Хао була досить слабкою й хворою, вона не відривала очей від екрану і була готова продовжувати дослідження. Після нашої бесіди того дня я відчула, що будь-яка ціна, яку я мала заплатити, щоб проповідувати їй Євангеліє, була того варта.
Через кілька днів, коли знову настав час іти на бесіду до Лі Хао, Чжао Фей сказала мені, що і Лі Хао, і її чоловік дуже хворі й лежать під крапельницями. Також вона повідомила, що чоловік Лі Хао знає, що ми поширюємо роботу Всемогутнього Бога останніх днів, і забороняє їй приймати її. Він також вийшов на вулицю і сказав кільком сусідам, що це ми заразили їх ковідом. Щойно почувши це, я подумала: «Як він міг таке сказати? У мене немає ковіду, то як я могла їх заразити? Лі Хао була така хвора, але не заразила мене, а тепер її чоловік таке говорить. Яка нахабна брехня, безпідставне звинувачення!». Я також подумала: «Тепер, коли чоловік Лі Хао сказав, що я заразила їх ковідом, чи не викличуть інші селяни, побачивши мене, поліцію, щоб ті мене заарештували? Мене вже одного разу заарештовували за поширення Євангелія, тож чи поблажливо поставиться до мене КПК, якщо мене знову заарештують?». Розмірковуючи над усім цим, я не відчувала впевненості щодо поширення Євангелія для Лі Хао, і сказала Чжао Фей, що спостерігатиму за ситуацією й піду, коли зможу. Однак після цього я відчувала провину й думала: «Лі Хао не читала багато Божих слів. Що станеться, якщо її обдурять і вона повірить у чутки? Враховуючи, що вона ще не одужала, їй як ніколи потрібні бесіда, підтримка, а також Божі слова, щоб їсти й пити їх. Неправильно з мого боку не йти, але як мені співпрацювати з цим?». Пізніше я побачила цей уривок із Божих слів: «Коли люди проповідують Євангеліє, їм часто доводиться стикатися з такими насмішками, кепкуванням, глузуваннями, наклепами або навіть опинятися в небезпечних ситуаціях. Наприклад, на деяких братів і сестер доносять лихі люди або викрадають їх, а на інших викликають поліцію та передають їх владі. Деяких можуть заарештувати та ув’язнити, а інших можуть навіть побити до смерті. Усі ці речі трапляються. Але тепер, коли ми знаємо про них, чи повинні ми змінити своє ставлення до роботи з проповіді Євангелія? (Ні.) Проповідувати Євангеліє – це зобов’язання й повинність кожного. У будь-який час, незалежно від того, що ми чуємо, чи бачимо, чи з яким поводженням стикаємося, ми завжди повинні дотримуватися цієї відповідальності за проповідь Євангелія. За жодних обставин ми не можемо відмовитися від цього обов’язку через негатив чи слабкість. Обов’язок проповіді Євангелія – це не легка прогулянка, а шлях, що таїть у собі небезпеку. Коли ви проповідуватимете Євангеліє, ви не зустрінетеся з янголами, інопланетянами чи роботами. Ви зустрінетеся лише зі злим і розбещеним людством, живими демонами, звірами – усі вони є людьми, які виживають у цьому лихому просторі, у цьому лихому світі, які були глибоко розбещені сатаною й чинять опір Богові. Тому в процесі проповіді Євангелія, безумовно, існують усілякі небезпеки, не кажучи вже про дрібні наклепи, насмішки й непорозуміння, які є поширеними явищами. Якщо ти справді вважатимеш проповідь Євангелія своєю відповідальністю, своєю повинністю, своїм обов’язком, то ти зможеш правильно ставитися до цих речей і навіть правильно з ними впоратися. Ти не відмовишся від своєї відповідальності та обов’язку через ці речі, не відступиш від свого початкового наміру проповіувати Євангеліє та свідчити про Бога, і ти ніколи не відмовишся від цієї відповідальності, бо це твій обов’язок. Як слід розуміти цей обов’язок? Це цінність і головний обов’язок людського життя. Популяризація доброї звістки про Божу роботу в останні дні та Євангелія про Божу роботу – це і є цінність