13. Мої дебати з пастирями
У січні 2019 року друг дав мені свідчення про роботу Всемогутнього Бога в останні дні. Тоді я прочитав слова Всемогутнього Бога, і вони мене дуже захопили. Для мене це було відкриттям нової істини – я був безмежно щасливий. Всемогутній Бог пояснив таємниці Біблії, таємниці втілення, корінь людської розбещеності та шлях до позбавлення від гріха, очищення й спасіння. Жодна людина не змогла б вимовити такі слова. Я відчув, що це голос Бога, що Всемогутній Бог – це Господь Ісус, Який повернувся. Тож я з радістю прийняв його й поділився цією неймовірною новиною зі своєю сім’єю. Моя мама, тітка й кілька братів та сестер прийняли Всемогутнього Бога. Ми збиралися й щодня читали Божі слова, насолоджуючись істинами, які висловив Всемогутній Бог. Ми відчували, що отримуємо дуже багато, набагато більше, ніж за всі ті роки в релігії.
Невдовзі місцева пастирка й диякони в нашому селі дізналися про мою віру. Одного вечора до мене несподівано прийшов диякон і запитав: «Чому ви з мамою не відвідуєте богослужіння?». Я сказав йому: «Я більше не ходжу до церкви, бо Господь Ісус повернувся – Він є Всемогутнім Богом. Я прочитав багато слів Всемогутнього Бога, і я просто вражений. Я ніколи не читав нічого настільки нечуваного. Всемогутній Бог розкрив багато біблійних таємниць. Я переконався, що слова Всемогутнього Бога – це істина, і Він є тим самим Господом Ісусом, Який повернувся й на Якого ми чекали». Він вислухав мене, а потім із сумнівом відповів: «Господь Ісус повернувся? Як таке можливо?». Я сказав йому: «Всемогутній Бог започаткував період Царства й Він виконує нову роботу. Період Благодаті залишився в минулому, і Святий Дух більше не працює в релігійних церквах. Це як тоді, коли Господь Ісус прийшов працювати. Люди покинули храм і пішли за Ним. Тепер нам потрібно йти в ногу з новою Божою роботою, щоб бути спасенними Богом в останні дні». Коли він побачив мою рішучість вірити у Всемогутнього Бога, то сказав, що мене виключать, і просто пішов. Після цього пастирка й диякони пішли й почали дошкуляти сім’ї, яка щойно прийняла Божу роботу останніх днів. Пастирка сказала їм: «Ви приєдналися до Церкви Всемогутнього Бога й не відвідуєте наші богослужіння. Вас обдурили – Господь не повернувся. Як пастирка, я знаю в Біблії все. Якби Всемогутній Бог справді був Господом Ісусом, Який повернувся, я б точно про це знала». Вона також додала: «Якщо ви наполягаєте на тому, щоб піти із церкви, вам доведеться сказати перед усіма, що ви відвернулися від Ісуса. Крім того, церква не надаватиме вам жодної допомоги. У неділю ви маєте прийти до церкви, щоб викреслити свої імена й оголосити про це всій громаді. Інакше вас виженуть із села». Я був дуже розлючений. Кожен має право на свободу віросповідання, але вони використовували такі підлі методи, щоб не дати людям досліджувати істинний шлях. Якби вони були добрими слугами, у них було б серце, що шукає, і вони б дізналися, чим є Церква Всемогутнього Бога, та дослідили роботу Всемогутнього Бога. Але зіткнувшись із поверненням Господа, вони просто сліпо опиралися цьому й засуджували це. Хіба ж вони шукають істину? Наступного дня я пішов провідати ту сім’ю, якій заважала пастирка. Брат сказав, що вони вірять, що Всемогутній Бог – це істинний Бог, тож навіть якщо їх виженуть із села, вони й надалі віритимуть у Нього. Після цього пастирка поширювала безпідставні чутки й облуду, щоб не дати людям досліджувати істинний шлях. Це показало мені, що вірити в Бога й слідувати за Ним – справа не з легких. Господь Ісус зазнав утисків від юдейської релігії, коли Він прийшов і працював. Тоді мало хто послідував за Ним. Тепер Всемогутній Бог прийшов працювати, і Він так само зазнає утисків від релігійного світу. Більшість людей вірить духовенству, слухає його й не хоче приймати пришестя Господа. Це також прояснило для мене один факт: істинний шлях ще з давніх-давен утискали. Мало хто приймає істинний шлях і слідує за Богом, тоді як багато хто поклоняється людям і йде за пастирями в релігії. Хоч пастирка й перешкоджала нам і переслідувала нас, ми прийняли істинний шлях і знайшли шлях до вічного життя. Ми благословенні. Розуміння цього зміцнило мою віру слідувати за Всемогутнім Богом.
