1. Ви свідчите, що Господь став плоттю, потай зійшов на землю та виконує роботу суду, починаючи з дому Божого. Як це можливо? Біблія прямо пророкує: «І того часу на небі з’явиться знак Сина Людського, і тоді заголосять всі земні племена, і побачать вони Сина Людського, що йтиме на хмарах небесних із великою потугою й славою» (Матвія 24:30). «Ото Він із хмарами йде, і побачить Його кожне око, і ті, що Його прокололи були, і всі племена землі будуть плакати за Ним» (Об’явлення 1:7). Ми віримо, що коли Господь повернеться, Він повинен іти на хмарах і відкрито явитися всім народам. Але ви свідчите, що Господь уже став плоттю і потай зійшов на землю, що цілковито відрізняється від нашого розуміння. Що тут відбувається?
Біблійні вірші для довідки:
«І ми маємо слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвиднятися, і світова зірниця засяє у ваших серцях, бо ви знаєте перше про те, що жодне пророцтво в Писанні від власного вияснення не залежить. Бо пророцтва ніколи не було з волі людської, а звіщали його святі Божі мужі, проваджені Духом Святим» (2 Петра 1:19–21).
«Ось іду, немов злодій! Блаженний, хто чуйний, і одежу свою береже, щоб нагим не ходити, і щоб не бачили ганьби його!» (Об’явлення 16:15).
«А коли ти не чуйний, то на тебе прийду, немов злодій, і ти знати не будеш, якої години на тебе прийду» (Об’явлення 3:3).
«Тому будьте готові і ви, бо прийде Син Людський тієї години, коли ви не думаєте!» (Луки 12:40).
«Бо як блискавка, блиснувши, світить із одного краю під небом до другого краю під небом, так буде Свого дня й Син Людський. А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього…» (Луки 17:24–25).
«А опівночі крик залунав: Ось молодий, виходьте назустріч!» (Матвія 25:6).
«Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду, і буду вечеряти з ним, а він зо Мною» (Об’явлення 3:20).
Відповідні слова Бога:
Кілька тисячоліть люди прагнули можливості стати свідками пришестя Спасителя. Люди прагнули побачити, як Ісус Спаситель на білій хмарі Сам сходить поміж тих, хто тужив і томився за Ним тисячі років. Люди також із нетерпінням чекали, щоб Спаситель повернувся та возз’єднався з ними; тобто чекали, щоб Ісус Спаситель, розлучений із людьми протягом тисяч років, повернувся та знову звершив роботу спокути, здійснену Ним серед юдеїв, щоб Він був милосердним до людей і любив їх, щоб простив людські гріхи та взяв їх на Себе, щоб навіть узяв на Себе всі людські переступи та спас людей від гріха. Ось чого люди прагнуть: щоб Ісус Спаситель був такий, як раніше, – Спаситель добрий, гідний любові та поваги, який ніколи не гнівається на людей і ніколи не докоряє їм, але прощає всі людські гріхи та бере їх на себе, який навіть помре на хресті за людей, як раніше. Відколи Ісус пішов, учні, що за Ним слідували, та всі святі, що були врятовані в Його ім’я, страшенно тужили за Ним і чекали Його. Усі, кого спасла благодать Ісуса Христа в період Благодаті, прагнуть настання того тріумфального дня в останні дні, коли Ісус Спаситель зійде на білій хмарі та явиться перед численними людьми. Звісно, того ж спільно бажають і всі, хто сьогодні приймає ім’я Ісуса Спасителя. Усі у всесвіті, хто знає про спасіння Ісуса Спасителя, відчайдушно жадають, щоб Ісус Христос раптом прийшов та здійснив те, про що Ісус казав, коли був на землі: «Я прийду так само, як пішов». Люди вірять, що після розп’яття та воскресіння Ісус повернувся на небо на білій хмарі, щоб зайняти Своє місце по правицю