6. Я вірю, що Бог є, але я ще молодий, мені потрібно багато працювати заради сім’ї та своєї кар’єри, і я ще стільки всього хочу зробити. Чи буду я однаково спасенний, якщо зачекаю до старості, коли матиму час вірити в Бога?
Біблійні вірші для довідки:
«Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою?» (Матвія 16:26).
Відповідні слова Бога:
Нині час, коли Мій Дух виконує велику роботу, і час, коли Я розпочинаю Свою роботу серед поганських народів. Ба більше, це час, коли Я класифікую всіх створених істот, поміщаючи кожну до її власної категорії, щоб Моя робота могла провадитися швидше й була більш здатна досягти результатів. Отже, Я досі прошу від вас: всім своїм єством віддайся всій Моїй роботі, ба більше, ясно розпізнай і точно роздивись усю роботу, яку Я здійснив у тобі, і присвяти всі свої зусилля Моїй роботі, щоб вона змогла досягти кращих результатів. Ось що ти маєш зрозуміти. Утримайтеся від боротьби між собою, від пошуків виходу чи комфорту для своєї плоті, щоб уникнути затримки Моєї роботи й відкладення твого прекрасного майбутнього. Це зовсім не захистить тебе, а може лише призвести до твого руйнування. Хіба це не було б безглуздо з твого боку? Те, чим ти жадібно насолоджуєшся сьогодні, – це саме те, що руйнує твоє майбутнє, тоді як біль, який ти терпиш сьогодні, – це саме те, що захищає тебе. Ти маєш чітко усвідомлювати ці речі, щоб не впасти в спокуси, яких тобі буде тяжко позбутися, і щоб уникнути помилкового входження в густий туман нездатним знайти сонце. Коли густий туман розвіється, ти опинишся на суді великого дня.
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Робота з поширення Євангелія – це також робота зі спасіння людини»
Ті, хто живе поза Моїм словом, тікаючи від страждань випробувань, – чи не всі вони тиняються світом? Вони подібні до осіннього листя, що тріпотить то тут, то там, не маючи місця для спочинку, а тим паче Моїх слів розради. Хоча Моя кара й рафінування не слідують за ними, чи ж вони не жебраки, що тиняються з місця на місце, блукаючи вулицями за межами Царства Небесного? Чи дійсно світ – твоє місце спочинку? Чи дійсно ти можеш, уникаючи Моєї кари, добитися від світу хоч найменшої усмішки задоволення? Чи справді ти можеш своєю минущою втіхою приховати порожнечу у своєму серці, порожнечу, яку неможливо утаїти? Може, ти й здатен обдурити всіх у своїй сім’ї, але ти ніколи не зможеш обдурити Мене. Через те, що твоя віра надто мізерна, ти досі, до цього дня, безсилий знайти хоч якісь із принад, що їх може запропонувати життя. Я закликаю тебе: краще щиро витратити половину твого життя заради Мене, ніж провести все твоє життя в посередності та марних клопотах задля плоті, терплячи всі ті страждання, які людині ледь можна витримати. Для чого це – так дорожити собою й утікати від Моєї кари? Для чого це – ховатися від Моєї миттєвої кари лише для того, щоб пожинати вічність сорому, вічність кари? Насправді Я нікого не схиляю під Свою волю. Якщо хтось справді бажає підкоритись усім Моїм планам, Я не ставився б до нього погано. Але Я вимагаю, щоб усі люди вірили в Мене так само, як Йов вірив у Мене, Єгову. Якщо ваша віра більша за віру Хоми, то ваша віра отримає Мою похвалу, у вашій відданості ви знайдете Моє блаженство, і ви неодмінно знайдете Мою славу у своїх днях.
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Що значить бути реальною людиною»
Прокиньтеся, браття! Прокиньтеся, сестри! Мій день настане без зволікання; час – це життя, і вловити час – значить врятувати життя! Цей час уже на порозі! Якщо ви провалите вступний іспит до коледжу, ви можете готуватися до нього знову і знову. Проте Мій день не буде відкладено надалі. Пам’ятайте! Пам’ятайте! Це Мої добрі слова напучування. Кінець світу розгорнувся на ваших очах, і незабаром прийде велика катастрофа. Що важливіше: ваше життя чи ваш сон, ваша їжа, питво та вбрання? Настав час зважити все це. Не сумнівайтеся більше! Ви занадто боїтеся сприймати ці речі серйозно, чи не так?