Згодом пастирка доповіла про мою віру у Всемогутнього Бога Церковній Асоціації. Одного вечора вона прийшла до мого дому, привівши із собою чимало людей. Вона сказала мені піти до будинку одного диякона й чітко пояснити мою віру у Всемогутнього Бога всьому духовенству та співпрацівникам. Вони були такими злими – вони противилися Божій роботі в останні дні й засуджували її. Мені забракло сміливості зустрітися з ними. Але я знав, що якщо я не піду на зустріч із ними, вони просто вигадуватимуть безпідставні чутки. Бог обдарував мене благодаттю, дозволивши почути Його голос і зрозуміти деякі істини. І тепер, коли Йому потрібно, щоб я свідчив про Його роботу, я не міг просто втекти. Тож я помолився: «Всемогутній Боже, будь ласка, спрямуй мене й дай мені потрібні слова, щоб я мав віру свідчити про Твою роботу». Коли я прийшов до будинку диякона, то сів на стілець і побачив, що навколо мене сидить понад десять людей. Серед них було п’ять пастирів із Церковної Асоціації, а також місцеве духовенство й деякі члени громади. Коли я побачив там стільки людей, я знову злякався, бо не знав, чого чекати далі. У своєму серці я безупинно молився Богові, щоб Він допоміг мені заспокоїтися. Поступово мій страх минув, бо я знав, що Всемогутній Бог зі мною. Старша пастирка із Церковної Асоціації дуже суворо запитала мене: «Чому ви з мамою та бабусею не відвідуєте богослужіння? Ти знаєш, що таке церква? Ти усвідомлюєш, що покинути її – це означає зрадити Господа Ісуса, і Він покине тебе?». Я відповів їй: «Господь Ісус казав нам: “Бо де двоє чи троє в Ім’я Моє зібрані, там Я серед них” (Матвія 18:20). Що таке істинна церква? Для церкви не має значення, скільки в ній членів чи де вона розташована. Скільки б людей не збиралося, якщо там є робота Святого Духа, Божа присутність і пожива істиною – це і є церква. А тепер подивіться на сучасну церкву: чи є в ній робота Святого Духа? Чи приносить читання Божого слова просвітлення? Чи приносять богослужіння радість і чи дають вони поживу? Пастирі просто проповідують про одне й те саме, і це зовсім не допомагає людям у їхньому прагненні пізнати Господа. Віруючі не отримують жодної поживи для життя. Вони слабкі й негативно налаштовані, женуться за багатством і упиваються світськими речами. Сучасна церква схожа на храм часів Господа Ісуса – вона втратила роботу Святого Духа й не може називатися істинною церквою. Чому тепер ми хочемо вірити у Всемогутнього Бога й більше не відвідуємо богослужіння? Тому що все, що висловив Всемогутній Бог, є істиною. Він розкрив стільки прихованих таємниць Біблії. Читання слів Всемогутнього Бога дійсно відкрило мені очі, освітило моє серце й наситило мій дух. Це і є результат роботи Святого Духа. Всемогутній Бог – це поява істинного Бога, а Церква Всемогутнього Бога – це істинна церква. Сьогодні багато істинно віруючих з різних релігій і деномінацій, які чекають на пришестя Господа, читають слова Всемогутнього Бога в інтернеті різними способами. Вони переконалися, що це Божий голос. Чому ж ви не хочете шукати й досліджувати це? Ви ж пастирі, проповідники в церкві. Ви повинні активно вести віруючих, щоб вітати Господа. Оце б означало взяти відповідальність за їхні життя!». Коли я закінчив, усі мовчали.