Всевишнього. Так само Ісус має знову зійти на білій хмарі (тій самій хмарі, на якій Він повернувся на небо) до тих, хто страшенно тужить за Ним тисячі років, і Він матиме образ юдея та юдейське вбрання. Явившись їм, Він обдарує їх їжею та зробить так, щоб для них забила жива вода, і житиме поміж людей, сповнений благодаті й любові, живий і реальний. У такі уявлення й вірять люди. Проте Ісус Спаситель цього не зробив; Він вчинив протилежне тому, що придумали люди. Він не прийшов до тих, хто жадав Його повернення, і не явився численним людям на білій хмарі. Він уже прийшов, та люди не знають і залишаються необізнаними. Люди просто безцільно на Нього чекають, не усвідомлюючи, що Він уже зійшов на «білій хмарі» (хмарі, що є Його Духом, Його словами, усім Його характером і всім, чим Він є), і зараз Він поміж громади переможців, яку зробить довершеною в останні дні. Люди цього не знають: незважаючи на всю любов і прихильність, яку святий Спаситель Ісус має до людей, як Він може вершити Свою роботу в цих «храмах», сповнених бруду й нечистих духів? Хоча люди чекали на Його пришестя, та як Він міг явитися тим, хто їсть плоть неправедних, п’є кров неправедних і вбирається в одяг неправедних, хто вірить у Нього, але не знає Його й постійно займається вимаганням у Нього? Люди знають лише, що Ісус Спаситель сповнений любові та переповнений милістю, що Він – жертва за гріх, наповнена спокутою. Однак людина й гадки не має, що Він – Сам Бог, сповнений праведності, величі, гніву та суду, Його є влада й гідність. Тож хоча люди сердечно прагнуть і жадають повернення Викупителя, хоча їхні молитви зворушують «Небо», але Ісус Спаситель не являється тим, хто вірить у Нього, але не знає Його.
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Спаситель уже повернувся на “білій хмарі”»
Якщо, як уявляє людина, Ісус прийде знову і в останні дні, як і раніше, буде називатися Ісусом і, як і раніше, прийде на білій хмарі, сходячи згори до людей в образі Ісуса, чи не буде це повторенням Його роботи? Чи може Святий Дух триматися за старе? Усе, у що вірить людина, – це поняття, і все, що людина розуміє, відповідає буквальному значенню, а також її уяві; такі поняття суперечать принципам роботи Святого Духа і не узгоджуються з намірами Бога. Бог не став би діяти таким чином; Бог не такий нерозсудливий і безглуздий, і Його робота не така проста, як ти собі уявляєш. Ґрунтуючись на всьому, що уявляє собі людина, Ісус прийде на хмарі і спуститься до вас. Ви узрите Того, Хто, будучи на хмарі, скаже вам, що Він – Ісус. Ви також узрите сліди від цвяхів на Його руках і дізнаєтеся, що Він – Ісус. І Він знову врятує вас і буде вашим могутнім Богом. Він врятує вас, подарує вам нове ім’я і дасть кожному з вас білий камінь, після чого вам буде дозволено увійти в царство небесне і бути прийнятими в рай. Хіба такі вірування не є уявленнями людини? Чи діє Бог відповідно до уявлень людини, а чи Він діє всупереч уявленням людини? Хіба всі уявлення людини не походять від сатани? Хіба не все в людині було зіпсовано сатаною? Якби Бог виконував Свою роботу відповідно до уявлень людини, чи не став би Він тоді сатаною? Хіба Він не був би того ж роду, що і створені істоти? Оскільки створені істоти тепер настільки розбещені сатаною, що людина стала втіленням сатани, якби Бог діяв відповідно до справ сатани, хіба Він тоді не був би в союзі з сатаною? Як може людина осягнути Божу роботу? Отже, Бог ніколи не діяв би відповідно до уявлень людини