людського життя» (Слово, т. 3. Промови Христа останніх днів. Проповідування Євангелія – обов’язок, який зобов’язані виконувати всі віряни). Божі слова дозволили мені усвідомити, що істинний шлях завжди переслідувався. При поширенні Євангелія завжди будуть небезпеки й труднощі. Коли учні Господа Ісуса поширювали Його Євангеліє, декого закидали камінням до смерті, декого розпилювали пилами, декого розривали кіньми, а інших розпинали на хресті. Вони пережили всілякі жахливі смерті, але свідчили про Бога й принизили сатану. В останні дні Бог знову втілився і прийшов серед людей, щоб спасти людство, висловлюючи істину, щоб судити й очищати людей. Сатана не хоче миритися з тим, що всі слідують за Богом і спасаються, тому він докладає зусиль, щоб перешкоджати й заважати Божій роботі. Не лише уряд, але й увесь релігійний світ намагається опиратися Божій роботі й вигадує всілякі чутки, щоб зводити наклеп і засуджувати Бога. Щобільше, наші сім’ї та сусіди, піддавшись впливу диявольських слів сатанинського режиму, заперечують Бога й опираються Йому, насміхаються з нас і обмовляють, а дехто з них навіть доносить на нас і домагається нашого арешту. Усе це є серйозною перешкодою для поширення Євангелія. Візьмімо чоловіка Лі Хао: він почув чутки, поширювані КПК, і не дозволяв нам поширювати їй Євангеліє. Злякавшись, що на мене донесуть і я буду заарештована, я не наважувалася поширювати їй Євангеліє. Я зрозуміла, що спасувала перед труднощами й не дбала про Божі наміри. Я турбувалася лише про власний захист, не виявила жодної відповідальності за життя Лі Хао й не ставилася до свого обов’язку серйозно. Хіба я не втратила свою функцію створеної істоти? Поширення Євангелія – це мій обов’язок і моя місія. Жити, щоб свідчити про Творця, є найзначущим прагненням. Як би важко не було, я не могла покинути свій обов’язок. Я мала покладатися на Бога, щоб знайти спосіб дозволити Лі Хао читати Божі слова. Я молилася до Бога й просила Його наставити мене й дарувати мені розум і мудрість, щоб я могла добре виконувати свій обов’язок. Помолившись, я зрозуміла, що хоч і не можу піти додому до Лі Хао, я можу записати Божі слова й попросити когось передати їх їй.
Через деякий час я сказала, що хочу піти до Лі Хао, але Чжао Фей у паніці сказала мені: «Зараз ситуація з ковідом справді жахлива, четверо людей із родини Лі Хао померли поспіль, і її мати також померла. Вона нікого зараз не хоче бачити». Я не знала, що робити в той момент. Не лише чоловік Лі Хао не хотів, щоб я приходила до них додому, а й сама Лі Хао не хотіла мене бачити. Що мені було робити? Крім того, оскільки ситуація з ковідом була такою поганою, я боялася, що на мене донесуть селяни, тому відмовилася від цієї ідеї. Через кілька днів я натрапила на статтю з досвідним свідченням під назвою «Мої дні проповіді на передовій», яка справила на мене глибоке враження. Незабаром після того, як брат, автор статті, прийняв Божу роботу останніх днів, він ризикнув своїм життям, щоб поширювати Євангеліє в селі на лінії фронту. Незважаючи на прояв певної слабкості перед небезпекою, брат покладався на Бога, щоб продовжувати поширювати Євангеліє. Завдяки цьому досвіду він засвідчив Божий захист і Його вчинки, які привели дуже багато людей назад до Бога. Мені стало соромно, коли я порівняла свій досвід із досвідом брата. Незважаючи на те, що я багато років вірила в Бога та їла й пила так багато Божих слів, я не змогла належно виконати свій обов’язок поширення Євангелія. Просто почувши, що чоловік Лі Хао говорив неприємні речі й заборонив мені приходити до них додому, і дізнавшись, що сама Лі Хао не хоче мене бачити, я не хотіла поширювати їй Євангеліє. Я побачила, що моя віра була надто слабкою.