Згодом та пастирка запитала мене: «Ти кажеш, що Господь Ісус повернувся. Звідки тобі знати?». Потім вона відкрила Біблію і, вказуючи на якийсь вірш, сказала мені: «У Біблії сказано: “А про день той й годину не знає ніхто: ані Анголи небесні, ані Син, лише Сам Отець” (Матвія 24:36). Це означає, що ніхто не знатиме, коли прийде Господь. То звідки тобі це знати?». Я відповів: «Якби ніхто взагалі не знав, що Він прийшов, як би ми Його зустріли? Слова з Біблії “А про день той й годину не знає ніхто” означають, що ніхто не знає точного часу Його приходу, але Він заговорить після того, як прийде; Він з’явиться, щоб виконати Свою роботу. Коли ми почуємо голос Господа й побачимо істини, які Він висловив, хіба ми не зрозуміємо, що Він повернувся? Як сказав Господь Ісус: “А опівночі крик залунав: Ось молодий, виходьте назустріч!” (Матвія 25:6). “Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду, і буду вечеряти з ним, а він зо Мною” (Об’явлення 3:20). Тож головне для того, щоб зустріти Господа – це прислухатися до Його голосу. Якщо ми почуємо, як хтось гукає, що прийшов молодий, тобто свідчить, що Господь повернувся, ми повинні вийти Йому назустріч і смиренно прислухатися до голосу Господа. Тільки така людина є мудрою дівою, яка може зустріти Господа й бенкетувати з Ним. Якщо ж думати так, як ви, то ніхто нічого не знатиме навіть після того, як Господь прийде. Тоді як можна пояснити всі ці біблійні вірші, і як вони здійсняться?». Я також навів їм приклад. Я сказав: «Згадайте часи, коли Господь Ісус прийшов працювати. Спочатку ніхто не визнавав Його Богом. Коли Він почав працювати й говорити, Святий Дух засвідчив: “Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!” (Матвія 3:17). Після цього Він почав являти знамення та чудеса, зцілювати хворих, виганяти демонів, проповідувати шлях покаяння й прощати людські гріхи. Він започаткував роботу спокути в період Благодаті. І лише тоді люди визнали Господа Ісуса як Відкупителя людства, як Самого Бога. Хіба наша віра в Господа не ґрунтується виключно на Його роботі та словах? Великі лиха вже почалися – усі пророцтва про пришестя Господа здійснилися. Він повернувся й працює. Він висловлює істини, необхідні для того, щоб очистити й спасти людство, і Він виконує роботу суду, починаючи з Божого дому. Він створив групу переможців. Це факти, які ніхто не може заперечити. Ми не можемо пасивно чекати своєї загибелі, оцінюючи Божу роботу на основі наших уявлень і фантазій. Так ми втратимо свій шанс зустріти Господа». Після цього молода пастир із Церковної Асоціації розлютилася й запитала мене: «Цей Всемогутній Бог, де Він? Ти Його бачив? Якщо ні, то як ти можеш бути впевненим, що Він є Господом Ісусом, Який повернувся?». У відповідь я запитав її: «Ви вірите в Господа Ісуса – а ви Його бачили? Ніхто з нас не бачив Господа, то чому ж ми в Нього віримо?». Ніхто з них не відповів. Тоді я сказав: «Хіба тоді, коли Господь Ісус працював у плоті, Його не бачило багато людей? Первосвященники, книжники та фарисеї бачили обличчя Господа, але чи впізнали вони в Ньому Господа? Чи пішли вони за Ним? Вони не тільки не пішли за Ним, але й засудили та відкинули Його, і зрештою Господа Ісуса розіп’яли на хресті. Про що це свідчить? Навіть якщо ви бачите Господнє обличчя, але не знаєте Його й не можете розпізнати Його голос, ви все одно будете противитися Йому, і Він вас засудить. Якби ви народилися в той період, побачили Господа Ісуса й почули Його проповіді, чи визнали б ви Його Христом? Складно сказати». Коли я закінчив, пастир заперечила: «Ти кажеш, що Всемогутній Бог – це Господь Ісус, Який повернувся. На якій підставі?». Я відповів: «Господь Ісус сказав: “Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком вони йдуть” (Івана 10:27). Щоб визначити, чи є Всемогутній Бог появою Бога, головне – перевірити, чи те, що Він говорить, є істиною. Я прочитаю вам слова Всемогутнього Бога, і ви побачите, чи це Божий голос. Тоді ви зрозумієте, чи є Всемогутній Бог Господом Ісусом, Який повернувся». Після цього я зачитав їм з телефону кілька уривків зі слів Всемогутнього Бога.
