96. Втеча з виру грошей, слави й вигоди
Я народився в звичайній сім’ї робітників. Мої батьки були простодушними, сумлінними людьми без якихось особливих здібностей, і наші родичі та друзі дивилися на них зверхньо. Я думав собі: «Я не можу бути таким, як мої батьки – жити посереднім життям і терпіти зневагу. Я буду прагнути до успіху й наполегливо працювати, щоб побудувати кар’єру. Я хочу бути в центрі уваги, щоб усі хвалили мене, коли згадуватимуть про мене».
У 2017 році я закінчив коледж і влаштувався консультантом у компанію з нерухомості. Тоді ринок нерухомості стрімко зростав, і в перший же місяць стажування я легко продав три будинки. Бонус і комісійні за продаж одного будинку дорівнювали місячній зарплаті моїх однокурсників, тож я подумав: «Я знайшов таку прибуткову роботу одразу після випуску. Я справляюся найкраще з-поміж усіх своїх однокурсників. За два роки, коли я зароблю ще більше грошей, мої однокурсники та друзі захоплюватимуться мною». У березні 2018 року ціни на житло знову зросли, і попит на купівлю будинків миттєво злетів. Мої колеги та багато великих інвесторів у цій галузі купували нерухомість. Вони планували брати кредити, щоб інвестувати в нерухомість до різкого стрибка цін, почекати кілька років, поки ціни злетять до небес, а потім продати вдвічі дорожче. Дивлячись на це, я дуже заздрив. Я боявся, що не встигну за цим бумом на ринку житла, і якщо ціни й далі зростатимуть, мої шанси на покупку ставатимуть дедалі меншими. Я боявся, що якщо втрачу цю золоту нагоду, то невідомо, коли взагалі зможу досягти своєї мети й перевершити інших. Крім того, якби мої родичі та друзі дізналися, що я купив будинок, вони б точно подивилися на мене по-новому й розхвалювали б мене за мою підприємливість. Тож я вирішив взяти кредит і купити будинок. На той час моя мати вже повірила у Всемогутнього Бога, і коли вона почула, що я планую купити будинок, то порадила мені: «Божа робота спасіння людства в останні дні добігає кінця, а лиха ставатимуть усе більшими. Коли вдарять лиха, хіба ти зможеш забрати ці матеріальні речі із собою? Важливіше вірити в Бога, більше читати Його слова й прагнути життя. Крім того, у нашої сім’ї немає стільки грошей, тож де ти візьмеш кошти на будинок?». Але тоді я не слухав нічого з того, що вона казала, і вважав її недалекоглядною. Я думав, що невідомо, коли вдарять ці лиха, і оскільки я ще молодий, найважливіше зараз – це знайти спосіб заробити гроші та виділитися. Тож я взяв кредит на купівлю будинку. Згодом, щоб уникнути зневаги з боку колег і похизуватися статусом перед клієнтами, я взяв ще один кредит, щоб купити авто. Я вважав, що в наш час наявність машини й будинку – це стандарт успішного життя, і лише тоді людину поважатимуть, куди б вона не пішла. Пізніше родичі та друзі хвалили мене, кажучи: «Ти молодець. Не забудь про нас, коли розбагатієш!». Чуючи це, я радів, і моє марнославство було вкрай задоволене. Щоб виглядати як людина, яка заробляє багато грошей і досягає великих успіхів, я також бездумно тринькав гроші, видаючи себе за доволі успішну людину. У всіх великих ресторанах та розважальних закладах, куди ходили багатії, можна було знайти й мене. Я витрачав сотні, навіть тисячі юанів на членські картки так легко, ніби воду пив. Таким чином, щойно мені виплачували зарплату, я одразу ж пускав її на погашення боргів за кредитними картками та щомісячні платежі. Іноді я не міг заощадити ані копійки, і навіть мусив перекривати нестачу, тому мої рахунки за кредитками продовжували зростати. Спочатку я хвилювався: що буде, якщо я не зможу виплатити свої борги. Але потім подумав, що з моїми здібностями заробити гроші не буде проблемою, до того ж у мене є будинок як основний актив, який за кілька років, коли ціни зростуть, я зможу продати й отримати велику суму. Маючи такий надійний тил, чого мені було боятися? Тож я перестав про це турбуватися.