Я натрапила на ще один уривок із Божих слів: «То як же слід ставитися до того, хто досліджує істинний шлях? Доки такі люди відповідають установленим Божим домом принципам щодо того, кому можна проповідувати Євангеліє, ми зобов’язані проповідувати їм його, і навіть якщо їхнє теперішнє ставлення погане й вони не сприймають Євангеліє, ми повинні набратися терпіння. Як довго та наскільки ми маємо бути терплячими? Доки вони не відкинуть тебе й не заборонять вхід до свого дому, і як би ти не намагався все з ними обговорити, це не працює, як не працює й дзвінок до них, і навіть якщо хтось інший піде й запросить їх на твоє прохання, вони тебе ігнорують. У такому разі до них неможливо донести Євангеліє, а ти виконав своє зобов’язання. Ось що означає виконати свій обов’язок. Доки є хоч трохи надії, тобі слід шукати всі доступні способи та робити все можливе, щоб читати їм Божі слова та свідчити їм про Його роботу. Скажімо, ти спілкуєшся з кимось два-три роки. Ти багато разів намагався проповідувати цій людині Євангеліє та свідчити про Бога, але вона не має жодного наміру приймати його. Водночас рівень її сприйняття досить хороший і вона дійсно є тим, кому можна проповідувати Євангеліє. Що тобі варто зробити? Насамперед ти категорично не повинен ставити хрест на такій людині. Натомість тобі слід підтримувати з нею нормальні стосунки, і продовжувати читати їй Божі слова, і свідчити про Його роботу. Не здавайся; будь терплячим до кінця. Певної миті вона прокинеться й почне досліджувати істинний шлях. Тож практика терпіння й наполегливість до самого кінця є дуже важливими в проповіді Євангелія. Але чому це потрібно робити? Тому що це обов’язок створеної істоти. Оскільки ти контактуєш із цією людиною, ти маєш обов’язок і відповідальність проповідувати їй Боже Євангеліє. Від моменту, коли вона вперше почула Божі слова та Євангеліє, і до того, як вона повністю розвернеться, проходить багато етапів, і на все це потрібен час. Цей період вимагає від тебе бути терплячим і чекати, поки настане день, коли та людина розвернеться й тоді тобі слід привести її до Бога, назад до Його дому. Це твоя повинність» (Слово, т. 3. Промови Христа останніх днів. Проповідування Євангелія – обов’язок, який зобов’язані виконувати всі віряни). Завдяки Божим словам я зрозуміла, що доки людина відповідає принципам одержання Євангелія й може зрозуміти істину, то незалежно від труднощів, з якими вона стикається, або яким є її ставлення до нас, ми не повинні легковажно покидати її. Ми повинні робити все можливе, щоб з любов’ю поширювати такій людині Євангеліє. Це Божий намір, і це наша відповідальність. Лі Хао щиро вірила в Бога, була здатна розуміти істину й мала гарну людськість, усе це робило її придатною бути потенційним одержувачем Євангелія. Лише через перешкоди з боку її чоловіка, смерті в її родині та чутки, поширювані КПК, вона стала слабкою у своєму серці. Я мала зробити все можливе, щоб побесідувати з нею й підтримати її. Але я не хотіла поширювати їй Євангеліє, бо боялася, що її чоловік донесе на мене. Де було моє почуття відповідальності? Я подумала про Божі слова: «Тепер це дуже просто: зверніть свій погляд на Мене своїми серцями, і дух ваш одразу ж зміцніє. Ви матимете шлях для практикування, і Я спрямовуватиму кожен ваш крок. Слово Моє буде відкрите тобі в усі часи та в усіх місцевостях. Не має значення, де й коли, і яким несприятливим є середовище, поки ти звертаєш свій погляд на Мене своїм серцем, Я зроблю так, що ти бачитимеш ясно, і Моє серце буде відкритим тобі; так ти бігтимеш дорогою вперед і ніколи не зіб’єшся зі шляху» (Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Висловлювання Христа на початку, Глава 13). Божі слова дали мені шлях практики. Я мала молитися й покладатися на Бога у своєму обов’язку. Лі Хао була дуже хвора, проте я не заразилася від неї ковідом. А щодо її чоловіка, хіба його думки не були також у Божих руках? Без Божого дозволу він не міг мені нічого зробити. Я мала покладатися на Бога, щоб поширювати Євангеліє для Лі Хао й виконувати своє зобов’язання. Усвідомивши це, я знову здобула віру й силу для виконання свого обов’язку.