Всемогутній Бог говорить: «Я вершу Свою роботу по всьому всесвіті, і на Сході безперервно лунає громовий гуркіт, стрясаючи всі народи та конфесії. Саме Мої висловлювання привели всіх людей до сьогодення. Я спричиняю те, що всі люди завойовуються Моїми висловлюваннями, падають у цей потік і впокорюються переді Мною, бо Я давно відібрав Свою славу з усієї землі та знов явив її на Сході. Хто не прагне побачити Мою славу? Хто не очікує нетерпляче на Моє повернення? Хто не жадає Мого повторного явлення? Хто не тужить за Моєю красою? Хто не прийшов би до світла? Хто не побачив би багатства Ханаану? Хто не прагне повернення Відкупителя? Хто не захоплюється Ним, Який володіє великою силою? Мої висловлювання популяризуватимуться землею і Я промовлятиму й говоритиму більше слів до Моїх обранців, наче могутній грім, що стрясає гори та ріки. Я говорю Свої слова до всього всесвіту й до людства. Тож слова з Моїх уст стали скарбом людей, і всі люди дорожать Моїми словами. Блискавка спалахує зі Сходу й аж до Заходу. Мої слова такі, що людина не хоче з ними розлучатися, при цьому вони для неї незбагненні, а ще більше вони приносять їй радість. Як новонароджені немовлята, всі люди почуваються щасливими й радісними та святкують Мій прихід. Своїми висловлюваннями Я приведу до Себе всіх людей. Відтоді Я офіційно ввійду поміж людей і зроблю так, що вони прийдуть віддати Мені шану. Завдяки славі, яку Я випромінюю, і словам із Моїх уст усі люди приходять до Мене та бачать, що зі Сходу спалахує блискавка, що Я також зійшов на “Єлеонську гору” на Сході й уже давно прийшов на землю, що Я більше не Син єврейський, а Блискавка Сходу. Бо Я давно воскрес, і пішов із-поміж людства, і знов явився між людей зі славою. Я Той, кому вклонялися протягом незліченних минулих віків, і Я та дитина, якої ізраїльтяни зреклися незліченні віки тому. Ба більше, Я всеславний Всемогутній Бог цього періоду! Хай усі прийдуть до Мого трону та побачать Мій славний лик, почують Мої висловлювання й споглядають Мої вчинки. Це є повнота Мого наміру; це кінець і вершина Мого плану, і мета Мого управління: щоб безліч народів віддала Мені шану, безліч уст Мене визнала, безліч людей довірилася Мені й безліч Моїх обранців упокорилася Мені!» (Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Гуркіт семи громів: пророкування про те, що Євангеліє Царства пошириться всесвітом). «Христос останніх днів приносить життя та приносить тривкий і вічний шлях істини. Ця істина – це той шлях, яким людина здобуває життя, і це єдиний шлях, яким людина пізнає Бога й отримає Його схвалення. Якщо ти не шукаєш шляху життя, наданого Христом останніх днів, тоді ти ніколи не отримаєш схвалення Ісуса та ніколи не будеш гідним того, щоб увійти у ворота Царства Небесного, тому що ти одночасно є маріонеткою та бранцем історії. Ті, хто перебуває під контролем приписів і слів та кайданів історії, ніколи не зможуть здобути життя або здобути вічний шлях життя. Це тому, що все, що вони здобувають, – це каламутна вода, за яку чіпляються тисячі років, а не вода життя, яка тече з престолу. Ті, кого не забезпечують водою життя, назавжди залишаться трупами, іграшками сатани та синами пекла. Як же тоді вони можуть узріти Бога? Ти тільки прагнеш триматися за минуле, стояти на місці й залишити все як є і не прагнеш змінити поточний стан речей і відкинути історію, то чи не будеш ти завжди ворожий до Бога? Кроки Божої роботи приголомшливі та могутні, як бурхливі хвилі та гуркотіння грому – і все ж ти сидиш пасивно, чекаючи на знищення, чіпляючись за старе й чекаючи, що все просто впаде тобі в руки. Таким чином, як тебе можна вважати тим, хто йде слідами Агнця?» (Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Тільки Христос останніх днів може дати людині шлях вічного життя).