Але на мій подив, наприкінці 2019 року нещасний випадок повністю розбив мою прекрасну мрію. Одного дня після роботи ми з трьома колегами пішли випити, і дорогою додому водій почав ганяти заради розваги. Оскільки він їхав надто швидко, то не встиг вчасно загальмувати, машина з’їхала з дороги й врізалася в будинок. Машину розтрощило вщент на місці, а нас чотирьох відвезли до лікарні. У підсумку у водія був розрив кишечника та внутрішня кровотеча, а в пасажира на передньому сидінні – перелом хребта. На щастя, я сидів за водієм і з нашої четвірки постраждав найменше – у мене був лише перелом правої руки. Але моєму колезі, який сидів поруч зі мною, пощастило менше. Перед будинком стояв стовп, і водій різко вивернув кермо ліворуч, щоб уникнути зіткнення з будинком. У результаті мій колега на задньому сидінні сильно вдарився об стовп, у нього стався розрив печінки, і він помер на місці. У мене мурашки по шкірі щоразу, як я про це згадую. Водночас я відчував велике потрясіння й радів, що мені пощастило. Мене вразило те, наскільки крихке людське життя, як життя й смерть можуть трапитися в одну мить, і що ніхто не може передбачити, що станеться наступної секунди. Мені пощастило, бо якби водій вивернув кермо праворуч або якби я сидів на місці свого колеги, загинув би я. Я відчував, ніби Небо невидимо все впорядкувало, дозволивши мені уникнути цієї біди. Згодом сім’я загиблого зажадала компенсації. Ми втрьох зібрали 800 000 юанів на компенсацію, щоб залагодити справу. На той час у мене накопичився борг у 300 000 юанів. Щоразу, коли я думав про кредит на авто, іпотеку та сотні тисяч боргів за кредитними картками, я почувався дуже пригніченим. Я думав: «Як мені жити далі?». Побувши деякий час у зневірі, я вирішив узяти себе в руки й продовжувати продавати будинки, щоб заробити грошей і розрахуватися з боргами. Але одразу після цього раптова глобальна пандемія COVID-19 на початку 2020 року завдала моєму життю ще одного смертельного удару. Через тривалий локдаун у місті всі були на карантині вдома, офіс продажу був порожній, і продажі зупинилися. Пізніше, щоб скоротити витрати, компанія виплачувала лише 50% зарплати працівникам. Я подумав собі: «Це кінець. Цього разу я нічого не зможу виправити. Цього не вистачить навіть на мої щомісячні платежі за авто та іпотеку, а ще ж треба думати про сотні тисяч боргу за кредитками. Якщо я перестану платити, банк забере будинок і виставить його на аукціон, а якщо я не зможу погасити борг, мою кредитну історію занесуть у чорний список, і тоді я втрачу все». Я думав про те, щоб продати будинок, який щойно купив, але саме тоді забудовник оголосив про банкрутство й утік, залишивши будинки недобудованими, а здача об’єкта нескінченно відкладалася. Щоб покривати щомісячні платежі за авто та іпотеку, у мене не було іншого вибору, як оформити численні розстрочки на своїх кредитних картках. Відтоді я був обтяжений високими відсотковими ставками й опинився в борговій ямі.