На мій подив, чоловік Лі Хао нічого не сказав, коли побачив нас, а Лі Хао радісно нас привітала. Це змусило мене подумати про Божі слова: «Серце і дух людини – у Божих руках, і все в її житті Бог споглядає Своїми очима. Незалежно від того, віриш ти в усе це або ні, все суще без виключення, живе чи мертве, буде зміщуватись, змінюватись, оновлюватись і зникати згідно з Божими думками. Саме так Бог володарює над усім сущим» (Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Бог – джерело людського життя). У Біблії також сказано: «Серце царя в руці Єгови, як ріки води: Він навертає його, куди захоче» (Приповісті 21:1). І це абсолютно правильно! Бог володарює над усім сущим, і все, живе чи мертве, знаходиться в Його руках. Щойно я стала готовою співпрацювати, як уся ситуація змінилася. Я була така щаслива й запитала її: «Ти прочитала Божі слова, які я тобі переписала?». Вона відповіла: «Так, прочитала. Я дійсно думала, що не виживу. А потім прочитала Божі слова: “Слово Боже – сильні ліки!” “Всемогутній Бог – всесильний лікар!” (Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Висловлювання Христа на початку, Глава 6). Це дало мені віру й силу. Божі слова спасли мене». Під час тієї зустрічі я говорила про духовну боротьбу в контексті чуток, поширюваних великим червоним драконом і релігійним світом. Завади й переслідування сатани слідують за Божою роботою, де б вона не проводилася. Коли Господь Ісус виконував Свою роботу, люди також поширювали про Нього чутки, засуджували Його й навіть розіп’яли Його на хресті. Переслідування, яких зазнав Бог під час виконання Своєї роботи в останні дні, були ще гіршими. Це виконує пророцтво Господа Ісуса: «А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього…» (Луки 17:25). Повернувшись в останні дні, щоб висловлювати Свої слова й виконувати роботу суду, Господь постійно піддається переслідуванням з боку релігійного світу та сатанинського уряду КПК, але Божа мудрість здійснюється на основі інтриг сатани, і Він використовує переслідування сатани таким чином, щоб вони служили Його роботі. Він викрив неправдивих віруючих серед справжніх, а також боягузів і тих, хто просто хоче насититися з хлібів. Усі люди, які мають справжню віру й щиро люблять істину, непохитно слідують за Всемогутнім Богом, їдять і п’ють Його слова й прагнуть до істини, ніколи не покидають істинний шлях, незалежно від того, з якими труднощами й переслідуваннями вони стикаються, і через переживання суду, кари, випробувань і переплавки Божих слів, вони зрештою позбуваються своїх розбещених характерів і вдосконалюються та здобуваються Богом. Об’явлення характеризує їх так: «Це ті, що прийшли від великого горя, і випрали одіж свою, та вибілили її в крові Агнця…» (Об’явлення 7:14). Боягузливі, боязкі, неправдиві віруючі викриваються й відсіюються. Без переслідувань і труднощів було б неможливо розподілити істинних і неправдивих віруючих. Лі Хао сказала: «Бог справді мудрий! Я не усвідомлювала, що, коли Господь повернеться, щоб виконувати Свою роботу, Він таким чином розподілить усіх за родом їхнім».