Вони всі перешіптувалися між собою і виглядали враженими. Невдовзі та старша пастир вказала на мене й сказала: «Я вважаю, що те, що ти щойно прочитав, не може бути Божими словами. Божі слова милосердні, а це надто суворо. Це не Божі слова». Я відповів: «Ви вважаєте, що Бог милосердний і що Він не став би використовувати суворі слова, щоб викривати й проклинати людей. Ви впевнені, що ця думка відповідає фактам? Господь Ісус сказав багато слів докору людям. Ви справді забули? Він засудив і дорікнув фарисеям, сказавши: “Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що перед людьми зачиняєте Царство Небесне, бо й самі ви не входите, ані тих, хто хоче ввійти, увійти не пускаєте!” (Матвія 23:13). “Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходите море та землю, щоб придбати нововірця одного; а коли те стається, то робите його сином геєнни, вдвоє гіршим від вас!” (Матвія 23:15). І такого ще багато. Це доводить, що Божий характер містить не лише милість і любов, але й величність та гнів. Ми не можемо вимірювати Божу роботу й слова відповідно до наших власних уявлень і фантазій. Судити Бога та обмежувати Його було би помилкою». Я продовжив: «Біблія також пророкує Божу роботу суду в останні дні: “Бо час уже суд розпочати від Божого дому” (1 Петра 4:17). Бог висловлює істини й судить людство в останні дні, розподіляючи всіх за родом їхнім, повністю відділяючи овець від козлів, пшеницю від куколю та добрих слуг від злих. Якби Бог прийшов працювати в останні дні й залишався лише сповненим милості та любові, без жодного праведного суду й прокляття, то коли б завершився період?». Потім я зачитав їм ще один уривок зі слів Всемогутнього Бога. Всемогутній Бог говорить: «Припустімо, що в останні дні відкриття фіналів людей Бог все ж любив би людей із нескінченним милосердям і люблячою добротою і продовжував би любити їх, не піддаючи їх праведному суду, а скоріше проявляючи до них терпимість, терпіння і прощення, і прощаючи людей, якими б тяжкими не були їхні гріхи, без найменшого натяку на праведний суд. Коли ж тоді завершилося б усе Боже управління? Коли такий характер міг би привести людей до належного місця призначення людства? Візьмемо, наприклад, суддю, який завжди проявляє любов до людей, люблячого суддю з добрим обличчям і ніжним серцем. Він любить людей, хоч би які злочини вони вчинили, і він ставиться з любов’ю й поблажливістю до людей, хоч би ким вони були. У такому випадку, коли він зможе винести справедливий вирок? В останні дні тільки праведний суд може розподілити людей за родом їхнім і привести їх у новий світ. Таким чином, увесь період приходить до кінця завдяки Божому праведному характеру суду й кари» (Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Видіння роботи Бога (3)). Коли вони це почули, їм було нічим заперечити. За мить старша пастир вказала на мене пальцем і докірливим тоном сказала: «А ти знаєш, звідки походить Церква Всемогутнього Бога? Вона з Китаю, і китайський уряд її заборонив. Уряд країни не визнає її істинним шляхом, то чому ж ти в неї віриш?». У відповідь я запитав: «А хто такий китайський уряд? Вони йдуть за Богом, чи це атеїстичний, сатанинський режим? Як пастир, як ви можете вірити словам сатанинського режиму? Це нерозумно. За вашою логікою, усе, що не схвалює уряд, не може бути істинним шляхом. Чи відповідає це дійсності? Хіба коли Господь Ісус прийшов і працював, Він не зазнав засудження та переслідування з боку уряду? Як так сталося, що Його розіп’яли? Хіба це не фарисеї, змовившись із римським урядом, домоглися, щоб Господа Ісуса прибили до хреста? За вашою логікою, усе, що переслідується й забороняється урядом, не може бути істинним шляхом. Тож чи не повинні ви тоді відкинути й засудити роботу Господа Ісуса? Хіба це не абсурдно й безглуздо? У Біблії сказано: “Ввесь світ лежить у злі” (1 Івана 5:19). Увесь світ лежить у руках сатани. Представники влади – це теж розбещені люди. Хіба вони знають Бога? І донині ми не бачили жодного національного лідера, який би активно досліджував роботу Всемогутнього Бога чи вів народ до поклоніння Йому. Про що це нам говорить? Незалежно від того, чи це релігійна країна, чи атеїстична, ніхто з правителів не є людиною, яка знає Бога. Тож як вони можуть відрізнити істинний шлях від хибних шляхів? Це неможливо. Їхня оцінка подій повністю ґрунтується на сатанинській логіці й не містить жодної істини». Коли я висловив свою думку, їм відібрало мову.