У той час я почувався зневіреним, втратив сміливість жити й був у повній розпачі щодо свого життя. Я часто запитував себе: «Який узагалі був сенс купувати авто й будинок? Тепер машина стоїть без діла, а будинок недобудований і його неможливо продати. Якби я загинув у тій аварії, який був би сенс мати машину й будинок?». У моїх стражданнях моя мама знову проповідувала мені Євангеліє Всемогутнього Бога останніх днів. Вона сказала: «Життя людей – у Божих руках. Ти повинен прийти перед Богом і щиро читати Його слова, і які б труднощі чи біль у тебе не були, ти повинен розповісти про них Богу й попросити Його допомогти тобі пережити ці негаразди». Саме тоді я згадав уривок із Божих слів, який моя мама часто цитувала мені: «Настануть усілякі лиха, одне за одним; усі країни та місцевості зазнають лих: усюди чума, голод, повені, посухи та землетруси. Ці лиха трапляються не лише в одному чи двох місцях, і вони не закінчаться протягом одного-двох днів; натомість вони будуть охоплювати дедалі більші території та ставатимуть дедалі гіршими. У цей час одна за одною відбуватимуться навали всіляких комах, а також повсюдно виникатиме явище канібалізму. Таким є Мій суд над численними країнами й народами» (Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Висловлювання Христа на початку, Глава 65). Бог давно сказав, що лиха ставатимуть усе більшими, і тепер ці слова здійснилися. Моя мама часто розмовляла зі мною про віру в Бога, але я завжди був байдужим і наполягав на купівлі будинку та машини, і прагнув виділитися, щоб здобути захоплення інших. Але все вийшло не так, як я хотів. Мої надії використати будинок для фінансування своїх кредитів розбилися вщент, і я був обтяжений величезними боргами. Оскільки пандемія поширилася по всьому світу, і щодня вмирали десятки тисяч людей, клімат постійно погіршувався, а глобальні лиха та війни спалахували одна за одною, я по-справжньому відчув, що великі катастрофи останніх днів уже настали. Якщо я все ще не вірив би в Бога, то одного дня я теж міг стати жертвою лиха. Я не міг уперто продовжувати йти неправильним шляхом і твердо вирішив сумлінно читати Божі слова. Пізніше, читаючи Божі слова, я зрозумів деякі істини, моє серце знайшло опору, і я здобув надію жити далі.
З тимчасовим скасуванням карантинних заходів моя робота поступово повернулася до норми. Оскільки я оформив розстрочку на багатьох кредитних картках, щомісяця в мене накопичувалися величезні відсотки, і моя місячна зарплата майже повністю йшла на їх погашення. Саме тоді я зрозумів, що хоча банківська розстрочка на той час нібито зменшувала тиск виплат, по суті це було лихварство! Я відчував себе так, ніби впав у бездонну боргову яму, і якщо так піде й далі, я ніколи не зможу закінчити виплати і проведу залишок свого життя, намагаючись розрахуватися з боргами. Дивлячись на щомісячні рахунки, я не міг стримати сліз. У своєму болю я заволав до Бога: «Боже, я знаю, що віра в Тебе – це правильний життєвий шлях, і я бажаю щиро прагнути істини. Але зараз у мене реальні труднощі, і я не знаю, як їх вирішити. Мені так боляче. Будь ласка, відкрий для мене шлях». Згодом я випадково побачив в інтернеті, що можна заробляти гроші на монтажі відео, тому спробував монтувати відео онлайн. На мій подив, одне з відео, яке я опублікував, раптом стало вірусним. Після цього я продовжував монтувати відео й викладати їх на платформах, і за три місяці заробив майже 100 000 юанів, що значно полегшило фінансове навантаження. Я був глибоко зворушений. Я справді відчув Божу всемогутність і володарювання. Бог почув мої молитви й допоміг мені пережити труднощі. І я зміг приділяти більше часу зібранням та читанню Його слів. Тож я без вагань звільнився з роботи, і відтоді вивільнив більше часу для відвідування зібрань, паралельно монтуючи відео. Невдовзі після того, як я звільнився, лідер доручив мені виконувати роботу з текстами, і я був дуже радий. Удень я відвідував зібрання й виконував свої обов’язки, а ввечері заробляв гроші монтажем відео, щоб розрахуватися з боргами. Згодом з’явилося більше статей, які потрібно було відбирати, і я не міг знайти більше часу для монтажу. Замість того, щоб викладати відео кожні два дні, я робив це лише раз на п’ять днів, а іноді, у свята, клієнтам терміново потрібен був монтаж в останню мить, але оскільки вони не могли зі мною зв’язатися, то йшли до інших, і я втрачав багато замовлень. Коли я бачив, як мій дохід повільно зменшується, у моєму серці відбувалися зміни. Я думав: «Мій обов’язок справді забирає мій час. Я нарешті отримав таку нагоду заробити, і це може бути моя єдина можливість, щоб усе виправити. Якщо я попрацюю так ще з рік, то не лише зможу виплатити всі свої борги, але й досягну фінансової свободи та поверну прихильність друзів і родичів. Якщо я втрачу цей шанс заробити гроші, хто знає, скільки мені доведеться чекати? Я не можу так легко від цього відмовитися. До того ж, лише заробивши достатньо грошей, я зможу заспокоїти своє серце, щоб належним чином виконувати свої обов’язки. Інакше борги й далі не даватимуть мені спокою, і я не зможу зосередитися на своїх обов’язках». Згодом, хоча я щодня виконував свої обов’язки, у серці я постійно думав про те, як написати тексти для відео. Повертаючись додому, я сідав за комп’ютер, щоб збирати матеріали та монтувати відео, і навіть не намагався знайти час для відбору статей, які надсилали брати й сестри. За три місяці я не здав жодної статті.