і ніколи не діяв би так, як ти собі уявляєш. Є ті, хто каже, що Сам Бог сказав, що Він прийде на хмарі. Це правда, що Бог Сам так сказав, але хіба ти не знаєш, що жодна людина не може осягнути таємниці Бога? Хіба ти не знаєш, що жодна людина не може пояснити слова Бога? Чи впевнений ти, без тіні сумніву, що ти був просвітлений та осяяний Святим Духом? Це ж не Святий Дух показав тобі це в такий безпосередній спосіб? Чи був це Святий Дух, який наставляв тебе, а чи твої власні уявлення змусили тебе так думати? Ти сказав: «Це було сказано Самим Богом». Але ми не можемо використовувати наші власні поняття і уми, щоб виміряти слова Бога. Що стосується слів, сказаних Ісаєю, чи можеш ти з абсолютною впевненістю пояснити його слова? Чи ти наважишся пояснити його слова? Оскільки ти не наважуєшся пояснити слова Ісаї, чому ти наважуєшся пояснити слова Ісуса? Хто більший – Ісус чи Ісая? Оскільки відповідь на це питання – Ісус, чому ти пояснюєш слова, сказані Ісусом? Чи Бог розповів би тобі про Свою роботу заздалегідь? Жодна створена істота не може знати, навіть посланці на небесах, ні Син Людський, то як же ти міг би знати?
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Бачення роботи Бога (3)»
Боже з’явлення стосується того, що Бог особисто приходить на землю працювати, сходячи до людей, щоб здійснити роботу із започаткування одного періоду та закінчення іншого зі Своєю власною ідентичністю та характером і в такий спосіб, який притаманний Йому. Таке з’явлення не є якимось видом церемонії. Це не знак, не образ, не чудо чи різновид грандіозного видіння, і тим більше це не якийсь релігійний процес. Радше це реальний, дійсний факт, якого будь-хто може торкнутися та який будь-хто може побачити. Таке з’явлення не заради того, щоб робити щось формально, не для короткострокової роботи. Натомість воно заради етапу роботи в Божому плані управління. Боже з’явлення завжди змістовне й завжди має певний стосунок до Його плану управління. Те, що тут називається «явленням», – це абсолютно не така Божа «поява», при якій Він скеровує, направляє і просвітлює людину. Щоразу, як Бог являється, Він здійснює етап Своєї великої роботи. Ця робота відрізняється від тієї роботи, яка здійснювалася у будь-який інший період. Людині її неможливо уявити, і людина її ніколи раніше не переживала. Це робота, яка розпочинає новий період і завершує старий, і це новіший та вищий етап роботи зі спасіння людства; навіть більше – це та робота, яка веде людство в новий період. Ось у цьому полягає значимість Божого з’явлення.
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Додаток 1. Явлення Бога принесло новий період»
Зараз почалася нова Божа робота, і це також початок нового періоду. Бог приводить у Свій дім тих, хто був викуплений, щоб почати Свою нову роботу спасіння. Цього разу робота спасіння ретельніша, ніж у минулі часи. То не Святий Дух діє в людині, щоб змусити її змінюватися самостійно, і то не тіло Ісуса з’являється серед людей, щоб виконати цю роботу, і найменше ця робота виконується іншими засобами. Натомість це втілений Бог, Який виконує роботу і Сам керує нею. Він робить це таким чином, щоб привести людину до нової роботи. Хіба це не чудово? Бог не виконує цю роботу через частину людства або через пророцтва; натомість Бог виконує її Сам. Хтось може сказати, що то не велика справа та що вона не може принести людям екстазу. Та Я тобі скажу, що Божа праця – не лише це, а й щось набагато величніше й більше.