Після довгої паузи старша пастир вказала на мене й розлючено сказала: «Якщо ти покинеш церкву і з членами твоєї сім’ї щось трапиться, духовенство за них не молитиметься. Вони не будуть зцілені, а коли помруть, їхні душі не потраплять на небеса. Що ти тоді робитимеш?». У серці я розумів, що вона намагається використати старі сільські звичаї, щоб контролювати мене. Раніше ми справді дуже обожнювали пастирів і покладалися на їхні молитви за нас. Віруючі високо цінували пастирів, і ми покладалися на них у всьому. Але відколи я повірив у Всемогутнього Бога, я дізнався, що духовенство не може представляти Бога й не вирішує, чи потраплять люди на небеса після смерті. Тож я відповів їм: «Коли в моїй сім’ї щось трапиться в майбутньому, нам не потрібні будуть ваші молитви». Та молодша пастир сказала: «Що ти будеш робити, якщо ніхто не допоможе тобі провести похорон?». Я рішуче відповів: «Якщо хтось у моїй сім’ї помре, ми поховаємо його тіло. Немає потреби проводити жодних похоронних обрядів. У Біблії сказано: “А інший із учнів промовив до Нього: Дозволь мені, Господи, перше піти та батька свого поховати. А Ісус йому каже: Іди за Мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх!” (Матвія 8:21–22). Що важливіше: смерть члена сім’ї чи Господні заповіді? Господь чітко сказав нам іти за Ним і шанувати Його як великого. Це найважливіше. Чому ви зациклюєтеся на безглуздих ритуалах замість того, щоб шукати істину й зустрічати повернення Господа? Фінал людей та їхнє місце призначення перебувають у Божих руках. Жодна людина не може цього вирішувати. І люди не можуть потрапити на небеса лише завдяки молитвам пастиря – це безглуздо». Я продовжив: «Тепер Господь повернувся й висловив багато істин. Він показав нам шлях, як позбутися гріха, щоб ми могли бути очищеними та спасеними. Якщо ми не підемо за Всемогутнім Богом або не приймемо суду й очищення Його словами, а будемо жити в межах безглуздих релігійних обрядів, чи справді цього достатньо, щоб стати очищеними?». Після моїх слів вони не знайшли чим мені заперечити. Тоді інший пастир усміхнулася й сказала: «Джемонгу, ти людина високого рівня, людина мисляча. Церква цінує тебе. Якщо ти продовжиш працювати в церкві й залучатимеш більше людей, церква стане сильнішою. Разом ми можемо виконувати Божу роботу – це було б чудово!». Я бачив, що вони поводяться дуже лицемірно. Їм було важливо лиш керувати більшою кількістю людей, бо так вони отримували б більше пожертвувань. Вони не прагнули Божої появи. Я сказав їм: «Зустріти Господа важливіше за все на світі. Хоч би що ви казали, я ніколи не перестану йти за Всемогутнім Богом! Ви церковні пастирі. Чому б вам не вести віруючих назустріч пришестю Господа, замість того, щоб опиратися цьому й засуджувати це? Хіба ви не боїтеся піти проти Бога й бути покараними Ним?». Тоді молодша пастир розлючено перебила мене й сказала: «Ми робимо все заради захисту наших отар. Оскільки ти твердо вирішив вірити у Всемогутнього Бога, церква тебе виключить, і тобі не дозволять приходити красти наших овець!». Коли я почув ці слова, я розлютився ще більше. Господь повернувся й хоче знайти Своїх овець. Ці церковні лідери мали б узяти на себе ініціативу й вести віруючих досліджувати