Одного дня в лютому 2023 року відеоплатформа запросила мене створити ролик. Я зробив це відео всього за чотири години, і несподівано, після публікації, воно одразу стало вірусним, тож за сім днів я заробив чистими 130 000 юанів, що дозволило мені погасити половину боргу. Я подумав: «Заробляючи такими темпами, якщо я старанно попрацюю ще півроку, то зможу виплатити всі свої борги, і тоді знову здобуду славу й вигоду та отримаю захоплення друзів і родичів. Я зможу повернутися до тих часів, коли був заможним і викликав захоплення. Я не можу втратити таку рідкісну нагоду! Мені треба виділити якомога більше часу на заробляння грошей і скоротити час, який я витрачаю на свої обов’язки». Але коли я так думав, мені стало не по собі. Я згадав той час, коли був по вуха в боргах, у повному розпачі й відчував, що краще б мені померти. Саме Божа благодать привела мене на шлях віри. Я молився Богу, просячи Його відкрити для мене шлях і допомогти подолати мої труднощі, і твердо вирішив належним чином вірити в Бога та прагнути істини. Тепер Бог відкрив мені шлях і допоміг виплатити велику частину боргу. Якби я продовжував гнатися за грошима, славою й вигодою, хіба я не обманював би Бога? Я також подумав про те, як намагався всіма можливими способами заробити гроші в гонитві за славою й вигодою, і врешті-решт не лише не заробив, але й втратив дуже багато через ту аварію. А тепер я заробив майже річну суму грошей з відео, яке зробив усього за чотири години. Усе це було завдяки Божій всемогутності та Його володарюванню. Я побачив, що те, скільки людина заробляє за своє життя, завчасно призначено Богом. Коли час заробляти гроші ще не настав, навіть якщо ти лізтимеш зі шкіри геть, щоб їх заробити, вони все одно будуть втрачені різними способами. Але коли настає слушний час заробляти гроші, їх можна заробити майже без зусиль. Я завжди хотів покладатися на власні здібності, щоб заробити багато грошей, але якщо мені не судилося мати багато грошей, то хоч би як я старався, урешті-решт усе буде марно. Подумавши про це, я швидко помолився: «Боже, усі гроші, які я зараз заробляю – це відкритий Тобою для мене шлях, щоб полегшити мій борг, який дозволяє мені належним чином вірити в Тебе й виконувати свої обов’язки, але, стикаючись зі спокусою заробити, я просто не можу зупинитися. Прошу, спрямуй мене й дай мені зрозуміти Твої наміри та знайти шлях для практики».