Яке жалюгідне! Яке бідне! Яке сліпе! Яке жорстоке людство! Воістину, ви глухі до Мого слова – невже Я даремно говорю з вами? Ви досі такі недбалі – чому? Чому так? Невже ви ніколи над цим не задумувалися? Для кого Я це кажу? Вірте у Мене! Я – ваш Спаситель! Я – ваш Всемогутній! Будьте пильними! Будьте пильними! Втрачений час ніколи не повернеться – пам’ятайте про це! Немає у світі ліків, які лікують жаль! Як же Мені говорити з вами? Хіба Моє слово не варте вашого уважного, багаторазового міркування? Ви такі недбалі до Мого слова й так безвідповідально ставитеся до свого життя; як мені винести це? Як?
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Висловлювання Христа на початку, Глава 30»
У процесі засвоєння людиною знань сатана використовує всілякі методи, будь то розповідання історій, просто надання їй якогось окремого знання або надання їй можливості задовольняти свої бажання чи амбіції. Яким шляхом сатана хоче повести її? Люди думають, що в засвоєнні знань немає нічого поганого, що це цілком природно. Висловлюючись так, щоб це звучало привабливо, плекати високі жадання або мати амбіції – значить мати стимул, і це мусить бути правильним шляхом у житті. Хіба спосіб життя людей, за якого вони можуть реалізувати свої власні жадання або успішно побудувати кар’єру, не більш славний? Чинячи так, людина може не тільки вшанувати своїх предків, але й має нагоду залишити свій слід в історії – хіба це не добре? Це добре в очах мирських людей, і для них це має бути правильним і позитивним. Однак, чи сатана зі своїми зловісними мотивами просто виводить людей на такий шлях і на цьому все? Звичайно, що ні. Насправді, якими б величними не були жадання людини, якими реалістичними або наскільки правильними не були б бажання людини, усе, чого людина хоче досягти, усе, що людина шукає, нерозривно пов’язане з двома словами. Ці два слова критично важливі для кожної людини впродовж її життя, і це те, що сатана має намір прищепити людині. Що це за два слова? Це «слава» й «вигода». Сатана використовує дуже м’який метод, метод, який значною мірою узгоджується з уявленнями людей і не є дуже агресивним, щоб змусити людей несвідомо приймати його способи й закони виживання, розвивати життєві цілі й життєві напрями й приходити до наявності життєвих жадань. Хоч би якими пишномовними могли бути описи людей щодо їхніх жадань, вони завжди обертаються навколо слави й вигоди. Усе, за чим слідує в житті будь-яка велика чи знаменита людина, – насправді, будь-яка людина – це гонитва впродовж усього життя, що стосується лише цих двох слів: «слава» та «вигода». Люди думають, що як тільки в них з’явиться слава й вигода, у них буде капітал, щоб насолоджуватися високим статусом і великим багатством, а також насолоджуватися життям. Вони думають, що як тільки вони матимуть славу й вигоду, вони матимуть капітал для пошуку задоволення та безрозсудної насолоди плоті. Заради цієї слави й вигоди, яких люди так жадають, вони щасливо й несвідомо віддають сатані свої тіла, серця і навіть, усе, що в них є, включно зі своїми перспективами й долею. Вони роблять це без застереження, без найменшого сумніву і навіть не знають про необхідність повернути собі все, що вони колись мали. Чи можуть люди зберігати будь-який контроль над собою, якщо вони в такий спосіб віддали себе сатані й отак стали вірними йому? Безперечно, ні. Вони перебувають під цілковитим і безроздільним контролем сатани. Вони повністю та безповоротно загрузли в цій трясовині й не здатні звільнитися. Щойно хтось занурюється в славу й вигоду, він більше не шукає світлого, справедливого, або того, що є красивим і хорошим. Це відбувається тому, що для людей принада слави й вигоди занадто велика; це ті речі, яких люди можуть нескінченно прагнути впродовж усього свого життя і навіть упродовж усієї вічності. Хіба це не реальна ситуація?