істинний шлях, приводячи Божих овець до Нього. Вірний слуга зробив би саме так. Але вони роблять зовсім інше. Щоб захистити свій статус та засоби до існування, вони вводять в оману та обманюють віруючих під виглядом захисту отари, змушуючи людей іти за ними, протистоячи Божій роботі та засуджуючи її. Вони такі лицемірні – справжнісінькі злі слуги! Це нагадало мені цитату Всемогутнього Бога: «Сьогодні чимало людей припустилися схожої помилки. Вони всіма своїми силами виголошують близьке Боже явлення, але в той самий час засуджують Його явлення. Їхнє “неможливо” знову обмежує Боже явлення межами їхньої уяви. І я бачив багатьох людей, які заходяться диким і хрипким сміхом, коли натрапляють на Божі слова. Але хіба цей сміх хоч чимось відрізняється від засудження та богохульства євреїв? Ви не виявляєте благоговіння в присутності істини, і у вас тим більше немає ставлення жаги. Ви тільки й робите, що завзято досліджуєте й чекаєте з безтурботною байдужістю. Що можна здобути таким дослідженням і таким чеканням? Ви думаєте, що отримаєте особисте скерування від Бога? Якщо ти не можеш розрізнити Божі висловлювання, то яким чином ти придатний побачити Боже явлення?» (Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Додаток 1. Явлення Бога принесло новий період). Те, що викривають слова Всемогутнього Бога, абсолютно зрозуміло. Ці пастирі не ставляться до істини чи Божої роботи з найменшим благоговінням. Вони і є тими антихристами, злими слугами, яких Бог викрив в останні дні. Вони не мають права бути свідками Божої появи. Зрештою, коли вони побачили, наскільки непохитною була моя віра у Всемогутнього Бога, їм нічого не залишалося, як дозволити мені піти.
Вони поширювали уявлення та облуди серед віруючих. Вони забороняли їм спілкуватися з віруючими Церкви Всемогутнього Бога і вводили їх в оману, щоб ті противитися Йому. Вони попереджали кожного, що їх виключать із церкви, якщо вони підуть за Всемогутнім Богом. Багато людей не наважувалися досліджувати роботу Всемогутнього Бога в останні дні через їхнє введення в оману та перешкоджання. Коли я побачив це духовенство, яке настільки сповнене рішучості йти проти Божої роботи, я дуже розлютився й хотів переконати їх. Але я знав, що мої зусилля будуть марними. Я помолився Богу, просячи Його просвітити мене, щоб я знав, що робити. Пізніше одна сестра провела зі мною бесіду: «Тоді фарисеї наполягали, щоб Господь Ісус зійшов із хреста, аби довести, що Він – Месія, але Він цього не зробив. Хоча Він і не довів їм це наочно, хіба Його Євангеліє не поширилося по всьому світу? Усе перебуває під Божим володарюванням і впорядкуванням. Він використовує дії цих антихристів, щоб ми могли відрізнити добро від зла. Через них ми бачимо, як сатана вводить людей в оману й опирається Богу. Ми можемо побачити сатанинське зло й безсоромність, зневажати його й відкинути це релігійне духовенство. У цьому й полягає Божа мудрість». Коли я почув її бесіду, на душі в мене посвітлішало, і духовенство мене більше не сковувало. Оскільки пастирі тримали свої церкви в суворій ізоляції, ми спочатку пішли проповідувати Євангеліє в інші місця. Невдовзі багато людей дослідили та прийняли роботу Всемогутнього Бога в останні дні.