Пізніше я прочитав Божі слова й дізнався, як практикувати. Всемогутній Бог говорить: «Бог здавна говорив людям, що їм слід задовольнятися їжею та одягом. Якою б не була твоя професія, не стався до неї як до кар’єри, не розглядай її як трамплін чи засіб для того, щоб зайняти видне становище або накопичити багатство для безбідного життя. Якою б не була твоя робота чи професія, достатньо розглядати її виключно як засіб для забезпечення прожитку. Якщо вона може забезпечити твій прожиток, тобі слід знати, коли зупинитися, і більше не гнатися за багатством. Якщо заробітку в дві тисячі юанів на місяць вистачає на триразове харчування й основні життєві потреби, то варто на цьому зупинитися й не намагатися розширювати масштаби своєї роботи. Якщо в тебе є особливі потреби, ти можеш взяти додаткові робочі зміни або тимчасову роботу, щоб звести кінці з кінцями; це прийнятно. Божа вимога до людей така: незалежно від того, яка твоя професія, незалежно від того, чи вимагає вона знань або якихось технічних навичок і чи вимагає вона фізичної праці, якщо вона путня й законна, відповідає твоїм здібностям і може забезпечити твій прожиток, то цього достатньо. Не перетворюй свою професію на засіб для реалізації власних ідеалів і бажань заради задоволення свого життя у плоті, бо тим самим ти дозволяєш собі піддатися спокусі, або впасти в трясовину, або стати на шлях, з якого немає вороття. Якщо заробітку в дві тисячі юанів на місяць достатньо для підтримки твого особистого життя або життя твоєї сім’ї, то тобі слід триматися цієї роботи, а час, що залишився, використати для практики віри в Бога, відвідування зібрань, виконання своїх обов’язків і прагнення до істини. Це твоя місія, цінність і сенс життя віруючої людини. … Якщо ти хочеш отримати винагороди за свою віру в Бога, якщо ти хочеш здобути істину, то це залежить від того, яких зусиль ти докладаєш, аби забезпечити собі час і наснагу. Це питання вибору. Бог не забороняє тобі підтримувати нормальний спосіб життя. Твого доходу вистачає на їжу й тепло, на підтримку твого фізичного виживання й життєдіяльності. Цього достатньо, щоб підтримувати твоє подальше існування. Але ти не задоволений; ти завжди хочеш заробляти більше. Тоді ця сума грошей позбавить тебе твоєї наснаги й часу. Заради чого ти будеш їх позбавлений? Заради покращення якості твого матеріального життя. Коли ти покращуєш якість свого матеріального життя, ти менше здобуваєш від віри в Бога, і твій час для виконання обов’язків зникає, він зайнятий. Що його займає? Його займає прагнення до доброго фізичного життя, фізична насолода. Чи варте воно того? (Ні.)» (Слово, т. 6. Про прагнення до істини. Як прагнути до істини (20)). «Кожна професійна діяльність, якою займаються люди у світі, пов’язана зі славою, прибутком і фізичним задоволенням. Люди заробляють більше грошей не для того, щоб досягти певного числа, а щоб підвищити своє фізичне задоволення за рахунок цих зароблених грошей, а також стати заможними людьми, відомими широкому загалу. Так вони матимуть славу, прибуток і становище, які виходять за рамки базових потреб. Люди платять за фізичну насолоду будь-яку ціну; усе це не має сенсу, усе це порожнє, як сон. Те, що вони отримують у результаті, – сама лише порожнеча» (Слово, т. 6. Про прагнення до істини. Як прагнути до істини (20)). Божі слова показали мені шлях практики. Я не повинен ставитися до своєї кар’єри як до трампліна для стрімкого злету чи можливості знову стати на ноги, а маю задовольнятися тим, що маю достатньо одягу та їжі. Божий намір полягав у тому, щоб я підтримував нормальне життя, аби мати більше часу й енергії для виконання свого обов’язку і прагнення істини, і щоб я уникнув повторного падіння у вир гонитви за грошима, славою й вигодою. Коли я побачив, наскільки прибутковим є монтаж відео і що завдяки цьому я швидко виплатив значну частину свого боргу, я захотів заробляти цим ще більше грошей – не лише щоб розрахуватися з боргами, але й щоб