«Слово, т. 2. Про пізнання Бога. Сам Бог, унікальний VI»
Сатана використовує славу й вигоду, щоб контролювати думки людей, змушуючи людей думати лише про ці дві речі. Вони борються за славу й вигоду, зносять труднощі заради слави й вигоди, терплять приниження й несуть тяжкі ноші заради слави й вигоди, жертвують усім, що в них є, заради слави й вигоди, і ухвалюють кожне судження або рішення заради слави й вигоди. Так сатана накладає на людей невидимі кайдани, і, коли на них ці кайдани, у них немає ні здатності, ні мужності, щоб звільнитися. Несвідомо вони несуть ці кайдани, крок за кроком просуваючись уперед із великими труднощами. Заради цієї слави й вигоди людство відходить від Бога, зраджує Його та стає дедалі нечестивішим. Так серед сатанинської слави й вигоди знищується покоління за поколінням.
«Слово, т. 2. Про пізнання Бога. Сам Бог, унікальний VI»
Бог шукає тих, хто прагне, щоб Він з’явився. Він шукає тих, хто здатний почути Його слова та не забуває Його доручення; тих, хто віддає Йому своє серце й тіло. Він шукає тих, хто перед Ним покірний, наче дитя, і не чинить Йому опір. Якщо ти присвятиш себе Богу, що б за сила не чинила тобі перепони, то Бог прихильно погляне на тебе й обдарує тебе Своїми благословеннями. Коли ти маєш високий статус, прекрасну репутацію, багатство знань, безліч майна й підтримку багатьох людей, проте залишаєшся непотривоженим цими речами й досі приходиш до Бога, щоб прийняти Його заклик та доручення, і робити те, про що Бог тебе просить, то все, що ти робитимеш, буде найзначнішою справою на землі та найсправедливішим ділом людського роду. Якщо ж ти відвернешся від Божого зову заради високого становища та власних цілей, то все, що ти робитимеш, буде прокляте Богом й зненавиджене Ним. Ти можеш бути президентом або науковцем, священиком або старійшиною, та як би високо ти не стояв, усе одно будеш невдахою, якщо покладатимешся у своїх ділах тільки на власні знання й талант. І тоді ніколи не буде тобі благословення Божого, адже Бог не прийме нічого, що ти робитимеш, і не визнає, що твоя справа справедлива, і не прийме, що ти працюєш на користь роду людського. Бог скаже, що все, що ти робиш, – це використання знань і сили людства для того, щоб позбавити людину Божого захисту, і це заперечення Божих благословень. Він скаже, що ти ведеш рід людський у темряву, до смерті та початку безмежного існування, у якому людина втратила Бога та Його благословення.
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Додаток 2. Бог володарює над долею всього людства»
Бог оплакує майбутнє людства, Він побивається через занепад людства, Йому болить, що людство крок за кроком прямує до деградації й до дороги, з якої немає вороття. Ніхто ніколи не замислювався над таким: куди може рухатись таке людство, яке вкрай розбило Боже серце та зреклося Його у пошуках лукавого? Саме з цієї причини ніхто не намагається відчути Божий гнів, ніхто не шукає способу, який догоджає Богу, або не намагається наблизитися до Бога, і, навіть більше, ось чому ніхто не намагається цінувати біль і скорботу Бога. Навіть зачувши голос Божий, людина продовжує прямувати власним шляхом, продовжує відвертатися від Бога, уникає Божої благодаті й турботи, гребує Його істиною, вважаючи за краще продатися сатані, ворогові Божому. І хто замислювався над таким: якщо людина буде закоренілою у своїй впертості, як поставиться Бог до такого людства, яке цілковито нехтує Ним Його? Ніхто не знає, що причина постійних Божих нагадувань і напучувань до людини полягає в тому, що Він підготував у Своїх руках досі небачене лихо, яке буде нестерпним для плоті й душі людини; воно не лише каратиме плоть, але й націлиться на людську душу. Вам варто це знати: коли Божий план зазнає невдачі, коли Його нагадування й напучування не будуть відплачені, яким видом гніву Він тоді вибухне? Нічого подібного ніколи не переживала й не знала жодна створена істота. І тому Я кажу: це лихо є безпрецедентним і ніколи не повториться. Адже Божий план полягає у тому, щоб сотворити людство лише цього разу та врятувати людство лише цього разу. Це вперше, і це також востаннє. А отже, нікому не дано оцінити кропіткі наміри та палке передчуття, з якими Бог спасає людство цього разу.
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Бог – джерело людського життя»