Після цього я прочитав ще кілька уривків зі слів Всемогутнього Бога. Вони дали мені чіткіше розуміння сутності пастирів, що полягає в опорі Богу. Всемогутній Бог говорить: «Чи бажаєте ви знати корінь того, чому фарисеї виступили проти Ісуса? Чи бажаєте ви знати сутність фарисеїв? У них було повно фантазій про Месію. Більше того, вони вірили тільки в те, що Месія прийде, але не прагнули життя-істини. Тож навіть сьогодні вони досі чекають на Месію, бо вони не мають знання про шлях життя та не відають, що таке шлях істини. Як, по-вашому, такі нерозумні, вперті й необізнані люди могли здобути Боже благословення? Чи могли вони споглядати Месію? Вони виступили проти Ісуса, тому що не знали напряму роботи Святого Духа, тому що не знали шляху істини, про який говорив Ісус, навіть більше – тому що не розуміли Месію. І оскільки вони ніколи не бачили Месію та ніколи не спілкувалися з Месією, вони припустилися помилки, чіпляючись за саме лише ім’я Месії, але виступаючи проти сутності Месії всіма можливими засобами. Ці фарисеї у своїй сутності були вперті, зарозумілі й не слухалися істини. Принцип їхньої віри в Бога був такий: якими б глибокими не були твої проповіді, якою б високою не була твоя влада, ти не Христос, якщо не звешся Месією. Хіба ця віра не безглузда й не сміховинна?» (Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. До часу, коли ти узриш духовне тіло Ісуса, Бог зробить небо й землю новими). «Є ті, хто читає Біблію у величних церквах і цілими днями декламує уривки з неї, але жоден із них не розуміє мети Божої роботи, і серед них немає хоч когось, хто міг би пізнати Бога, – не кажучи вже хоч про когось, хто міг би відповідати Божим намірам. Усі вони – нікчемні, мерзенні люди, які стоять високо, щоб повчати “Бога”. Це люди, які діють під прапором Бога, але навмисно опираються Богу, які носять ярлик віруючих у Бога, водночас поїдаючи плоть і п’ючи кров людини. Усі такі люди – це злі дияволи, які пожирають людські душі, головні демони, які навмисно заважають людям стати на правильний шлях, і камені спотикання, які перешкоджають людям шукати Бога. Вони можуть здаватися “фізично міцними”, але звідки їхнім послідовникам знати, що вони – антихристи, які ведуть людей до опору Богу? Звідки їхнім послідовникам знати, що вони – живі дияволи, які присвятили себе пожиранню людських душ?» (Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Усі люди, які не знають Бога, є людьми, які опираються Богу). Раніше я дуже поважав пастирів. Вони багато років працювали для Господа й добре знали Біблію. Зовні здавалося, що вони справді сповнені любові до інших. У своїх проповідях вони казали віруючим бути пильними й терпляче чекати на пришестя Господа, тож я думав, що вони істинно віруючі, які чекають на пришестя Господа. Але слова Всемогутнього Бога, що викривали це, й те, що показали факти, повністю зруйнували це моє переконання. Вони здавалися побожними, але коли почули, що хтось поширює новину про пришестя Господа, їхня справжня природа – опір Богові та ненависть до Нього – вийшла на світло. Коли я дав їм свідчення про роботу Всемогутнього Бога в останні дні, вони були неймовірно зарозумілими й уперто чіплялися за буквальні слова Біблії. Якими б владними й потужними не були слова Всемогутнього Бога, вони не хотіли їх приймати, а продовжували опиратися їм і засуджувати їх. Вони навіть вдавалися до погроз і залякувань, заважаючи віруючим досліджувати роботу Всемогутнього Бога. Вони навмисно плели інтриги, щоб перешкодити людям досліджувати істинний шлях заради власного статусу та засобів до існування. Вони боялися, що якщо всі повірять у Всемогутнього Бога, ніхто не даватиме їм пожертвувань, і вони втратять свої посади. Вони робили точнісінько те саме, що робили фарисеї проти Господа Ісуса дві тисячі років тому, і що Бог засудив і прокляв. Як і Господь Ісус засуджував фарисеїв, кажучи: «Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що перед людьми зачиняєте Царство Небесне, бо й самі ви не входите, ані тих, хто хоче ввійти, увійти не пускаєте!» (Матвія 23:13). «Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходите море та землю, щоб придбати нововірця одного; а коли те стається, то робите його сином геєнни, вдвоє гіршим від вас!» (Матвія 23:15).
У тих дебатах із ними віч-на-віч саме Всемогутній Бог давав мені силу, а результати з’явилися завдяки тим кільком істинам, які я пізнав, читаючи слова Всемогутнього Бога. Це був справді особливий досвід у моєму житті. Якби я не вірив у Всемогутнього Бога й не читав Його слова, я був би таким самим, як і інші віруючі – вірив би в Бога, але поклонявся людям і йшов за ними. Я б у жодному разі не зміг розпізнати тих лицемірних фарисеїв, тих антихристів. Я б опинився на хибному шляху через те, що поклонявся духовенству, і був би покинутий і відсіяний Богом. Дякувати Всемогутньому Богу!