знову стати на ноги та повернути захоплення своїх друзів і родичів. Тож я всі свої думки й час присвятив монтажу відео, зовсім не замислюючись про свої обов’язки й не беручи їх до уваги. У серці я відчував опір, коли мої обов’язки вимагали багато зусиль, адже мені просто хотілося витрачати більше часу на заробляння грошей. Щоб задовольнити своє бажання, я витрачав увесь свій час і сили на заробляння грошей. Я не думав про свої обов’язки й утратив багато можливостей здобути істину. Якби я продовжував у тому ж дусі, – заробляв би десять тисяч і бажав сто, потім заробляв би сто й бажав ще більше, мої бажання були б нескінченними й ніколи б не вдовольнилися. У підсумку гроші, слава й вигода просто водили б мене за ніс, і я знову впав би в цей вир. Навіть якби в майбутньому я здобув гроші, славу й вигоду, я б віддалився від Бога, перестав виконувати свій обов’язок і не зміг би зрозуміти істину. Який був сенс так жити? Згадуючи той час, коли я був безпорадним і безнадійним, саме настанови Божого слова дали мені надію жити, а коли я зіткнувся з величезними боргами й не мав виходу, Бог відкрив для мене шлях, давши можливість заробляти гроші, вирішувати мої реальні труднощі та мати час і енергію для виконання мого обов’язку. Але тепер, стикнувшись зі спокусою грошей, я знову захотів заробляти великі гроші та виділятися. Я навіть виконував свій обов’язок недбало й затримував роботу. Я міг спокійно виконувати свій обов’язок, не відкладаючи виплати боргів, але я не був задоволений, і стикаючись із постійними спокусами заробляти гроші, відсував свій обов’язок на задній план. У мене справді не було совісті! Я порушив рішення, яке прийняв перед Богом; усе, що я казав, було обманом! Я справді не заслуговував жити! Я не міг більше гнатися за великими грошима й мусив присвятити свою енергію своєму обов’язку. Я міг знаходити час для монтажу відео, щоб заробляти гроші та виплачувати борги, доки це не заважало моєму обов’язку. Згодом я розвинув почуття ноші щодо свого обов’язку. Я закінчив відбір накопичених статей і зміг вкласти своє серце в зібрання.
Пізніше я прочитав ще один уривок Божого слова й здобув певне розуміння першопричини моєї прив’язаності до багатства, слави й вигоди. Всемогутній Бог говорить: «Насправді, якими б величними не були жадання людини, якими реалістичними або наскільки обґрунтованими не були б бажання людини, усе, чого людина хоче досягти, усе, що людина шукає, нерозривно пов’язане з двома словами. Ці два слова критично важливі для кожної людини впродовж її життя, і це те, що сатана має намір прищепити людині. Що це за два слова? Це “слава” й “вигода”. Сатана використовує дуже м’який метод, метод, який значною мірою узгоджується з уявленнями людей і не є дуже агресивним, аби люди несвідомо приймали його способи й закони виживання, ставили життєві цілі й життєві напрями та здобували життєві жадання. Хоч би якими пишномовними могли бути описи людей щодо їхніх життєвих жадань, ці жадання завжди обертаються навколо слави й вигоди. Усе, за чим упродовж свого життя женеться будь-яка велика чи знаменита людина, – насправді, будь-яка людина, – стосується лише цих двох слів: “слава” та “вигода”. Люди думають, що як тільки в них з’явиться слава й вигода, у них буде капітал, щоб насолоджуватися високим статусом і великим багатством, а також насолоджуватися життям. Вони думають, що як тільки вони матимуть славу й вигоду, вони матимуть капітал для пошуку задоволення та безрозсудної насолоди для плоті. Заради цієї слави й вигоди, яких люди так жадають, вони охоче й несвідомо віддають сатані свої тіла, серця і навіть усе, що в них є, включно зі своїми перспективами й долею. Вони роблять це без застереження, навіть без найменшого сумніву й ніколи не думаючи про те, щоб повернути собі все, що вони колись мали. Чи можуть люди зберігати будь-який контроль над собою, щойно вони так віддали себе сатані й стали вірними йому? Безперечно, ні. Вони перебувають під