Цього разу Бог приходить виконувати роботу не в духовному тілі, а в дуже звичайному. Крім того, це тіло другого втілення Бога, і це також тіло, через яке Бог повертається до плоті. Це дуже звичайна плоть. Дивлячись на Нього, ти не можеш побачити нічого, що б виділяло Його з-поміж інших, але ти можеш здобути від Нього раніше нечувані істини. Просто ця непримітна плоть є втіленням усіх Божих слів істини, носієм Божої роботи в останні дні та вираженням, за яким людина розуміє весь Божий характер. Чи ти не палко бажаєш побачити Бога на небесах? Чи ти не палко бажаєш зрозуміти Бога на небесах? Чи ти не палко бажаєш побачити місце призначення людства? Він розповість тобі всі ці таємниці – таємниці, які жодна людина ніколи не могла тобі розказати, і Він також розповість тобі про істини, яких ти не розумієш. Він – твоя брама до царства та твій провідник у новий період. Ця звичайна плоть містить багато таємниць, незбагненних для людини. Його вчинки є для тебе незбагненними, та вся мета роботи, яку Він виконує, є достатньою, щоби дати тобі можливість побачити, що Він не проста плоть, як вважають люди, бо Він представляє Божі наміри в останні дні й Божу турботу про людство в останні дні. Хоча ти не можеш почути Його слова, що ніби стрясають небеса й землю, хоча ти не можеш побачити Його очі, котрі наче вогняне полум’я, і хоча ти не можеш отримати дисциплінування Його залізним жезлом, та все ж ти можеш почути з Його слів, що Бог гнівається, і зрозуміти, що Бог проявляє милосердя до людства, і побачити праведний характер Бога і Його мудрість, і, навіть більше, оцінити Боже піклування про все людство. Робота Бога в останні дні полягає в тому, щоб дозволити людині побачити на землі Бога, що на небесах, Який живе поміж людьми, і дати людині змогу пізнати Бога, скоритися Йому, боятися й любити Його. Ось чому Він вдруге повернувся у плоті.
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Чи ти знав? Бог учинив велику справу серед людей»
Таке неважко дослідити, але для цього кожен із нас спершу мусить знати цю одну істину: Він, хто є Бог утілений, матиме сутність Бога, і Він, хто є Бог утілений, матиме вираження Бога. Оскільки Бог стає плоттю, Він принесе ту роботу, яку наміряється виконати, і оскільки Бог стає плоттю, Він висловить те, чим Він є, і зможе принести людині істину, подарувати їй життя та вказати їй дорогу. Плоть, що не має Божої сутності, – то безперечно не втілений Бог; у тому немає сумніву. Якщо людина має намір дослідити, чи то втілена плоть Божа, то мусить підтвердити це за характером, який Він виражає, і словами, які Він каже. Тобто, щоб підтвердити, чи це втілена Божа плоть, чи ні, і чи є це істинним шляхом, чи ні, потрібно розрізняти на основі Його сутності. Отже, при визначенні, чи є це плоть утіленого Бога, ключ полягає в Його сутності (Його роботі, Його висловлюваннях, Його характері та багатьох інших аспектах), а не у зовнішньому вигляді. Якщо людина пильно розглядає лише Його зовнішній вигляд і внаслідок цього упускає з виду Його сутність, це показує, що людина темна й нетямуща. Зовнішність не може визначати сутності; більше того, Божа робота ніколи не може відповідати людським уявленням. Хіба зовнішність Ісуса не суперечила людським уявленням? Хіба Його лик і вбрання не могли надавати хоч якісь підказки щодо Його істинної ідентичності? Хіба найперші фарисеї не виступили проти Ісуса якраз тому, що дивилися єдино на Його зовнішність і свідомо не приймали слова з Його вуст? Моя надія – у тому, що кожен брат і кожна сестра, що шукають явлення Бога, не повторять трагедії минулого. Ви не повинні стати сучасними фарисеями та знову прибити Бога до хреста. Ви мусите ретельно обдумати, як привітати повернення Бога, і ви мусите ясно розуміти, як бути тим, хто кориться істині. Це відповідальність усякого, хто чекає повернення Ісуса на хмарі. Ми мусимо протерти наші духовні очі, щоб вони були ясні, і не загрузати у словах перебільшених вигадок. Ми мусимо подумати про реалістичну роботу Бога та поглянути на практичний аспект Бога. Не надто захоплюйтесь і не тоніть у фантазіях, постійно прагнучи дня, коли Господь Ісус на хмарі раптово зійде поміж вас і забере вас, тих, які Його ніколи не знали, і не бачили, і не відають, як слідувати Його волі. Краще подумати про щось практичніше!