Потім ми разом прочитали кілька уривків про Божу роботу суду в останні дні. Ось один із цих уривків: «Беручись за Свою роботу суду, Бог не цілковито роз’яснює природу людини кількома словами; Він розвінчує і обтинає протягом тривалого часу. Усі ці різні способи розвінчування й обтинання не можна замінити звичайними словами; радше, істина, якої людина взагалі не має, використовується для виконання роботи з розвінчування та обтинання. Тільки такі способи можна назвати судом; тільки таким судом може людина бути упокорена й повністю переконана щодо Бога, ба більше – може здобути правдиве знання про Бога. До чого приводить робота суду, то це до розуміння людиною істинного лику Божого та істини про своє власне бунтарство. Робота суду дала людині можливість здобути багато розуміння Божих намірів, мети Божої роботи й таємниць, які людина осягнути не може. Також вона дала людині можливість зрозуміти й пізнати свою розбещену сутність та корінь своєї розбещеності, а також усвідомити потворність свого обличчя. Усі ці наслідки викликані роботою суду, бо сутність цієї роботи насправді полягає у відкритті Божих істини, шляху та життя для всіх, хто в Нього вірує. Ця робота є роботою суду, яку виконує Бог» (Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Христос здійснює роботу суду за допомогою істини). Прочитавши Божі слова, я продовжила бесіду: «В останні дні Всемогутній Бог висловив багато істин для виконання роботи суду. Він чітко пояснив таємницю Божого плану управління, внутрішню суть трьох етапів роботи, таємницю втілення, значення Божого імені тощо. Він також чітко пояснив, як сатана розбещує людей, як Бог спасає людство, і як людина повинна прагнути, щоб звільнитися від кайданів гріха, бути спасенною й увійти в Царство Небесне. Всемогутній Бог також розвінчав корінь гріховності людини, аспекти природи людини, що опираються Богу, розбещений характер людини й усі сатанинські отрути. Якби Бог не прийшов, щоб висловити істину, ми б ніколи не дізналися про корінь нашої розбещеності. Ми б ніколи не були очищені, навіть якби практикували віру в релігійному світі протягом усього життя. Робота суду – це останній етап роботи в Божому плані управління, остання робота в Божому спасінні людства, тому прийняття Божого суду останніх днів – це єдиний шлях, яким людство може досягти очищення й спасіння та увійти в Царство Боже. Люди, які не приймають істину, висловлювану Богом в останні дні, і навіть опираються Божій роботі й засуджують її, включаючи тих, хто вірує в Господа вже багато років, але й досі живе в гріху, і чиї розбещені характери не були очищені й перетворені, не будуть спасенні, вони всі будуть знищені у великих катастрофах останніх днів. Божа шеститисячолітня робота управління добігає кінця, і розгортаються всілякі катастрофи. Ті, хто не вітає Господа й не приймає Його суд та очищення в останні дні, не матимуть жодного шансу увійти в Царство Боже. Ворота благодаті ось-ось зачиняться. Нам так пощастило, що ми встигли застати Божу роботу останніх днів. Це Божа благодать». Лі Хао схвильовано відповіла: «Дякую Богові за те, що Він не покинув мене й через тебе поширив мені Євангеліє останніх днів, аби я могла привітати Господа. Я така благословенна, що встигла застати Божу роботу. Я дійсно маю старанно читати Божі слова!».
Проповідуючи Євангеліє для Лі Хао, я побачила Божу всемогутність і володарювання, а також Його чудовий захист. Я не захворіла на ковід, навіть після двох годин спілкування з Лі Хао віч-на-віч. Це ще більше переконало мене в тому, що все в руках Божих, і дало мені ще більше віри в моє поширення Євангелія!