цілковитим і безроздільним контролем сатани. Вони повністю та безповоротно загрузли в цій трясовині й не здатні звільнитися. Щойно хтось занурюється в славу й вигоду, він більше не шукає світлого, справедливого або того, що є красивим і хорошим. Це відбувається тому, що принада слави й вигоди занадто велика для людей; це ті речі, яких люди можуть нескінченно прагнути впродовж усього свого життя і навіть упродовж усієї вічності. Хіба це не реальна ситуація?» (Слово, т. 2. Про пізнання Бога. Сам Бог, унікальний VI). Прочитавши Божі слова викриття, я зрозумів, що коренем мого постійного бажання заробляти більше грошей і викликати захоплення було те, що я був міцно зв’язаний «славою» й «вигодою». Змалечку я бачив, як родичі та друзі зверхньо ставляться до моїх батьків, і відчував, що жити так справді негідно, тому вирішив, що маю прагнути до процвітання й стати тим, ким захоплюються. Я жив за сатанинськими отрутами: «Людина дереться вгору; вода тече вниз» та «Виділяйся над іншими». Бачачи, як інші вкладають гроші в купівлю будинків і здобувають як славу, так і вигоду, я теж палко бажав використати цей метод, щоб виділитися й здобути захоплення друзів і родичів. Мені очевидно бракувало фінансових можливостей, проте я не вагаючись брав кредити, щоб купити будинок і машину, а також робив великі покупки, часто відвідував різні елітні заклади й купував предмети розкоші, видаючи себе за успішну людину. Хоча моє життя здавалося успішним і нескінченно гламурним, за лаштунками я був обтяжений виплатами за кредитами під високі відсотки. Щоб здобути захоплення інших, я став абсолютно поверховим і раз у раз відкидав Боже спасіння. Я взяв кредити на купівлю машини й будинку, заборгувавши на сотні тисяч, а потім зазнав подвійного удару від автокатастрофи й пандемії. Я проводив свої дні, ламаючи голову над тим, як перекрити один борг іншим. У той час мої борги затьмарили мій розум, і я посивів від переживань. Я відчував, що краще б мені померти. Після того як я знайшов Бога, Він відкрив для мене шлях, давши більше часу для зібрань і виконання моїх обов’язків, але коли мені трапився шанс заробити гроші, я захотів погнатися за грошима, славою й вигодою. Протягом усього цього шляху я продовжував гнатися за грошима, славою й вигодою, і навіть коли зрештою залишився побитим і зраненим, усе одно не знав, що треба повернутися назад. Моє серце стало абсолютно непоступливим! Стикаючись із Божим спасінням і піднесенням, я не лише не цінував цього, але й навіть думав, що мої обов’язки затримують мою гонитву за грошима, і я ледь не втратив шанс прагнути істини й бути спасенним. Я нарешті усвідомив, що гонитва за грошима, славою й вигодою – це шлях, з якого немає вороття, і якщо я не повернуся назад, то остаточно стану супутником сатани в смерті.
Я замислився: «Яке життя є справді цінним і значущим?». Я прочитав Божі слова: «Бог не просто платить ціну за кожну людину, за ті кілька десятиліть від її народження дотепер. З погляду Бога, ти приходив у цей світ незліченну кількість разів і перевтілювався незліченну кількість разів. Хто за це відповідає? За це відповідає Бог. Ти не можеш цього знати. Щоразу, як ти приходиш у цей світ, Бог особисто влаштовує для тебе упорядкування: Він визначає, скільки років ти житимеш, у якій сім’ї народишся, коли побудуєш дім і кар’єру, чим ти займатимешся в цьому світі та як ти зароблятимеш на життя. Бог упорядковує для тебе можливість заробити на кусок хліба, щоб ти міг безперешкодно виконувати свою місію в цьому житті. … Поки ти слідуєш за Богом, незалежно від того, страждаєш ти чи платиш ціну, ти насправді працюєш із Богом. Що Бог не просив би нас зробити, ми слухаємо Його слова та діємо згідно з ними. Не бунтуй проти Бога та не роби нічого, що Його засмучує. Щоб працювати з Богом, ти маєш трохи постраждати, а також дечого зректися й позбутися. Ти маєш відмовитися від слави та вигоди, від статусу, грошей і мирських задоволень – і навіть від таких