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Передмова»
Ви не знаєте, хто такий Бог, ви не знаєте, хто такий Христос, ви не знаєте, як боятися Єгову, ви не знаєте, як увійти в роботу Святого Духа, і ви не знаєте, як відрізнити роботу Самого Бога від людського введення в оману. Ти вмієш лише засуджувати кожне слово істини, сказане Богом, яке не відповідає твоїм власним думкам. Де твоя смиренність? Де твоя покора? Де твоя відданість? Де твоє ставлення пошуку істини? Де твоє богобоязливе серце? Кажу вам: ті, хто вірить у Бога через знамення, – то, безперечно, група, що буде знищена. Ті, хто не здатен прийняти слова Ісуса, який повернувся у плоті, – безперечно, породження геєни, нащадки архангела, категорія, що буде знищена назавжди. Багатьом людям може бути байдуже до Моїх слів, та Я все одно хочу сказати кожному так званому святому, що слідує за Ісусом: коли ви на власні очі побачите, як Ісус зійде з неба на білій хмарі, це буде час привселюдного явлення Сонця праведності. Може, для тебе то буде час великого захвату, але мусиш знати, що час, коли ти узриш, як Ісус спускається з неба, – то також час, коли ти зійдеш у пекло, щоб бути покараним. То буде час проголошення кінця Божого плану управління, і саме тоді Бог винагородить добрих і покарає злих. Бо суд Бога завершиться, коли люди ще не бачитимуть знамень, а буде лише висловлення істини. Ті, хто приймає істину та не шукає знамень, і так були очищені, будуть приведені до Божого трону й увійдуть в обійми Творця. Тільки ті, хто наполегливо вірить, що «Ісус, що не їде на білій хмарі, – то неправдивий христос», будуть піддані вічному покаранню, бо вони вірять лише в Ісуса, який являє знамення, але не визнають Ісуса, який висловлює суворий суд і вивільняє життя й істинний шлях. Тож може бути лише так, що Ісус розбереться з ними, коли відкрито повернеться на білій хмарі. Вони занадто вперті, занадто впевнені в собі, занадто зарозумілі. Як міг би Ісус винагородити таких покидьків? Повернення Ісуса – то велике спасіння для тих, хто здатен прийняти істину, але для тих, хто не здатен її прийняти, це знак засудження. Ви мусите вибирати власний шлях і не маєте богозневажати Святого Духа й відкидати істину. Ви не маєте бути необізнаними та зарозумілими, а мусите бути такими, хто кориться керівництву Святого Духа, жадає істини й шукає її; тільки так ви отримаєте користь. Раджу вам обережно йти шляхом віри в Бога. Не кваптеся з висновками свавільно; навіть більше того, у своїй вірі в Бога не будьте легковажними та недбалими. Ви мусите знати, що ті, хто вірить у Бога, мають принаймні мати смиренні й богобоязливі серця. Ті, хто чув істину, але все ж дивляться на неї зверхньо, дурні й нетямущі. Ті, хто чув істину, але все ж легковажно квапиться з висновками чи засуджує її, – зарозумілі люди. Жоден, хто вірить в Ісуса, не годен проклинати чи засуджувати інших. Усі ви повинні бути тими, хто має розум і приймає істину.
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. До часу, коли ти узриш духовне тіло Ісуса, Бог відновить небо й землю»