речей, як шлюб, робота та твої плани на майбутнє в цьому світі. Чи знає Бог, що ти від усього цього відмовився? Чи бачить Він усе це? (Так.) Що зробить Бог, коли побачить, що ти від усього цього відмовився? (Бог втішиться й буде задоволений.) Бог не тільки буде задоволений, але й скаже: “Ціна, яку Я заплатив, принесла плоди. Люди хочуть працювати поруч зі Мною, вони рішуче налаштовані, і Я здобув їх”. Коли Бог задоволений або щасливий, радий або втішений, Він не лише займає таку позицію. Він також діє, і Він хоче бачити результати Своєї роботи, інакше Його вимоги до людей були б безглуздими. Благодать, любов і співчуття, які Бог виявляє до людини, – це не просто позиція, це також факт. Що це за факт? Він полягає в тому, що Бог вкладає в тебе Свої слова, просвітлюючи тебе, щоб ти міг бачити, що є любого в Ньому та в чому суть цього світу, щоб твоє серце сповнилося світлом і ти зрозумів Його слова та істину. Отож, ти, сам того не усвідомлюючи, здобуваєш істину. Бог виконує над тобою таку велику роботу в дуже практичний спосіб, щоб ти міг здобути істину. Коли ти здобуваєш істину, коли ти здобуваєш найцінніше – тобто вічне життя, ти догоджаєш Богу. Коли Бог бачить, що люди шукають істину та прагнуть співпрацювати з Ним, Він щасливий і задоволений. Тоді Він займає певну позицію, і поки Він має таку позицію, Він іде до роботи, і хвалить, і благословляє людину. Він каже: “Я винагороджу тебе благословеннями, на які ти заслуговуєш”. І тоді ти здобудеш істину та життя. Коли ти пізнаєш Творця та здобудеш Його схвалення, чи відчуватимеш ти все одно порожнечу в серці? Ні. Ти відчуватимеш задоволення й радість. Хіба не це означає, що життя має цінність? Це найцінніше й найзмістовніше життя» (Слово, т. 3. Промови Христа останніх днів. Плата ціни за здобуття правди має велике значення). Прочитавши Божі слова, я зрозумів, що сім’я, в якій я народився, і час, коли я знайду Бога й виконуватиму свої обов’язки, були вже давно впорядковані Богом. Саме Божа турбота й захист дозволили мені вижити в тій аварії, і саме Бог відкрив для мене шлях, дозволивши мені нарешті знову побачити світло після того, як я опинився в пастці боргів, і мати шанс виконувати обов’язки створеної істоти. Без Божого захисту сатана давно завдав би мені шкоди. Божі слова також дали мені життєвий орієнтир, дозволивши зрозуміти, що лише прагнення істини та виконання моїх обов’язків заради задоволення Бога є справді значущим і цінним. Я насолодився такою великою Божою благодаттю і Його благословеннями! Подумавши про це, я вирішив присвятити себе виконанню своїх обов’язків від усього серця, і доки це не заважатиме моєму обов’язку, я міг би знаходити трохи часу для монтажу відео, щоб заробляти невеликі гроші – якраз стільки, щоб покрити свої щомісячні платежі та витрати на проживання.
Через два місяці мене обрали лідером церкви. Я побачив, що бути лідером вимагає більше роботи й турбот, ніж відбір статей, і що це також забирає більше часу та енергії. Це означало б, що мої можливості заробляти гроші й далі зменшуватимуться. Але цього разу я був готовий поставити свої обов’язки на перше місце, тому повністю присвятив себе їх виконанню. На мій подив, через три місяці, коли я оформляв повернення податку на доходи фізичних осіб через телефон, я побачив, що відшкодування в розмірі 20 000 юанів було перераховано прямо на мій рахунок, що ідеально вирішило проблему з моєю іпотекою більш ніж на півроку. Я справді відчув на власному досвіді, що коли ти коришся Божим влаштуванням і впорядкуванням і якнайкраще виконуєш обов’язок створеної істоти, Бог відкриє для тебе шлях, щоб ти був одягнений, нагодований і міг жити далі.
Пройшовши через цей досвід, я зрозумів, що такі матеріальні речі, як гроші, слава й вигода, є абсолютно тимчасовими, а прагнення істини та її здобуття є набагато ціннішим і значущим. Я волію присвячувати більше свого часу та енергії своїм обов’язкам і прагнути виконувати їх, щоб віддячити за Божу любов!
